Анатолій Васильович Таран (5 липня 1940, Миропілля — 21 березня 1995, Київ) — український поет, журналіст. Член Спілки письменників України з 1968 року.
Біографія Народився 5 червня 1940 року в селі Миропіллі Краснопільского району Сумської області. В 1957 році закінчив середню школу в селі Будилці Лебединського району. Працював в редакції Лебединської районної газеті. У 1964 році закінчив факультет журналістики Львівського вищого військово-політичного училища.
З 1964 року працював журналістом у військових газетах. На початку 1990-х років вів у газеті «Вечірній Київ» літературно-мистецьку сторінку. Був директором республіканського будинку літераторів. Редактор газети «Оболонь». Підполковник запасу. Видав 15 поетичних і прозових книжок.
Мешкав у Києві. За нез'ясованих обставин помер 21 березня 1995 року. Похований на Байковому кладовищі (ділянка № 49а,).
Дружина — Таран Людмила, філолог; син Василь (1995 р.н.).
Твори «Я — мільярдер», 1963 «Реальність», 1966 «Ранкова шибка», 1969 «Аеродром», «Квіти вогню», «Невтрачена мить», «Солдатське поле», «Ветерани фронтового дитинства» «Твій прапор, Хрещатику» (документальна повість в співавторстві) «Бродячий дощ», 1995 Перевізник дощу. Поезії. -К:, Молодь, 2000. ISBN 966-7615-13-8
Література Енциклопедія Сумщини. Діячі культури / за ред. В. Б. Звагельського. — Суми: Собор, 1998. — с. 452.
Рудаков Микола. Пам'яті прекрасної людини Анатолія Тарана // Хата (газета).№ 1.Червень 1995,с.3
Посилання Біографія на сайті Українці у світі Анатолій Таран