Бойовий робот (або військовий робот) — автономна система озброєння (АСО), що може замінити людину в бойових ситуаціях для збереження життя або для роботи в умовах підвищеної складності для людей у військових цілях: розвідка, бойові дії, розміновування тощо. У рамках міжнародної зустрічі експертів, скликаних Міжнародним комітетом Червоного Хреста 26 — 28 березня 2014 року в Женеві, присвяченої технічним, воєнним, юридичним та гуманітарним аспектам використання автономних систем озброєння (АСО), визначено що це зброя, яка може самостійно шукати, відстежувати, вибирати цілі та атакувати їх.
Історія
Початки робототехніки Перше креслення людиноподібного робота зробив Леонардо да Вінчі, а в 1495 році він представив детальний макет механічного лицаря, здатного сидіти, рухати руками і головою. Проект був розроблений на основі досліджень пропорцій людського тіла.
З початку XVIII століття в пресі почали з'являтися повідомлення про машини з «ознаками розуму», але в більшості випадків виявлялось, що це шахрайство. Всередині механізмів ховались живі люди або дресировані тварини.
У 1898 р. Нікола Тесла розробив і продемонстрував мініатюрне радіокероване судно, хоча перші заявки на патенти на аналогічні рішення були подані винахідниками Великої Британії ще в 1897 р..
У кінці XIX ст. російський інженер Чебишов придумав механізм — ступохід, що володів більш високою прохідністю і який в майбутньому вніс свою частку в робототехніку.
Початок XX століття У 1910 році, натхнений успіхами братів Райт, молодий американський воєнний інженер з Огайо Чарлз Кеттерінг запропонував використовувати літальні апарати без людей. Згідно з його задумом, пристрій, що керувався годинниковим механізмом, в заданому місці повинен був відкидати крила і падати, як бомба, на ворога. Отримавши фінансування армії США, він сконструював і з перемінним успіхом випробував кілька пристроїв, що отримали назву The Kattering Aerial Torpedo, Kettering Bug (або просто Bug), але в бойових діях вони не використовувались.
У 1933 в Англії був розроблений перший безпілотний літальний апарат багаторазового використання Queen Bee.
У 1931 Сталіним був затверджений план реорганізації військ, в якому ставка була зроблена на танки. У зв'язку з цим були побудовані телетанки — керовані на відстані танки без екіпажу. Слабким місцем цих танків була нестійкість сигналу. Він губився на пересіченій місцевості або поблизу високовольтних ліній.
Протягом Другої світової війни були застосовані самохідні міни «Голіаф». Ця зброя була дуже коштовною, з низькою швидкістю (9,5 км/г), низькою прохідністю, вразливістю дроту і тонкою бронею (10 мм).
Холодна війна Холодна війна дала свій внесок в розвиток бойових машин. З'явились високоточні інтелектуальні роботи, здатні аналізувати, бачити, чути, відчувати, розрізняти хімічні речовини і провадити аналізи води та ґрунту.
У 1948 році в США був створений безпілотний літальний апарат для розвідки — AQM-34. Його перший політ був в 1951 році, в тому ж році «безпілотник» був запущений в масове виробництво.
1959 року в конструкторському бюро С. Лавочкіна був розроблений безпілотний літак-розвідувач Ла-17Р.
XXI століття 2018 року стало відомо, що британське міноборони фінансує дослідження з розробки автономних військових дронів. Ключова особливість такої збройної системи в тому, що вона самостійно буде обирати цілі, вирішувати, чи треба їх знищувати, і ліквідовувати «загрози» без участі людини .
У російсько-українській війні безпілотні літальні апарати зіграли ключову роль для обох сторін, хоча вони виявилися вразливими як для збивання, так і для електронних перешкод.
