Див. також: Референдум щодо незалежності Каталонії в муніципалітеті Ареньш-да-Мун. Див. також: Референдум щодо незалежності Каталонії 2017.

Рефере́ндуми що́до незале́жності Автоно́мної о́бласті Катало́нія — серія консультативних неофіційних місцевих референдумів у 2009 та 2010 р.р., на які виносилось питання щодо утворення незалежної від Іспанії Каталонії.

Перший референдум («Референдум 13-S») відбувся 13 вересня 2009-го у муніципалітеті Ареньш-да-Мун, кумарка (район) Марезма Автономної області Каталонія. Друга хвиля («Референдум 13-D») розпочалася 12 грудня 2009 р. (було проведене голосування у одному з найменших муніципалітетів Каталонії Сан-Жаума-да-Фрунтанья) та продовжилася наступного дня, 13 грудня 2009 р., у 166 муніципалітетах по всій автономії.

Третя («Референдум 28-F») та четверта («Референдум 25-A») хвилі голосування заплановані на 28 лютого 2010 р. (зокрема муніципалітети Алп, Бреза, Усталрік, Бідрерас, Паламос, Лінас-дал-Бальєс, Калдас-да-Монбуї, Сан-Фаліу-да-Кузінас, Сан-Кірза-дал-Бальєс, Бегас, Мулінс-да-Рей, Монблан, Ал-Бандрель та Аґрамун) та 25 квітня 2010 р. (зокрема у середніх та великих містах Балаге, Сал, Сарріа-да-Те, Жироні, Сабаделі, Манрезі, Ла-Сеу-д'Уржель та, можливо, у столиці Каталонії Барселоні). В муніципалітеті Аспаррагера голосування пройде 24 квітня 2010 р.Setze municipis catalans confirmen la data del 28 de febrer per a la segona onada de consultes .

У другій хвилі референдумів за попередніми підрахунками взяло участь 200 тис. осіб, що становить приблизно 30 % від чисельності виборців.

Однією з особливостей референдумів став дозвіл голосувати іммігрантам, негромадянам Іспанії, що постійно проживають на території Каталонії. Цей дозвіл було позитивно оцінено громадами іммігрантів, які у своїх відозвах відзначили високий ступінь інтеграції іноземців у каталонське суспільство.

Контекст Однією з найголовніших причин проведення референдумів стало зволікання з остаточним підтвердженням Статуту Автономної області Каталонія від 2006-го, який визначав нові автономні повноваження області, вкл. визначення каталонців як окремої нації, Конституційним судом Іспанії.

Після затвердження тексту Статуту парламентами Каталонії та Іспанії на вимогу опозиційної Народної партії Іспанії Конституційним судом країни текст Статуту було взято до вивчення та ухвалення остаточного рішення. Розгляд продовжується вже три роки, що викликає дедалі зростаюче незадоволення в каталонському суспільстві.

Юридичні аспекти референдумів в Іспанії

Стаття 92 іспанської конституції 1978 року визначає консультативний референдум «політичним рішенням особливої ваги». Рішення про його проведення ухвалюється центральним урядом та Конгресом депутатів (нижньою палатою парламенту Іспанії — Генеральними кортесами).

Стаття 2 конституції говорить про «нерозривну єдність іспанської нації, соборну та неподільну батьківщину для всіх іспанців». Це означає, що незалежність будь-якої автономної області повинна бути відображена як зміна у конституції Іспанії. Відповідно до статті 168 такі конституційні зміни вимагають :

голосування двома третинами Генеральних кортесів, розпуску нижньої палати парламенту Іспанії, повторних виборів та підтвердження попереднього рішення двома третинами депутатів нового складу Генеральних кортесів, позитивного рішення всенародного референдуму.

Консультативний референдум 13 вересня 2009 р

Див. також Референдум щодо незалежності Каталонії в муніципалітеті Ареньш-да-Мун.

Перший в історії каталонських країнLa independència arrasa a Arenys місцевий референдум щодо незалежності Автономної області Каталонія (Іспанія) було проведено 13 вересня 2009 р. (саме тому часто вживається скорочена назва «Референдум 13-S») року в містечку Ареньш-да-Мун, яке розташоване у кумарці Марезма, Автономна область Каталонія.

