Жито́мирський академі́чний обласни́й теа́тр ляльо́к — обласний академічний театр ляльок у місті Житомирі.

Загальна інформація Театр розташований в історичному центрі Житомира в пішохідній зоні за адресою: вул. Михайлівська, 7, м. Житомир-10014 (Україна).

в.о Директор театру —заслужений артист України Віктор Олександрович Гущин, головний режисер — Нікіта Перцев, головний художник — Дацун Віктор Олександрович

Керівництво та творчий склад (станом на 2026 рік)

Керівництво та художньо-творчий склад Житомирського академічного обласного театру ляльок станом на 2026 рік:

Посада Особа В. о. директора — художнього керівника заслужений артист України Віктор Олександрович Гущин Головний режисер Нікіта Перцев Головний художник  Дацун Віктор Олександрович Завідувач художньо-постановчої частини Ігор Гончаренко Керівник літературно-драматургічної частини Руслан Мороз

Історія

Передумови створення Театральне життя Житомира формувалося упродовж XIX — початку XX століття в контексті культурного розвитку Волині. У місті діяли драматичні та музично-драматичні трупи, гастролювали українські й іноземні актори, а традиція лялькового театру була представлена народним вертепом.

Одним із зафіксованих прикладів місцевої вертепної практики був житомирський вертеп Антіна Смерди, описаний етнографом Василем Кравченком у 1927 році. У 1920-х роках на Волині також поширювалися агітаційні форми лялькового театру, зокрема «революційні вертепи», а гастролі Всеукраїнського показового театру ляльок у 1931 році сприяли популяризації професійного лялькарства в регіоні.Кравченко В. «Шопка» («Вертеп») // Етнографічний вісник. 1927. Кн. 4. С. 41–54.Іванова Д. Діяльність агітаційного театру ляльок «Революційний вертеп» (1923 р.) як відповідь соціально-політичним запитам доби. 2014.

Заснування та перші роки Датою створення Житомирського театру ляльок у довідкових джерелах вважають 1 грудня 1934 року, коли при драматичному пересувному театрі було організовано ляльковий театр. За матеріалами офіційної історії театру, архівні документи 1934–1935 років засвідчують його створення при обласному пересувному драматичному театрі Київської області, до складу якої тоді входила значна частина Житомирщини.Про театр — Житомирський академічний обласний театр ляльок.Житомирський академічний обласний театр ляльок // Енциклопедія Сучасної України.

Організаторкою і першою керівницею колективу була акторка та режисерка Зінаїда Пігулович, пов’язана з театральною школою Леся Курбаса.Веселовська Г. «Жінки — українські театральні режисерки 1920–40-х років».

Першою виставою театру стала дитяча постановка «Юра-Замазура», прем’єра якої згадується в повідомленнях преси 1935 року. У ранній період колектив працював у пересувному форматі: вистави показували безкоштовно, а реквізит, ширми та ляльки актори переносили з собою. Театр формувався як професійний осередок лялькарства, орієнтований передусім на дитячу аудиторію, але його ранній репертуар був пов’язаний також із санітарно-просвітницькою та агітаційною тематикою.Про театр — Житомирський академічний обласний театр ляльок.

Друга світова війна та післявоєнне відновлення Під час Другої світової війни театр було евакуйовано до Казахстану, до міста Шевченко (нині Актау). Після звільнення Житомира у січні 1944 року колектив відновив роботу. У серпні 1944 року, за повідомленням газети «Радянська Житомирщина», театр відкрив сезон програмою, до якої входили антифашистська сатира Євгена Сперанського «Як Гітлер чорту душу продав» та дитяча вистава Наталії Гернет «Гусеня».Про театр — Житомирський академічний обласний театр ляльок.

Повоєнне відродження театру пов’язують із режисеркою Тетяною Нікітіною-Станіславською, яка працювала в традиціях української театральної школи першої половини XX століття. У цей час театр поступово відновлював трупу, репертуар і гастрольну діяльність у Житомирі та області.Житомирський академічний обласний театр ляльок // Енциклопедія Сучасної України.

Розвиток у 1950–1970-х роках У 1951 році директором театру було призначено Олександра Фоміна, який згодом перейшов на творчу роботу і став одним із ключових режисерів в історії колективу. У 1952 році театр набув статусу обласного, що закріпило його значення як культурної установи Житомирщини.Про театр — Житомирський академічний обласний театр ляльок.

У цей період театр працював у будівлі на вулиці Михайлівській, 7, спорудженій 1905 року для Житомирського відділення Російського імператорського музичного товариства.Житомирський академічний обласний театр ляльок // discover.ua.

За керівництва Олександра Фоміна театр розширив репертуар, активно гастролював областю та працював із різними видами лялькового театру, зокрема тростинними й рукавичними ляльками. Серед постановок цього часу — «Горбоконик», «Казка про рибака і рибку», «Сорочинський ярмарок», «Пригоди барона Мюнхгаузена», «Зелена лисиця», «Котик-Мотик», «Чебурашка», «Гіньйоль у Парижі» та інші.

Вистава «Зелена лисиця» Юрія Страхова принесла Фоміну почесну грамоту Міністерства культури УРСР у 1967 році, а «Котик-Мотик» Зенона Поправського був відзначений дипломом Міністерства культури на республіканському огляді кращих вистав 1969–1970 років.Про театр — Житомирський академічний обласний театр ляльок.Лялькарі України. Вип. 2. Київ: Веселка, 2001.

Період Людмили Онищенко У 1974–1988 роках головною режисеркою театру була Людмила Онищенко. До переходу в театр ляльок вона працювала у Житомирському обласному українському музично-драматичному театрі, що вплинуло на розвиток драматургічного аналізу та акторської роботи у постановках.

