«Весна священна» (, ) — балет Ігоря Стравінського, написаний на замовлення Сергія Дягілева для його Російського балету у 1912–1913 роках.
Створення і прем'єра Задум втілити язичницький обряд прийшов до Стравінського у 1910 році у період, коли композитор працював над балетом «Жар-птиця». Своїм задумом Стравінський поділився з Миколою Реріхом, спеціалістом зі слов'янської давнини. Дягілев оцінив ідею і запропонував Стравінському та Реріху працювати над балетом спільно. Значну частину балету Стравінський писав у своєму маєтку в Устилузі, що на Волині.
Прем'єра балету відбулася 29 травня 1913 року в Театрі Єлисейських полів у Парижі. Автором декорацій і костюмів виступив Микола Реріх, хореографом — Вацлав Ніжинський, диригував П'єр Монте. Твір викликав грандіозний скандал. За спогадами балерини Ромоли Пульської, майбутньої дружини Ніжинського
Проте сам Дягілев сприйняв прем'єру оптимістично:
Микола Реріх у своїй біографії так оцінив реакцію публіки:
Зміст
Частина I. Поцілунок землі (L'Adoration de la Terre) Вступ Весняні гадання. Танці чепурух (Les augures printaniers. Danses des adolescentes) Гра у викрадення (Jeu du rapt) Весняні хороводи (Rondes printanières) Змагання двох міст (Jeu des cités rivales) Хід Старішого-Мудрішого (Cortège du sage) Поцілунок землі (Старіший-Мудріший) (Le sage) ТАнок землі (Danse de la terre) Частина II. Велика жертва (Le Sacrifice) Вступ Таємні дівчачі ігри й хороводи (Cercles mystérieux des adolescentes) Величання обраної (Glorification de l'Élue) Звертання до праотців (Évocation des ancêtres) Дійство старців — праотців (Action rituelle des ancêtres) Великий священний танець (Обраниця) (Danse sacrale (l'Élue))
Джерела
Посилання Виконання в 4 руки Весни священної Джонатаном Біссом і Джеремі Денком з Музею Ізабелли Стюарт Гарднер (MP3)