Класифікація +За родом військШумилин С. Роботам встать в строй! Современные наземные боевые робототехнические комплексы США и России / Сергей Шумилин. // Наука и техника. — 2021. — № 7. — С. 44 –52. сухопутні (наземні — колісні, гусеничні, крокуючі) повітряні (літаючі) військово-морські (плаваючі надводні і підводні) космічніЛитвинов М. П'ять перспективних космічних технологій в обороні. Космічні безпілотники // The Universe Space Tech. — 2022. — № 1 (188). — 44. +АвтономністьMelzer N. Human rights implications of the usage of drones and unmanned robots in warfare.— Brussels: Printed in Belgium, 2013. — С. 6. — 978-92-823-4390-6. людина в системі управління () людина над системою управління () людина поза системою управління () +Призначення бойові розвідувальні інженерні забезпечення
+За ваговою категорією легкі < 10 т бойова машина на гусеничному або колісному шасі легке озброєння: важкі кулемети, гранатомети, ПЗРК, міномети калібру < 100 мм середні 10-20 т бойова машина на гусеничному або колісному шасі гармата калібру 30-50 мм важкі 20-30 т автономний легкий танк важке озброєння: гармата 105 або 120-мм, 1-2 кулемети калібру 7,62 і / або 12,7 мм
+Класифікація безпілотних авіаційних комплексів за STANAG 4670 Клас Категорія Рівень воєнних дій Висота застосування Радіус дії Рівень застосування Приклад платформи Клас ІІІ(> 600 кг) ударні стратегічний до 20000 м необмежений ТВД Reaper HALE стратегічний до 20000 м необмежений ТВД Global Hawk MALE оперативний до 14000 м необмежений Оперативна група Heron Bayraktar TB2 Клас ІІ(150—600 кг) тактичні тактичний до 5500 м до 200 км Бригада Hermes 450 Клас І(<150 кг) малі(>15 кг) тактичне формування до 1500 м до 50 км Батальйон Scan Eagle PD-2 міні(<15 кг) тактичний підрозділ до 900 м до 25 км рота, взвод, відділення Skylark мікро(<66 Дж) тактичний підрозділ до 60 м до 5 км взвод, відділення Black Widow
Конструкція Станом на 2020-ті роки на озброєнні низки країн стоять системи з елементами штучного інтелекту — від безпілотників і роботів-вартових до апаратів знешкодження вибухових пристроїв. Продовжується розвиток штучних нейронних мереж, що дозволяє штучному інтелекту самонавчатись, але створення солдата-робота з певним інтелектом потребує вирішення багатьох питань в галузі кібернетики, відкриття нових матеріалів та джерел енергії. В сучасний роботизований комплекс, окрім самого керованого апарата, входить також і пристрій дистанційного керування. Найважливішою характеристикою такого робота є ступінь автономності, тобто здатність діяти самостійно у відповідності із закладеною в нього програмою, без участі людини-оператора, щоб робот не «вмирав» при втраті зв'язку. Важлива також стандартизація архітектури управління, модульність і взаємозамінність деталей на основі існуючих компонентів, безпека зв'язку, транспортабельність, висока енергетична ємність, прийнятна вартість.
Переваги
Автономні системи озброєння (АСО) здатні цілодобово брати участь в бойових діях при будь-яких кліматичних умовах та в будь-яку пору року. Маючи надлюдські рефлекси, вони швидко і точно виконають будь-який відданий їм наказ, бо людина вважається слабкою ланкою у війні. Вони не хворіють як люди, не страждають від посттравматичного синдрому, їм не потрібні фінансове та продовольче забезпечення, як військовослужбовцям. Їх не потрібно евакуювати з території противника, як це відбувається з екіпажами збитих літаків. Це ідеальні солдати, моряки і пілоти. Стратегічні автономні системи озброєння надають можливість планування операцій, масштаб яких не обмежений трудовими ресурсами. Один оператор-програміст здатний управляти сотнями і тисячами роботів. Для підготовки армії роботів-вбивць достатньо навчити одного робота і завантажити програмне забезпечення іншимМосов С. П., Гурак С. П. На горизонті війни 4.0. // Оборонний вісник.— 2020.— № 6.— С. 4—9..