За час її керівництва було поставлено понад 50 вистав за творами української та світової дитячої літератури.Про театр — Житомирський академічний обласний театр ляльок.

Постановки цього періоду поєднували традиційні ширмові форми з використанням «живого плану», планшетних і ростових ляльок. У репертуарі з’являлися як дитячі вистави, так і роботи для дорослої аудиторії, зокрема агітаційно-сатирична вистава «Антиалкогольний трибунал».

У 1985–1991 роках театр тимчасово розміщувався у приміщенні Свято-Михайлівського кафедрального собору, після чого повернувся до будівлі на Михайлівській, 7.Житомирський академічний обласний театр ляльок // Енциклопедія Сучасної України.

Театр у незалежній Україні З 1989 року з театром пов’язана діяльність режисера Юрія Тарасенка, випускника Харківського інституту мистецтв. Його постановки розширювали виражальні можливості колективу через поєднання актора і ляльки, використання маріонеток, предметної анімації та вертепних форм.

Серед вистав цього напряму — «Зачарована рукавичка», «Івасик та Змія», «Всі миші люблять сир», «Леся та Ведмідь», «Сонечко всередині», «Матінка Хурделиця, або Фрау Холле».Житомирський академічний обласний театр ляльок // Енциклопедія Сучасної України.

У 1996 році театр очолив Віталій Стрєльцов. Наприкінці 1990-х — у 2000-х роках важливим для професійного розвитку трупи стало співробітництво з режисером Єфремов Сергій Іванович та художницею Валентиною Жегуновою.

У цей період були поставлені вистави «Пригоди Каштанчика», «Казка про добре чортеня», «Казка мандрівного лялькаря», «Півтори жмені, або Як ягнятко мандрувало», «Мій господар Дон Жуан», «Гіньйоль у Парижі».Житомирський академічний обласний театр ляльок // Енциклопедія Сучасної України.

Академічний статус і сучасний етап 12 листопада 2007 року Житомирському обласному театру ляльок було надано статус академічного, що стало визнанням творчих здобутків колективу та його внеску у розвиток українського театрального мистецтва.Житомирський академічний обласний театр ляльок — Житомирський обласний туристичний інформаційний центр.

Окрему роль у діяльності театру відіграла завідувачка літературно-драматургійної частини Тамара Лазицька. У своїй роботі вона займалася літературним забезпеченням репертуару, підготовкою матеріалів до вистав, координацією творчої взаємодії між режисерами, акторами та художниками, а також організацією культурно-просвітницьких заходів.

Важливим напрямом її діяльності стала робота з дитячою аудиторією: проведення театральних уроків, творчих зустрічей, пізнавальних заходів та організація змістовного дозвілля для юних глядачів. Такі заходи сприяли популяризації театрального мистецтва серед дітей, формуванню інтересу до культури та розширенню освітньої функції театру як мистецького закладу.

Діяльність літературно-драматургійної частини під її керівництвом була спрямована не лише на підготовку вистав, а й на розвиток комунікації театру з глядачем, проведення тематичних заходів, зустрічей із творчими працівниками та створення додаткового культурного простору навколо театральних постановок.

З 2011 року театром керував Сергій Мисечко. У цей період репертуар театру поповнювався постановками запрошених режисерів, а також роботами представників акторської трупи, які виступали як режисери-постановники. Колектив продовжував розвивати дитячий, сімейний та експериментальний напрямки, брав участь у театральних фестивалях і мистецьких проєктах.Житомирський академічний обласний театр ляльок — УНІМА-Україна.

У 2010-х — на початку 2020-х років у театрі працювали режисери, художники-постановники та митці різних творчих шкіл, серед них Олександр Кузьмін, Андрій Солоняк, Руслана Новікова, Віктор Гущин, та інші. У цей період були створені вистави «Серце океану», «Маленька фея», «Язиката Хвеся», «Принцеса-стрибунка», «Легенда про Житомира», «Хамлет», «Хто труждається, тому доля посміхається» та інші постановки.Житомирський академічний обласний театр ляльок — УНІМА-Україна.

Важливим напрямом розвитку театру у цей період стало оновлення художньої мови сцени. До творчої команди театру долучився художник-постановник Дацун Віктор Олександрович, який згодом обійняв посаду головного художника Житомирського академічного обласного театру ляльок. У своїй діяльності він продовжив розвиток сценографічної традиції театру, працюючи над створенням художнього образу вистав, оформленням сценічного простору, костюмів, ляльок та декоративних елементів.

Як головний художник Дацун Віктор Олександрович бере участь у формуванні візуальної концепції репертуару театру, поєднуючи традиційні засоби театру ляльок із сучасними підходами до сценографії, дизайну та пластичного вирішення вистав. Його робота пов’язана з оновленням художньо-постановочної частини театру, розвитком образності вистав та створенням нових сценічних рішень для дитячої, сімейної й експериментальної аудиторії.

Окремим напрямом його діяльності стало використання сучасних дизайнерських підходів у театральному оформленні, поєднання традиційної сценографії з цифровими технологіями, графічним дизайном та мультимедійними елементами. Це сприяло розширенню можливостей театру у створенні сучасного сценічного середовища.

Під час пандемії COVID-19 та після початку повномасштабного російського вторгнення в Україну 2022 року театр працював в умовах обмежень, пов’язаних із карантинними заходами, повітряними тривогами та кадровими змінами. Колектив продовжив роботу, відновлював покази для глядачів та розвивав діяльність як комунальний заклад Житомирської обласної ради з репертуаром для дитячої, сімейної та дорослої аудиторії.<ref>

Директори театру

За час існування Житомирського академічного обласного театру ляльок його очолювали керівники, які впливали на організаційний розвиток театру, формування репертуарної політики та творче становлення колективу.