Українці Білорусі (біл. Украінцы ў Беларусі) — відносно велика етнічна група українців, що мешкають у Білорусі. Перепис 1989 року нарахував 291 008 українців у Білорусі. Перепис 1999 — 237 014 українців. Згідно з останнім переписом населення, який відбувся у 2009 році, кількість українців становила 158,7 тис. осіб. Найбільша концентрація українців (40 тис., або 2,9 % населення) характерна для Берестейської області. Найбільша у країні частка українців зафіксована у Кам'янецькому (7,4 %), Малоритському (7,2 %), Берестейському (6,9 %), Кобринському (4,5 %), Жабинківському (4,3 %) районах та у місті Берестя (4,2 %).https://web.archive.org/web/20120510053257/http://belstat.gov.by/homep/ru/perepic/2009/itogi1.php - Перепис 2009 року. Статистичні публікації.
Історія 28 березня 1917 року у Мінську відбувся український мітинг. У ньому взяло участь близько 1000 осіб. Було ухвалено одноголосні резолюції про автономію України та перетворення Російської імперії на демократичну республіку.
На цих зборах утворено виконавчий комітет української організації у Мінську: Симон Петлюра (голова), О. Яната (писар), Конощенко (скарбник), Володимир Кавердинський, Авраменко, Березовський, Довгий, Янченко.Друге загальне зібрання Мінської Української Громади. Нова Рада. № 21. 26 квітня 1917 року. С. 2.
Виділяють діаспорних і автохтонних українців. Автохтонні українці живуть в Гомельській області і на Берестейщині. В 1926 році в Комаринському і Наровлянському районах (тепер Брагинський і Наровлянський райони Гомельської області) українці становили за офіційними даними 16,2 % і 13,1 % населення. В 1927-37 роках тут зорганізовано шість українських національних сільрадФ.Клімчук, І.Гунчык, Ю.Бажэнаў, Украінцы//Энцыклапедыя гісторыі Беларусі. Т.6., Ч.І — Мн.:БелЭн, 2001. — с.573.
Корінне та переважне населення Берестейського регіону українські (зокрема Рудницький) та білоруські (зокрема Карський) дослідники другої половини XIX століття — першої половини XX століття відносили до українців. Носії української мови («малороссийского наречия» за переписом), згідно з переписом 1897 року, у Гродненській губернії нараховувалось 362,5 тис. українців, що становило 22,6 % всього населення губернії, складаючи 3/4 населення на більшій частині Брестської областіКабузан В.М. Украинцы в мире динамика численности и расселения. 20-е годы XVIII века - 1989 год Форм. этн. и политических границ укр. этноса. Ин-т рос. истории РАН. М. Наука, 2006. 658 с., за винятком північно-східного Барановицького "виступу", де більшість становили новогрудці (субетнос, що займав проміжну нішу між українцями та білорусами). Українці складали абсолютну або відносну більшість населення у повітах:http://demoscope.ru/weekly/ssp/rus_lan_97_uezd.php?reg=344 Національний склад за перепис населення 1897 року. Гродненська губернія. Берестейському — 140 561 — 64,4 % Кобринському — 146 789 — 79,6 % Більському — 64 256 — 39,1 % (нині переважно на території Польщі) Ще в одному повіті — Пружанському — українці в той час так само становили більшість, проте зважаючи необ'єктивність даних перепису по повіту варто орієнтуватися на незаангажовані підрахунки російського військового статистика Олександра Ріттіха у праці «Племенной состав контингентов русской армии и мужского населения Европейской России» 1875 року, згідно з якими частка українців серед чоловіків призовного віку повіту становила 86,5 %.
