Тульчинська округа

Тульчинська округа — одиниця адміністративного поділу Української СРР, що існувала з березня 1923 по липень 1930 року. Адміністративний центр — місто Тульчин.

Склад округи Утворена 7 березня 1923 року з центром у Тульчині в складі Подільської губернії.Постанова ВУЦВК № 311 від 7 березня 1923 «Про адміністраційно-територіяльний поділ Поділля»

На момент створення до складу округи входили 13 районів: Брацлавський — Брацлав Вапнярський — Вапнярка Великокісницький — Велика Кісниця. Розформований 3 червня 1925 року.Постанова ВУЦВК і РНК УСРР № 238 від 3 червня 1925 «Про скасування Гайсинської округи на Поділлі й зміни адміністраційно-територіяльного поділу Поділля і Київщини» Кам'янський — Кам'янка Крижопільський — Крижопіль М'ястківський — М'ястківка Ободівський — Ободівка Піщанський — Піщанка Томашпільський — Томашпіль Тростянецький — Тростянець Тульчинський — Тульчин Чечельницький — Чечельник Шпиківський — Шпиків

Постановою 3-ї сесії ВУЦВК VIII скликання від 12 жовтня 1924 р. в складі УСРР було створено Молдавську АСРР (столиця — м. Балта). З Тульчинського округу відійшла більша частина Кам'янського району (з містечками Кам'янкою та Рашковом) та частина населених пунктів Великокісницького району (Окницька та Грушківська сільради).

3 червня 1925 року межі округи змінилися таким чином: Приєднані Бершадський, Гайсинський, Джулинський, Ладижинський, Ольгопільський і Соболівський райони розформованої Гайсинської округи. Село Шура-Метлицька Ситковецького району розформованої Гайсинської округи ввійшло до складу Гайсинського району. Великокісницький район розформований: Села Трибусівка, Трибусівська Слобідка , Казенна і Грабарівка ввійшли до складу Піщанського району. Решта розформовуваного району за винятком сіл, що відійшли до АМСРР, ввійшли до складу Ямпільського району Могилівської округи.

За даними на 1 січня 1926 року округа ділилась на 17 районів: Бершадський, Брацлавський, Вапнярський, Гайсинський, Джулинський, Крижопільський, Ладижинський, М'ястківський, Ободівський, Ольгопільський, Піщанський, Соболівський, Томашпільський, Тростянецький, Тульчинський, Чечельницький та Шпиківський.

1 липня 1930 року розформована: Бершадський, Гайсинський, Джулинський, Ладижинський, Ольгопільський, Соболівський та Тульчинський райони приєднані до Уманської округи. Брацлавський, Вапнярський, Крижопільський, М'ястківський, Ободівський, Піщанський, Томашпільський, Тростянецький, Чечельницький та Шпиківський райони приєднані до Вінницької округи.

Національний склад За даними перепису 1926 року чисельність населення становила 706,2 тис. осіб. У тому числі українці — 89,7%; євреї — 6,8%; поляки — 1,6%; росіяни — 1,6%.

Населення та національний склад районів округи за переписом 1926 рокуВсесоюзная перепись населения 1926 года. М.: Издание ЦСУ Союза ССР, 1928-29 населення українці євреї поляки росіяни інші м. Тульчин 17 391 47,9 44,3 1,4 5,3 1,1 Бершадський район 51 792 80,4 13,9 1,0 4,3 0,4 Брацлавський район 40 437 83,6 4,6 6,5 5,1 0,2 Вапнярський район 40 959 90,2 3,6 0,9 4,3 1,0 Гайсинський район 54 930 86,4 9,7 0,8 2,6 0,5 Джулинський район 35 672 97,7 1,3 0,4 0,4 0,2 Крижопільський район 39 075 90,0 7,5 1,0 1,1 0,4 Ладижинський район 37 828 92,9 6,0 0,4 0,5 0,1 Мястківський район 37 092 92,9 4,6 2,0 0,2 0,2 Ободівський район 34 657 95,4 3,2 0,6 0,5 0,4 Ольгопільський район 39 899 92,5 4,6 2,5 0,2 0,2 Піщанський район 55 380 91,9 6,5 0,7 0,5 0,4 Соболівський район 31 163 93,7 4,6 0,9 0,4 0,4 Томашпільський район 39 750 90,6 8,5 0,3 0,3 0,2 Тростянецький район 39 957 94,1 4,1 0,8 0,7 0,4 Тульчинський район 37 172 95,6 0,5 3,5 0,3 0,2 Чечельницький район 36 906 89,0 6,6 3,0 1,2 0,3 Шпиківський район 36 468 91,7 4,9 2,2 0,8 0,5 Тульчинська округа 706 528 89,6 6,8 1,6 1,6 0,4

Мовний склад Рідна мова населення Тульчинської округи за переписом 1926 року населення українська єврейська російська польська інша м. Тульчин 17 391 44,6 42,2 11,2 1,0 1,0 Бершадський район 51 792 80,3 13,7 4,6 0,7 0,7 Брацлавський район 40 437 88,6 4,5 5,5 1,1 0,2 Вапнярський район 40 959 90,7 3,5 4,8 0,3 0,7 Гайсинський район 54 930 85,5 9,2 4,1 0,7 0,5 Джулинський район 35 672 97,6 1,3 0,6 0,3 0,2 Крижопільський район 39 075 89,9 7,2 2,1 0,5 0,3 Ладижинський район 37 828 92,8 6,0 0,8 0,2 0,2 М'ястківський район 37 092 93,9 4,5 0,5 0,9 0,2 Ободівський район 34 657 95,3 3,1 0,6 0,5 0,5 Ольгопільський район 39 899 94,6 4,6 0,4 0,2 0,2 Піщанський район 55 380 92,1 6,1 1,1 0,5 0,3 Соболівський район 31 163 93,6 4,5 0,6 0,9 0,4 Томашпільський район 39 750 90,5 8,2 0,6 0,2 0,4 Тростянецький район 39 957 93,8 3,9 1,3 0,6 0,4 Тульчинський район 37 172 98,8 0,4 0,3 0,3 0,2 Чечельницький район 36 906 91,3 6,5 1,3 0,7 0,3 Шпиківський район 36 468 92,9 4,7 1,0 0,9 0,4Тульчинська округа 706 528 90,3 6,6 2,2 0,6 0,4

Керівники округи

Відповідальні секретарі окружного комітету КП(б)У Паскар Т. В. (1924—1924), Одегов Микола Васильович (1924—.10.1925), Логвинов Федір Севастянович (.10.1925—.03.1926), Сабашников Михайло Миколайович (.09.1926—.12.1926), Марченко Федір Романович (.12.1926—6.08.1929), Оскерко М. (6.08.1929—1930), Сірко Іван Миколайович (1930—.09.1930).

Голови окружного виконавчого комітету Плис Іван Іванович (1923—1923), Руттер Олександр Михайлович (1923—1924), Шихватов (1924—1925), Голубятніков Михайло Данилович (.03.1925—1927), Самойлов Михайло Миронович (1927—1929), Лусь Альфред Іванович, в.о. (1929—1930), Гладкий Степан Онупрійович (1930—.08.1930)

Примітки

Джерела Верменич Я. В. Тульчинська округа // Матеріяли до опису округ УСРР: Тульчинська округа / Центр. стат. упр. УСРР; [перед. слово М. Вольфа]. — Харків : [б. в.], 1926. — VIII, 56 c. : іл.