Мухаммед Бей Наґіб Юсеф Кутб Ель-Кашлан (; відомий просто як Мухаммед Наґіб (, ; ) *20 лютого 1901, Хартум — 29 серпня 1984, Каїр) — єгипетський військовий офіцер і революціонер, який разом із Гамалем Абделем Насером був одним із двох головних лідерів руху Вільних офіцерів 1952, який повалив монархію Єгипту та Судану, що призвело до створення Республіки Єгипет.
Оскільки в історії Єгиптом правили різні інші імперії, а в періоди незалежності ним зазвичай правили неетнічні єгипетські правителі, такі як албанська династія Мухаммеда Алі та грецька династія Клеопатри, Нагіб зазвичай називають першим чистим єгипетським правителем за понад 2500 років.
Життєпис На початку 1920-х років Мухаммед Наґіб переїхав з Хартуму до Каїра, де спершу працював охоронцем, а потому пішов на службу до армії. Наґіб вибудував доволі вдалу військову кар'єру, і до 1940 року став одним із найбільш високопоставлених єгипетських військовиків. Однак, він не користувався політичною довірою короля й двічі намагався подати у відставку. Обидва рази король не задовільнив його рапортів. 1948 року Наґіб брав участь у війні з Ізраїлем.
У 1949 році Наґіб таємно вступив у лави членів руху «Вільні офіцери», що склали кістяк опозиції до короля. 23 липня 1952 року спільно з Ґамалем Абделем Насером та Анваром Садатом Наґіб здійснив у Єгипті військовий заколот, відомий як Липнева революція. 18 червня 1953 року Наґіб став першим президентом Єгипту.
Його перебування на посаді президента закінчилося в листопаді 1954 через розбіжності з іншими членами Вільних офіцерів, зокрема Насером, який змусив його піти у відставку та замінити його на посаді президентаالأوراق السرية لمحمد نجيب صـــ5.
Примітки
Джерела Goldschmidt, Arthur Biographical dictionary of modern Egypt / Lynne Rienner Publishers, 2000 — стор. 150-251 Мухаммед Нагиб (Т. А. Елистратова) // Африка. Энциклопедический справочник т.2 /М.1987 — стор. 215, 216