Гастл — парний танець, в основі якого імпровізація та «ведення». Це узагальнювальна назва для танців під музику в стилі диско (спортивний гастл/диско-фокс/диско-свінг; гастл фрістайл; гастл джек-н-джилл; шоу-гастл; дабл-гастл; леді-гастл).
Термін «диско-свінг» у різних контекстах може застосовуватися як до хастлу, так і до споріднених танців — американського кантрі-свінгу та європейського диско-фоксу.
Виник на основі танцю мамбо з використанням елементів свінгових танців, став популярним у латиноамериканських спільнотах Нью-Йорка та Флориди в 1970-х.
Історія Хастл сформувався з прибуттям кубинських іммігрантів до Флориди, які експериментували з новими формами виразу, змішуючи типові диско-ритми з тими, що вони принесли з батьківщини, такими як кубинський сон та сальса, додаючи хвилеподібні рухи, характерні для латиноамериканської спільноти. Ця вибухова та новаторська суміш призвела до швидкої адаптації до нового ритму у східних штатах США, таких як Нью-Йорк. Саме з того моменту цей новий спосіб інтерпретації того, що називалося диско-музикою, почав набирати популярності серед молодого населення.
У Нью-Йорку та Лос-Анджелесі у перші роки розквіту хастлу було багато професійних інструкторів. В інших містах єдиним варіантом було відвідувати нічний клуб у будь-якому з цих міст, навчатися танцю наживо і перенести традицію до власного міста.
Записи цього ритму були вдосталь протягом того десятиліття, що дозволило хастлу швидко поширитися, головним чином завдяки його розповсюдженню через магазини платівок, універмаги та супермаркети. Один з найперших записів, «New York Hustle Incorporated», містив усе необхідне, щоб навчитися рухатися під ритм хастлу: загальну диско-музику, інструкції з танців та купу фотографій пари в старовинному одязі, яка демонструє кроки.
У 1977 році, завдяки фільму «Лихоманка суботнього вечора», хастл почали танцювати під диско-музику, що допомогло цьому виду танцю стати популярним серед широкого загалу.
Характеристика Хастл — це танець, який можна виконувати плавно або з демонстративним показом стрибків та прискорень. Типовий приклад плавного хастлу можна знайти в більшості пісень групи Silver Convention.
Основний рух дуже простий: 1, 2 «&» 3 (SQQS). Схема цього руху повторюється кожні три долі, тому в розмірі 4/4 схема постійно змінюється, і один і той самий крок може підвищуватися або знижуватися на одну долю.
Типова музика хастл підкреслює кожну долю, що робить диско-музику найбільш підходящою для танцю під неї. У диско-музиці немає відчуття погойдування, тому, якщо ваші ноги відчувають певний дискомфорт на долі «&», це тому, що немає потреби ходити. Рахунки 2 та 3 у хастлі — це типовий рух стегон, який має відчуватися дуже плавно, тому початковий доліт, який розпочинає рух, не слід надмірно підкреслювати.
Гастл є подібним до вест-кост-свінгу, який теж є «слотовим танцем», але є набагато енергійнішим за останній.
Також гастл поділяє багато спільного з кантрі-свінгом, але останній є вільнішим у плані використання простору танцполу. Для обидвох цих танців іноди використовується загальний термін «диско-свінг».
Розповсюдження Хастл — це вид соціального танцю, який є поширеним у Північній Америці, але його не викладають у більшості шкіл Європи. Основна причина — брак знань серед викладачів та відносно низький рівень фізичної підготовки, необхідної для його виконання. Фігури та рухи, що виконуються під час танцю, не є особливо складними, але вони вимагають певного ступеня мобільності та координації. Альтернативою хастлу в Європі, особливо у німецькомовних країнах, є споріднений диско-фокс.
Примітки
Література Lustgarten, Karen (1978). The Complete Guide to Disco Dancing: The Easy Step-by-Step Way to Learn Today's Top Dances. United States: Warner Books. Blair, Skippy (1998). Dance Power: Own the Experience. The Dancing Gangsters of the South Bronx: Rise of the Latin Hustle (2016). . By Latin hustle pioneer Willie Estrada.
Посилання «Frequently Asked Questions about Lead and Follow: 3.0 Specific to Hustle» Музика для різних видів гастлу на сайті WeHustle.dance