Рідна мова населення Поліського воєводстваПоліська частина сучасної Берестейської області Білорусі та деякі північні райони Волинської та Рівненської областей Польщі за переписом 1931 р. Тутейша — 62 % (штучний лінгвонім, вигаданий польськими етнографами для зменшення частки україномовного населення, фактично носії цієї псевдомови були носіями української) Українська — 5 %, разом 67 % Польська — 14 % Їдиш — 10 % Білоруська — 6 % Російська — 2 %
Населення Гомельської області традиційно зараховувалося у довоєнних російських та радянських переписах до білоруського, проте в роки визвольних змагань практично на всій території Гомельської області в результаті волевиявлення місцевого населення, воно висловилася за приєднання до Української держави, маючи альтернативою більшовицьку Росію та Білоруську Народну Республіку, що свідчить про приналежність переважної частини населення до українців, а також до євреїв, що визначилися на користь України. Результатом волевиявлення стало приєднання до України Гомельської області, так само як і переважної частини Брестської областей, що було закріплене у Брестському мирі та визнане більшовицькою Росією та країнами Четверного союзу. БНР також визнавала ці території, а також 4 повіти Стародубщини та сусідні з нею інші 2 повіти Брянської області за Україною, зокрема ключову залізницю Брест — Гомель — Брянськ, включно з зазначеними містами Сергійчук Володимир. Етнічні межі і державний кордон України. Вид. 3-є, доповнене / В. Сергійчук. – К.: ПП Сергійчук М.І., 2008. – 560 с. .
Після приєднання західноукраїнських та західнобілоруських земель до СРСР, Хрущов висував вимоги щодо включення Брестської області та окремих сусідніх районів суміжних регіонів до України, нащо Сталін йому відмовив закидом "Ти що прямуєш туди ж, куди й Грушевський?". Тож була прийнята аргументація білоруського чиновника з українським прізвищем щодо приєднання новоприєднаних північних українських земель з не надто вираженою ідентифікацією місцевого населення до Білорусі, що полягала в тому, що західні білоруські землі надто полонізовані, східні - надто зросісійщені, тому приєднання цих південних земель сприятиме розвитку білоруської нації та білоруської мови. У підсумку переважна більшість місцевого населення не зіграло роль в білорусизації республіки, а було масово зросійщено разом з іншим білоруським населення і переважно за часи радянського панування переважно втратило не лише мову, але українську ідентичність.
Розселення та динаміка чисельності за самоідентифікацією під час переписів
Динаміка чисельності українського населення у Білорусі за даними переписів: 1897 — 311 145 — 4,79 %в сучасних кордонах Білорусі (за рідною мовою)західнополіське населення, що проживало на території Мінської губернії (Пінський повіт), було віднесене до білоруськомовних 1959 — 133 061 — 1,65 % 1970 — 190 839 — 2,12 % 1979 — 230 985 — 2,42 % 1989 — 291 008 — 2,87 % 1999 — 237 014 — 2,36 % 2009 — 158 723 — 1,67 % 2019 — 159 656 — 1,70 %
Динаміка чисельності українців у регіонах Білорусі 1959 1989 2009 Берестейська 25 7292,18 % 60 6444,19 % 40 0462,86 % Вітебська 11 6360,91 % 26 1481,85 % 14 5571,18 % Гомельська 33 2892,44 % 68 6004,11 % 30 9202,15 % Гродненська 12 0041,11 % 23 4012,01 % 14 9831,40 % Мінська 15 6541,06 % 29 5771,88 % 17 7451,25 % Могильовська 164041,39 % 29 3942,30 % 13 1101,19 % м. Мінськ 18 3453,60 % 53 2443,31 % 27 3621,49 % Білорусь 133 0611,65 % 291 0082,87 % 158 7231,67 %
У сучасній Білорусі українське населення, зазвичай, записується білорусами, хоч відносна частка українців у сучасних Брестській і Гомельській областях Білорусі вища, ніж у країні загалом і сягає 3-4 % населення, а в центральних і північних районах вона становить менше, ніж 1 %.
Найчисельніша українська громада мешкає в околиці міста Кобринь Брестської області. У середньому українська меншина в Білорусі в соціальному відношенні вища від середнього рівня населення республіки. Так, на кожну 1 тис. осіб, за переписом 1999 року, вищу освіту мали серед білорусів — 120, серед росіян — 261, серед поляків — 89, серед українців — 221, серед євреїв — 405 осіб.
