Бібліотека «Таврика» імені О. Стевена — наукова бібліотека Кримського республіканського краєзнавчого музею, одна з найстаріших краєзнавчих книгозбірень Криму. Заснована у 1873 році в Сімферополі видатним громадським діячем Олександром Стевеном як бібліотека Таврійського губернського земства. Від 1991 року має сучасну назву. Внесена до Міжнародного реєстру бібліотек.

Історія

Бібліотека була відкрита у 1873 році як книгозбірня Таврійського губернського земства. У 1878 році отримала офіційну назву «Таврика», а 1894 року їй присвоєно ім'я засновника — Олександра Стевена.

У 1921 році бібліотека була приєднана до Центрального музею Тавриди та стала його науковою книгозбірнею. У її склад увійшли: бібліотека земства, бібліотека Природничо-історичного музею, фонди зібрання Кримського товариства дослідників і любителів природи, фонди Кримського обласного бюро краєзнавства, фонди Таврійської ученої архівної комісії, бібліотечний відділ облкомітету у справах музеїв і охорони пам'ятників старовини, мистецтва, природи та нар. побуту, низка приватних колекцій, зокрема бібліотека імператора Миколи II в Лівадійському палаці, колекції історика Олександра Бертьє-Делагарда, Миколи Султан-Крим-Гірея, Миколи Мальцова, родини Бороздіних–Давидових та ін.

Фонд

У фондах бібліотеки «Таврика» зібрано унікальні матеріали, які відображають наукове, культурне та історичне життя Криму від XVII до XX століття. Загальний фонд бібліотеки становить близько 45 тисяч одиниць, серед яких — 2,5 тисячі книжок іноземними мовами, а також тисяча підшивок кримських газет, що починаються з 1838 року. Значну цінність мають понад 300 карт Криму і Таврійської губернії, а також численні альбоми гравюр та літографій із зображеннями природи, міст, поселень і типажів кримського населення до подорожей Павла Сумаркова (1803), Анатолія Демидова з рисунками Огюста Раффе (1848), Петера Палласа (видання 1905 року, Paris).

Раритетний фонд

Особливе місце у зібраннях займають стародруки й рукописи. Тут зберігаються: рукописні богослужбові книги, зокрема «Октоїх, або Осьмогласник Іоанна Дамаскина"; «Лѣтописецъ соловецка манастыра» (1797); рідкісні рукописні судебники XVIII століття, включно з «Екстрактами, вибраними з законів по камор-колегії» (1779); ранні путівники Кримом.

Важливою частиною фонду є також візуальні матеріали: альбоми фотографій Роджера Фентона та літографії Вільяма Сімпсона, присвячені Кримській війні (Лондон, 1855—1856), а також численні губернські та земські видання та пам'ятні книги Таврійської губернії, що виходили з 1867 року.

Серед найцінніших видань — описи подорожей Кримом, здійснених видатними особами та дослідниками, зокрема книги про поїздки Катерини ІІ (1786), Елізабет Кравен (1795), Петера Палласа (1795), Володимира Ізмайлова (1802), Павла Свиньїна (1839), а також роботи Анатолія Демидова (1853). Також у фонді наявні ранні російські переклади європейських мемуарів, як-от «Письма, мысли и избранные творенія принца де Линя» (1809) та «Записки графа Сегюра…» (1865).

Окремого значення надається унікальним виданням: Танаху давньоєврейською мовою кінця XI ст. на пергаменті (243 аркуші); виданням дому Ельзевірів XVII століття — серед них Біблія 1669 року, твори Плінія та збірка «Russia feu Moscovia itemque Tartaria» (1630); альбому Карло Боссолі «The Beautiful Scenery and Places of Interest in Crimea» (Лондон, 1856); праці Никодима Кондакова «Исторіа и памятники Византійской эмали» (1892); розкішному виданню Миколи Кутепова «Царская охота на Руси царей Михаила Ѳеодоровича и Алексѣя Михайловича XVII векъ» (1898).

Література