Глухий губно-зубний фрикативний — тип приголосного звука, що існує в деяких людських мовах. Символ Міжнародного фонетичного алфавіту для цього звука — , а відповідний символ X-SAMPA — f.
Назва Глухий губно-зубний (лабіодентальний) фрикатив Глухий губно-зубний (лабіодентальний) фрикативний Глухий лабіо-дентальний фрикатив () Глухий лабіо-дентальний фрикативний
Властивості Властивості «глухого губно-зубного фрикативного»:
Місце творення — губно-зубне, тобто він артикулюється нижньою губою проти верхніх зубів. Це ротовий приголосний, тобто повітря виходить крізь рот. Це центральний приголосний, тобто повітря проходить над центральною частиною язика, а не по боках. Механізм передачі повітря — егресивний легеневий, тобто під час артикуляції повітря виштовхується крізь голосовий тракт з легенів, а не з гортані, чи з рота.
Українська мова В українській мові цей звук передається на письмі літерою ф. Уживається переважно в словах іншомовного походження. Іншим слов'янським мовам також первісно невластивий, у деяких розвинувся пізніше зі звуків і звукосполучень «хв», «хп», «в». У праіндоєвропейській мові був відсутній, у давньогрецькій виник з праіндоєвроп. *bʰ (який у слов'янських мовах дав /b/), у латинській — також з *bʰ, у деяких випадках — з *dʰ. У германських мовах походить від праіндоєвроп. *p (що залишився незмінним у слов'янських).
Приклади Мова Слово МФА Значення Примітки Абхазька мова 'блискавка' Див. Абхазька фонетика Адигейська 'п'ять' Відповідає [xʷ] у кабардинській і прачеркеській Албанська 'щока' Англійська Всі діалекти 'наповнення' Див. Англійська фонетика Кокні 'думаю' Особливість говірки соціальної групи, окремий випадок вільного варіювання, коли мовці вимовляють його замість нормативного θ. Див. Багато які британські міські діалекти У мовленні багатьох молодих новозеландців Характерна південноафриканська англійська Зазвичай наприкінці слів. Арабська Стандартна 'оболонка' Див. Арабська фонетика Баскська 'тонкий' Валійська 'палиця' Див. Валійська фонетика В'єтнамська 'феєрверк-вертушка' Див. В'єтнамська фонетика Вірменска Східновірменська 'футбол' Галісійська 'іскра' Гінді 'чистий' Див. Фонетика гіндустані Гоемай 'дути' Грецька 'єство' Див. Новогрецька фонетика Гуджараті 'плід' Див. Фонетика гуджараті Еве 'виплювує' Західнофризька 'повний' Іврит 'письменник' Див. Фонетика івриту Іспанська 'привид' Див. Іспанська фонетика Італійська 'привид' Див. Італійська фонетика Кабардинська 'жінка' Відповідає [ʂʷ] в адигейській і прачеркеській Кабільська 'рука' Каталонська 'фаза' Див. Каталонська фонетика Китайська Кантонська / 'Будда' Див. Кантонська фонетика Мандаринська 'літати' Див. Мандаринська фонетика Коптська 'чотири' Македонська мова 'фонетика' Див. Македонська фонетика Малайська 'пором' Мальтійська 'кріль' Нідерландська 'велосипед' Див. Нідерландська фонетика Німецька 'прісний' Див. Німецька фонетика Норвезька 'фільтр' Див. Норвезька фонетика Носу / 'печеня' Пенджабі ਫ਼ੌਜੀ 'солдат' Польська 'хутро' Див. Польська фонетика Португальська 'вогонь' Див. Португальська фонетика Російська 'орфографія' Протиставляється пом'якшеному варіанту («фь»). Див. Російська фонетика РумунськаDEX Online : 'вогонь' Див. Румунська фонетика Сапотекська Тількіапанська cafe 'кава' Вживається здебільшого в запозиченнях з іспанської Словацька 'хукати' Сомалі 'бородавка' Див. Сомалійська фонетика Турецька 'чистий' Див. Турецька фонетика Угорська 'звертає увагу' Див. Угорська фонетика Українська 'Фастів' Див. Українська фонетика Урду 'чистий' Див. Фонетика гіндустані Французька 'казковий' Див. Французька фонетика Чеська 'хукати' Див. Чеська фонетика Чеченська / 'факс' Шведська 'риба' Див. Шведська фонетика
Примітки
Джерела