Бойова тактика Рої дронів для пробиття ППО. Атака надводними дронами. Мультидоменна бойова хмара — концепція застосування об'єднаних керованих та некерованих платформ з підтримкою штучного інтелекту в усіх сферах (суходіл, море, повітря, космос, кіберпростір) та вимірах (фізичний, інформаційний, людський) з метою створення відносної переваги і перемоги над противникомКонцепція мультидоменних операцій для оборони України: технологічний аспект / В. В. Злакоман, В. В. Гордійчук // Сучасні інформаційні технології у сфері безпеки та оборони. — 2022. — № 3. — С. 37—41..
Проблеми та наслідки застосування
Автономні системи озброєння можуть перетворитися на зброю масового знищення, що є загрозою фундаментальним людським цінностям аж до знищення планети. Поява смертоносної автономної зброї може призвести до порушення геополітичної стабільності в світі. Наприклад, від зграї невеликих за розміром ударних дронів практично неможливо захиститись. Висока ймовірність такої атаки, як і розуміння неможливості її відбиття, може призвести до застосування значно потужнішої за своєю силою зброї, наприклад ядерної, іншою ворогуючою стороною. Намагання повернути геополітичну стабільність спровокує новий виток гонки озброєнь. Смертельна автономна зброя не виконує вимог міжнародного гуманітарного права, зокрема прийняття рішень щодо життя і смерті людини на полі бою; немає визначеності кінцевих відповідальних за вчинення воєнного злочину з використанням автономної зброї (інженер, оператор-програміст, виробник чи командир, який віддав команду приведення зброї в дію). Застосування автономної зброї може нашкодити мирним мешканцям, що суперечить законам та звичаям війни, згідно з якими під загрозою можуть бути лише комбатанти, а військова необхідність збройної відповіді повинна бути пропорційна виниклій загрозі. 2013 року в мережу відбувся витік секретних документів, як стверджують автори сайту «The Intercept», який їх опублікував, вони були отримані від чиновника Пентагону і показують дослідження ефективності операцій, проведених з використанням безпілотних апаратів з поіменним цілевказуванням й описом завдань кожної місії. За п'ятимісячний період 2012 року американські сили за допомогою безпілотників та інших літаків вбили 155 людей на північному сході Афганістану. За звітом операторів БпЛА вони досягли 19 джекпотів, тобто знищили людей які належали до екстремістських угруповань і становили небезпеку. При дистанційному полюванні вони вбили щонайменше 136 інших людей. Майже 9 із 10 загиблих у цих ударах не були запланованими цілями. SIM-картка вказує місцезнаходження людини — при ввімкненні телефон може стати смертельним для особи, на яку полюють. Удар армії Сполучених Штатів із застосуванням дрона в останні дні евакуації американських військ із Афганістану був помилковим і призвів до загибелі цивільних. За заявою генерала армії США Кеннета Маккензі на брифінгу 17 вересня 2021 р. «10 цивільних, у тому числі до семи дітей, трагічно загинули внаслідок того удару. Більш того, ми наразі вважаємо малоймовірним, що цей автомобіль або загиблі мали стосунок до ІДІЛ-Х». Ризик помилкового застосування автоматизованої зброї, як через людський фактор, так і через помилки у функціонуванні програмного забезпечення. Кібератака з боку противника здатна не тільки зупинити дії роботів, але перепрограмуванням спрямувати їх проти атакуючих. Найгіршим наслідком цього може бути масове вбивство цивільного населення. В 2007 році на випробувальному полігоні в Південній Африці відбувся збій в роботі роботизованої артилерійської установки, що призвів до загибелі 9 чоловік та ще 14 військовослужбовців отримали поранення. При застосуванні американськими військовими в Іраку бойового робота SWORDS (Special Weapons Observation Reconnaissance Detection Systems) в 2008 році було зафіксовано кілька ситуацій, в яких робот вів себе непередбачувано — без команди оператора повертав зброю в сторону своїх, пересувався в непотрібному напрямку і т. д. Роботів відправили виробнику для пошуку та усунення можливих несправностей. Збиття іранського пасажирського авіарейсу 655, 3 липня 1988 року, ракетою з крейсера «Vincennes» ВМС США, обладнаного багатофункціональною бойовою інформаційно-керуючою системою AEGIS. Посттравматичний стресовий розлад в операторів дронів, після того, як вони вбили цивільних осіб, особливо дітей.