Талько-Гринцевич Юліян (12 серпня 1850 — 26 квітня 1936) — польський антрополог й етнограф, науковець, літератор, лікар за фахом.
Біографія Народився 12 серпня 1850 року в маєтку Рукшани (тепер Литва). У 14 роцків лишився сиротою на вихованні у бабусі.
Закінчив медичний факультет Київського університету (1876). У 1878—1891 роках працював лікарем в м. Звенигороді (Київщина, нині Звенигородка, Черкаська область), 1891—1908 — округовий лікар на Забайкаллі (Східний Сибір), 1908 — 31 — професор антропології в Краківському університеті, дійсний член Польської академії наук. Опублікував бл. 300 праць (рос. та поль. мовами) з антропології, етнографії й археології України. Автор праці «Zarysy lecznictwa ludowego na Rusi poludniowej» (1893), яка ще й до нашого часу не втратила своєї значущості.
Саме на Звенигородщині почалися багаторічні дослудження Талько-Гринцевича в галузі антропології. він перший звернув увагу на скіфські кургани біля с. Рижанівка Звенигородського повіту, в яких пізніше археологи виявили 488 предметів, зокрема 448 із золота.
Автор першої книги про Звенигородку – "Остання звенигородська старостиха" (Краків, 1888), а також праць "Тривалість людського житття в Звенигородському повіті" (1886), "Нариси народної медицини на Південній Русі" (1893), статті "Шевченко і поляки" (1883) та ін.
Примітки
Література
Поліщук, В. Талько-Гринцевич Юліан Домінікович : [біогр. довідка] // Поліщук В. Літературна енциклопедія Черкащини / В. Поліщук. – Черкаси, 2025. – Т. 3 : С–Я. – С. 155. – Бібліогр.: с. 155. Хоменко,Ю В.М. Звенигородське краєзнавство / Володимир Хоменко ; [відп. ред. М. Пономаренко]. – Вид. 2-ге, доповн. – К. : Арт Економі, 2014. – С. 17.