У консультативному референдумі брали участь лише мешканці муніципалітету. Запитання, на яке давалася відповідь, було сформульовано таким чином:

Ініціатором проведення консультативного референдуму став «Рух муніципалітету Ареньш-да-Мун за самовизначення» ( або скорочено MAPA).

У першому референдумі взяло участь 41 % зареєстрованих виборців, з яких 96,2 % підтримали створення незалежної каталонської держави. Результати голосування подано нижче.

Консультативний референдум щодо незалежності Каталонії 13 вересня 2009 р.ВідповідіВиборціВідсоток Так 2.569 96,2 % Ні 61 2,3 % Не визначилися 29 1,1 %Зараховані бюлетені 2.659 99,6 %Незараховані бюлетені 12 0,4% Загальна кількість бюлетенів (взятих) 2.671 100% Відсоток тих, хто взяв участь у голосуванні 41,0% Загальна кількість виборців 6.517 З вебсайтів: «Nació digital.cat», «Llibertat.cat», «3cat24.cat»

Реакція громадськості на референдум в Ареньш-да-Муні

У Каталонії Республіканська лівиця Каталонії заявила про те, що буде ініціювати такого роду референдуми на території інших муніципалітетівÀngel Colom, de Convergencia Democrática de Cataluña, que ‘sacó pecho’ por el referéndum independentista en Arenys de Munt y equiparó al PSOE y PP con Falange . . «Конвергенція та Єднання» заявила, що не ініціюватиме таких референдумів, але братиме до уваги їхні результати. Окремі представники цієї партії заявили про те, що ініціювання таких референдумів необхідноLa JNC demana a CiU que col·labori en noves consultes per l'autodeterminació. Figueres dóna suport al referèndum d´Arenys de Munt. . = Партія «Ініціатива за Каталонію — Зелені» зайняла позицію, схожу на рішення «Конвергенції та Єднання». Соціалістична партія Каталонії зазначила, що цей та подібні референдуми ускладнять захист чинного Статуту Каталонії, його будуть намагатися піддати ревізіїArenys de Munt, exemple a seguir.Iceta: «Amb la consulta d'Arenys de Munt s'ha posat de relleu la deriva radical de CIU» . . Міністр оборони Іспанії Карме Чакон (), говорячи про референдум, порівняла борців за незалежність Каталонії з фашистами, що викликало обурення «Республіканської лівиці Каталонії»Carme Chacón vincula independentisme i falangistes. . Народна партія заявила, що «Ареньш-да-Мун не являє собою справжню Каталонію»Camacho en COPE responsabiliza al Gobierno de no evitar una consulta prohibida por la justicia . . Голова партія «Громадяни — Громадянська партія» Албер Рібера заявив, що «референдум є наругою над усіма правилами демократії»Albert Rivera: El referéndum de Arenys es «un desafío en toda regla a la democracia»" por la consulta de Arenys . . Паскуал Марагаль, колишній президент Жанаралітату Каталонії, охарактеризував референдум як «свято [каталонських] націоналістів»Maragall tilda la consulta de Arenys de Munt de «fiesta del soberanismo» . . На 3 жовтня 2009 р. під егідою громадського руху «Вирішуймо!» () призначено зустріч мерів міст Автономної області Каталонія. З 940 муніципалітетів, представники 195 вже підписали маніфест, щонайменше 60 хочуть провести такий референдум у найближчому майбутньомуDecidim.cat convoca els alcaldes el 3 d'octubre per coordinar les consultes. . 17 вересня рішення щодо проведення референдуму у найближчому майбутньому ухвалено мерією Берги".Berga agafa el relleu d'Arenys i vota a favor d'una consulta sobre la independència. .