Список районів Білорусі, де українці складають понад 4 % всього населення за переписом населення 2009 року: РайонОбласть%Кам'янецькийБерестейська7,36МалоритськийБерестейська7,18БерестейськийБерестейська6,93КобринськийБерестейська4,50ЖабинківськийБерестейська4,31м. БерестяБерестейська4,16
Сільські ради Білорусі, у яких українці становлять понад 10 % населення за переписом 2009 року: Сільська радаРайонОбластьОсібВідсотокКомаринська сільська радаБрагінський районГомельська область15922,24 %Біловезька сільська радаКам'янецький районБерестейська область39617,21 %Хотиславська сільська радаМалоритський районБерестейська область37417,03 %Каленковицька сільська радаКам'янецький районБерестейська область17914,90 %Хойновська сільська радаПінський районБерестейська область19014,22 %Вовчинська сільська радаКам'янецький районБерестейська область29813,93 %Томашівська сільська радаКам'янецький районБерестейська область32813,59 %Ратайчицька сільська радаКам'янецький районБерестейська область16312,77 %Яковчицька сільська радаЖабинківський районБерестейська область15911,96 %Пелищенська сільська радаКам'янецький районБерестейська область21111,30 %Огородницька сільська радаКам'янецький районБерестейська область15611,12 %Видомлянська сільська радаКам'янецький районБерестейська область26710,91 %Хідринська сільська радаКобринський районБерестейська область46410,52 %Войська сільська радаКам'янецький районБерестейська область21310,47 %
Мова Мовна близькість з росіянами і білорусами, русифікація суспільного життя в сучасній Білорусі створює легкі передумови асиміляції українців у білоруському середовищі, але не білорусизації, а власне русифікації, провідником якої є сам Президент цієї держави. Якщо у 1989 році 38 % українців Білорусі називали рідною російську мову, то у 2009 — вже 61,2 %, у 2019 — 62,4 %. +Рідна мова українців Білорусі За переписом 2019 року* Регіон Українська Російська Білоруська Берестейська область 35,2 % 41,4 % 23,3 % Вітебська область 21,8 % 63,9 % 13,6 % Гомельська область 26,3 % 71,2 % 2,3 % Гродненська область 26,9 % 69,0 % 3,9 % м. Мінськ 15,9 % 83,1 % 0,8 % Мінська область 28,8 % 68,7 % 2,0 % Могильовська область 66,3 % 31,2 % 1,7 % Білорусь 29,1 % 62,4 % 8,2 %
За даними перепису 2019, українська мова була рідною для 46 386 українців (29,1 % від їхньої загальної чисельности), білоруська — для 13 153 (8,2 %), російська — для 99 596 (62,4 %). Українською вдома розмовляли 6 313 українців (4,0 %), білоруською — 10 368 (6,5 %), російською — 142 243 (89,1 %). +Розмовна мова українців Білорусі За переписом 2019 року* Регіон Українська Російська Білоруська Берестейська область 11,8 % 67,9 % 20,2 % Вітебська область 0,9 % 97,3 % 1,8 % Гомельська область 2,0 % 95,2 % 2,8 % Гродненська область 2,1 % 92,4 % 5,6 % м. Мінськ 0,8 % 98,0 % 1,1 % Мінська область 2,0 % 94,9 % 3,1 % Могильовська область 1,3 % 91,3 % 1,6 % Білорусь 4,0 % 89,1 % 6,5 % * — Перепис населення Білорусі 2019 року може містити сфальшовані результати.
Культурне життя Українські громадсько-культурні об'єднання активно діють у Бересті: Тут виходили українські газети «Голос Берестейщини» і «Берестейський край». Існувала низка товариств, таких як Українське громадсько-культурне об'єднання Берестейської області , «Просвіта Берестейщини» ім. Тараса Шевченка, Культурно-освітня єдність українців «Полісся». Діють Науково-педагогічна спілка «Берегиня» та «Український Дім». Державні чинники сучасної Білорусі, у тому числі Міністерство культури, дуже вразливо ставляться до виявів українського громадського і культурного життя на Берестейщині
В республіці діє Білоруська асоціація українців «Ватра». До нього входить кілька громад: «Обрії» в м. Колодищі, Товариство українців «Заповіт» також у Мінськ, громадське об'єднання «Центр української культури „Січ“» Мінськ, культурно-просвітницьке Товариство «Краяни» у Мінській області, «Верховина» у м. Гомель, «Дніпро» у м. Могильов, «Радислав» у м. Вітебськ, Гроденське культурно-освітне об'єднання «Барвінок» у м. Гродно. Виходить газета «Українець в Білорусі».Макарчук С. А. Етнічна історія України: Навч. посіб. — К.: Знання, 2008. — 471 с.
У 2009 році в Мінську проводився фестиваль сучасної культури «Перелаз».
Релігія