Таці́й Олексі́й Олекса́ндрович  — український радянський архітектор.

Біографія Народився року в Полтаві. Прізвище при народженні — Пєтушков, змінив його 1931 року.

Протягом 1920–1922 років навчався у Вищій художньо-технічній майстерні у Москві.

У 1923 році переїхав до Харкова. У 1929 році закінчив Харківський технологічний інститут. Навчався у академіка архітектури О. Бекетова і професора О. Молокіна. Ще в студентські роки в конкурсі на найкращий проєкт Харківського крематорію у 1928 році отримав 3-ю премію.

Після закінчення навчання до 1933 року працював в Українському науковому інституті споруд в Харкові й одночасно навчався в аспірантурі цього ж інституту. У 1934 році переїхав до Києва і працював в «Цивільпроекті». Одночасно у 1934–1941 роках викладав в Київському інженерно-будівельному інституті. Серед його учнів відомі архітектори В. Гопкало, О. Малиновський, Г. Слуцький, В. Чуприна та інші.

В роки німецько-радянської війни, маючи звільнення від призову, добровольцем пішов на фронт. Воював на Волховському фронті. Після відвоювання Києва повернувся і брав участь у відбудові міста.

У 1944 році взяв участь у конкурсі на проєкт забудови Хрещатика. Після завершення конкурсу, у 1948 році, за участь у розробці проєктів О. Власов, В. Заболотний і О. Тацій були нагороджені орденами Леніна.

У повоєнні роки працював заступником начальника Управління в справах архітектури при Раднаркомі УРСР, директором інституту «Діпросільбуд», і при цьому працював творчо.

Помер 13 березня 1967 року. Похований в Києві на Байковому кладовищі.

Роботи

Цементний завод у м. Краматорськ (1929–1930); Цементний завод у м. Слов'янськ (1929–1930); Забудова селища «Дослідне» у Харкові (1929–1931); Житлові будинки для Дніпропетровська та міст Донбасу (1929–1934); Житловий будинок на вул. Пушкінській, 40 у Харкові (1929–1934); Виставочний павільйон та Будинок Червоної Армії в Харкові (1932); Будинок Міської ради в Кривому Розі (1933–1934); Житлові будинки у Полтаві (1933–1935); Житловий будинок на вул. Симона Петлюри, 3/25 у Києві (1935); Житловий будинок на вул. Грушевського,9 у Києві (1935; у спів. з О.Бекетовим); Проєкт розпланування с. Чапаєвка Золотоніського р-ну та будівництво клубу, адмінбудинку та стадіону (1935–1936); Критий плавальний басейн Палацу фізкультури у Києві (1936, не зберігся); Будинок відпочинку у с. Щурівка біля Верхньодніпровська (1936–1937)Усов С. А. Звітно-творча виставка архітекторів Києва // Архітектура Радянської України. — 1940. — № 9. — С. 29–35., нині це - санаторій "Славутич"; Житловий будинок Марії Демченко у с. Демидів (1936–1938); Павільйон УРСР на Всесоюзній Сільськогосподарській Виставці в Москві (у співавторстві з М. К. Іванченком) (1937); Житловий будинок «Ревтруд», м. Тамбов (Росія) (1939–1940); Конкурсний проєкт архітектурного оформлення Наводницького моста у Києві (1940, не побудовано)Гречина М. І. Ескізні проекту мосту через Дніпро / Архітектура Радянської України. — 1940. — № 3. — С. 37–40.; Критий ринок у Полтаві (1940); Будинок культури у Шполі (1940); Металевий міст у Краматорську (1940); Будинок культури у с. Сингаївка, Київщина (1940); Будинок культури у с. Перекоп Запорізької обл. (1940–1941); Стадіон, м. Костанай (Казахстан) (1941); Розпланування зразково-показового села Демидів (1946–1948); Кінотеатр «Київ» (1946–1952); колгоспний клуб у с. Руська Поляна, Черкащина (1954); Будинок ветерапнів сцени у Пуща-Водиці, Київ (1956–1959); Спальний корпус літнього типу санаторію «Дніпро» у Ялті (1956–1957); Спальний корпус літнього типу санаторію "Дніпро" (до 1955 називався «Харакс») (1957); Спальний корпус літнього типу санаторію «Зміна» у Євпаторії (1957); Спальний корпус літнього типу санаторію «Лузанівка» у Одесі (1957); Будинок проєктних організацій на бульварі Лесі Українки, 26 у Києві (1960–1962; у співавторстві з Борисом Ведерниковим та Михайлом Іванюком);

Розробив серію типових малоповерхових та багатоповерхових будинків для масового будівництва, проєкти сільських площ, клубів.

Нагороди орден Леніна (1948) орден Трудового Червоного Прапора (16.09.1939)Указ Президії Верховної Ради СРСР від 16.09.1939 «Про нагородження організаторів, будівельників та оформлювачів Всесоюзної Сільськогосподарської Виставки». медаль «За перемогу над Німеччиною» (1945) медаль «20 років перемоги у ВВВ» (1965) золота медаль ВСГВ (1954)

Примітки

Джерела Тацій Олексій // Тацій Олексій Олександрович // Тацій Олексій Олександрович // Тацій Олексій Олександрович // Тацій Олексій Олександрович // Архітектор Олекса Тацій (1903–1967) : бібліогр. покажчик / укл. Г. В. Войцеховська, Є. О. Тацій; ДНАББ України ім. В. Г. Заболотного. — Київ : МПП «Прима», 2003. — 94 с. : іл. — (Видатні зодчі України). Тации Алексей Александрович, капитан, 17.03.1903. Учетно-послужная картотека // Веб-сайт «Память народа. 1941–1945».