Голова аргентинського земляцтва у Каталонії Дієго Аркос підтримав референдуми з самовизначення, оскільки «Королівство Іспанія зі своїми імміграційними законами» дискримінує іноземців, що постійно проживають на території Іспанії, та змушує їх підтримувати незалежність Каталонії. Було заявлено, що підтримуватимуться й інші ініціативи, оскільки «ми хочемо бути громадянами Каталонії», було зазначено, що аргентинці приїхали «з республіки, яка досягла незалежності від Іспанії» і що «аргентинці [пам'ятають про це] на генетичному рівні»".El casal argentí de Barcelona insta els estrangers a apostar per l'autonomia de Catalunya . .

В Іспанії

Прем'єр-міністр Сапатеро не дав чіткої характеристики референдуму. Тодішній лідер опозиції Маріано Рахой () закликав ухвалити рішучі заходи у відповідь на референдум.Zapatero no espera un «efecto contagio» del referéndum de Arenys de Munt. .

Віце-секретар по комунікації Народної партії Гонсалес Понс () зазначив, що центральний уряд не захищає тих каталонців, які «не є націоналістами та каталаністами».González Pons acusa a Zapatero de no hacer nada ante la consulta. .

Есперанса Агірре (), президент Автономної області Мадрид, назвала референдум «слабоумством» та «божевіллям», пояснивши це тим, що 96 % «за» нагадує результати виборів у тоталітарних країнахAguirre tacha de «locura» el referendo independentista en Arenys de Munt. .

Баскська націоналістична партія висловила зацікавленість у референдумі, а також у тому, щоб провести такі заходи у Країні БасківEA promourà acords entre l'esquerra abertzale per impulsar consultes com la d'Arenys .Eusko Alkartasuna anima que Euskadi imiti Arenys de Munt ..

Консультативні референдуми 12 та 13 грудня 2009 р

Однією зі змін під час другої хвилі референдумів стала зміна ставлення Генеральної державної адвокатури Іспанії до можливості виділення приміщень мерій для проведень референдумів (було зроблено оцінку таких рішень у трьох муніципалітетах — Сан-Пера-да-Туральо, Тіана та Сан-Жаума-да-Фрунтанья). Під час референдуму в Ареньш-да-Мун політичну підтримку мерії муніципалітету було скасовано, а також було заборонено використовувати приміщення мерії для організації голосування.

Однією з найвідоміших осіб, що взяла участь в агітації за проведення референдуму, став Жуан Лапорта, діючий президент футбольного клубу «Барселона» (він, зокрема, взяв участь в агітаційній кампанії «Узона вирішує!» ([ http://www.osonadecideix.cat/main.asp?opc=1 «Узона вирішує!»]. ) у місті Бік 11 грудня 2009 р.[ http://www.vilaweb.cat/noticia/3666635/intens-final-campanya-consultes-13-d.html Intens final de campanya de les consultes del 13-D]. ).

Агітаційна кампанія другої хвилі референдуму розпочалася 27 листопада презентацією в Перпіньяні[ http://www.vilaweb.cat/noticia/3660546/cap-setmana-decisiu-consultes.html Cap de setmana decisiu per a les consultes]. . 29 листопада така презентація пройшла в барселонському «Форумі» в присутності 3.500 осіб.

Декілька політичних партій вирішили підтримати референдум (зокрема «Республіканська лівиця Каталонії» та «Конвергенція та Єднання»). Партія «Громадяни — Громадянська партія», як і у випадку з референдумом в Ареньш-да-Мун, виступила проти: вона намагалася влаштувати демонстрацію в Барселоні 13 грудня, однак її проведення не було дозволене урядом Каталонії.

Друга хвиля референдуму пройшла у 167 муніципалітетах, розташованих у 29 кумарках. У цих муніципалітетах проживає 700.024 виборці. Проведення референдуму забезпечили 15 тис. волонтерів.

Організатори референдумів

Координацію проведення референдумів взяли на себе не політичні партії, а громадські загальнонаціональні та місцеві організації та окремі відомі особистості.

Найбільшими залученими до цього організаціями стали :

Платформа за право вибору () Платформа Суверенність і Прогрес () Каталонія — Вільна держава () Ініціатива «Десять тисяч» Вирішуймо! () Суверенність та Право ()

Члени цих організацій беруть участь у «Координаційній раді щодо консультативних референдумів з незалежності Каталонії» ().

Результати голосування по кожному муніципалітету