Дід ( діду́сь, діду́ньо, ді́до, дзі́дзьо, дідок; ) — батьків або материн батько, родич онука чи онучки по будь-якій лінії споріднення (материнській чи батьківській). У онука та онучки є два діди: батько батька та батько матері.
Прапрадід — батько прадіда, батькового або материного діда. Прадід — батько діда, батькового або материного батька. Дідом часто називають пристарілу людину чоловічої статі (). Дідівщина, дідизна — спадщина від діда. Дідівство — властиві дідові відчуття родинного зв'язку з онуками.
Див. також Баба Родичівство Дід і баба
Примітки
Посилання Терміни генеалогії . Дѣдъ, Дѣд, Дидь, Дєд, Дѧд // Словник староукраїнської мови XIV—XV ст.: У 2 т. / Укл.: Д. Г. Гринчишин та інш. — Т. 1: А — М. — Київ: «Наукова думка», 1977. — С. 337. Дѣдъ, Дѣдусъ, Дѣдусь, Дидонько // Історичний словник українського язика. Т. 1. Зошит 2: Глу—Жял / Під ред. проф. Є. Тимченка; укл.: Є. Тимченко, Є. Волошин, К. Лазаревська, Г. Петренко; Всеукраїнська академія наук, Науково-дослідний інститут мовознавства, Словниковий сектор. — Харків; Київ: Українська радянська енциклопедія, 1932. — С. 714, 854—855.