+ Відкрив астероїдів: 8 42 Ісіда 23 травня 1856 43 Аріадна 15 квітня 1857 46 Гестія 16 серпня 1857 67 Асія 17 квітня 1861 80 Сапфо 2 травня 1864 87 Сільвія 16 травня 1866 107 Камілла 17 листопада 1868 245 Віра 6 лютого 1885 Норман Роберт Поґсон (; 23 березня 1829, Ноттінгем — 23 червня 1891) — англійський астроном, який більшу частину кар'єри працював в Індії у Мадраській обсерваторії. Найбільш відомий введенням сучасного визначення зоряних величин, відомого тепер як формула Поґсона. Досліджуючи введені давньогрецьким астрономом Гіппархом зоряні величини, Поґсон помітив, що зорі першої величини приблизно в сто разів яскравіші за зорі шостої величини. Тому він прийняв за визначенням, що різниця зоряних величин на 1 відповідає різниці світлових потоків від зір у разів (цей множник іноді називають коефіцієнтом Поґсона). Також Поґсон відкрив 8 астероїдів, понад 100 змінних зір, досліджував комети, спостерігав в Індії сонячні затемнення, за результатами своїх спостережень у Мадрасі створив зоряний каталог.

Біографія Норман Поґсон народився в Ноттінгемі. Він був сином Джорджа Оуена Поґсона, виробника панчішних виробів, торговця мереживом і комісіонера, «з достатнім доходом, щоб утримувати велику сім'ю», і його дружини Мері Енн. Батько планував, що Норман продовжить його справу. Відповідно, він почав отримувати комерційну освіту, але захопився наукою. Мати Поґсона підтримувала й заохочувала зацікавленість сина. Його початкова освіта була переважно неформальною. Він залишив школу в 16 років, збираючись викладати математику. У віці 18 років він за допомогою Джона Рассела Гайнда з Королівського астрономічного товариства обчислив орбіти двох комет. З 1846 року він вивчав астрономію в в Саут-Вілла-Ріджентс-Парку. Він цікавився кометами і вивчав Іриду, нещодавно відкриту малу планетуVibart, Henry Meredith (1885–1900). Pogson, Norman Robert. Dictionary of National Biography. London: Smith, Elder & Co.. У 1852 році його прийняли асистентом в Редкліффську обсерваторію.

У 1851 році він працював асистентом в обсерваторії Саут-Вілла, а в 1852 переїхав до обсерваторії Редкліфф в Оксфорді. За відкриття малої планети Ісіда він отримав медаль Лаланда. Оксфордський період Поґсона був присвячений вивченню змінних зір та іншим рутинним дослідженням. У 1854 році він допоміг Джорджу Ері провести експеримент з визначення густини Землі.

Найпомітнішим науковим результатом Поґсона було зауваження, що в системі зоряних величин, введеній грецьким астрономом Гіппархом, зорі першої величини приблизно в сто разів яскравіші за зорі шостої величини. Пропозиція Поґсона 1856 року полягала в тому, щоб прийняти це за визначення, таким чином постановивши, що зоря першої величини в 1001/5 або приблизно в 2,512 разів яскравіша за зорю другої величини, зоря другої величини у стільки ж разів яскравіша за зорю третьої величини і т.д. Цей корінь п'ятого степеня зі 100 відомий як коефіцієнт Поґсона. Таке визначення приводить до знаменитої формули Погсона для зоряних величин:

m1 - m2 = -2,5 log10(L1/L2),

де m — зоряна величина, а L — світність зір 1 і 2.

У 1859 році Поґсона призначили директором Гартвельської обсерваторії, що належала . З 1859 по 1860 рік він опублікував близько чотирнадцяти статей у Monthly Notices of the Royal Astronomical Society, переважно про змінні зорі та малі планети. У жовтні 1860 року сер }} призначив його урядовим астрономом в Мадрасі.

Поґсон досяг Індії в 1861 році й розгорнув активні спостереження в Мадрасській обсерваторії. Вже 1861 року він відкрив малу планету 67 Асія, а протягом наступних семи років він відкрив ще п'ять малих планет і сім змінних зір. Він продовжив роботу над Мадраським каталогом Тейлора («Загальний каталог зірок Тейлора за спостереженнями, проведеними в Мадраській обсерваторії протягом 1831-1842 років») з 11015 зір, який був опублікований у 1835 році на основі роботи, розпочатої в 1831 році Т. Г. Тейлором. Поґсон продовжив роботу над цим каталогом, додавши 51101 спостереження (до 1887 року), а після його смерті в 1891 році каталог був переглянутий і опублікований у 1901 році. Протягом всього свого життя Поґсон виявив 106 змінних зір та 7 можливих наднових. Він також здійснив спеціальні експедиції, спостерігаючи повне сонячне затемнення 18 серпня 1868 року в Масуліпатнамі та проводячи спектрометричні дослідження. Він спостерігав і прокоментував спектральну лінію, пов'язану з гелієм, яка тоді ще не була відкрита. З часом зростало напруження у стосунках Поґсона з його англійськими колегами і з індійською бюрократією. Джордж Ері, який колись захоплювався Поґсоном, став відхиляти його заявки на урядове фінансування й на повернення до Англії. Зі свого боку, Поґсон уперто відмовлявся підтримувати огляд південного неба.

Поґсон прослужив у Мадрасі 30 років, не беручи відпустки протягом всього цього періоду. Його здоров'я погіршилося, і він помер у червні 1891 року. Його поховали у Мадрасі в соборі Святого Георгія.

Сім'я

Поґсон одружився в Лондоні в 1849 році з Елізабет Джейн Емброуз, від якої він мав 11 дітей. Вона померла 5 листопада 1869 року. 25 жовтня 1883 року він одружився в Мадрасі з 33-літньою Едіт Луїзою Стопфорд Сіблі, донькою Чарльза Сіблі з 64-го полку та вдовою, від якої він мав ще трьох дітей. Після смерті Поґсона Едіт переїхала у Вімблдон, де й померла 31 грудня 1946 рокуPrincipal Probate Registry, Calendar of the Grants of Probate and Letters of Administration made in the Probate Registries of the High Court of Justice in England (1947), p. 473..

Дочка Поґсона Елізабет Айзіс Поґсон (нар. 1852) працювала його асистенткою в обсерваторії в Мадрасі з 1873 по 1881 рік. Потім вона була метеорологом-спостерігачем у Мадрасі. У 1886 році її вперше висунули в кандидати Королівського астрономічного товариства, але обрали в товариство лише в 1920 роціHockey, T. (editor-in-chief), Biographical Encyclopedia of Astronomers (vol. II, M–Z) (2007), p. 920.FamilySearch.org, "England Births and Christenings, 1538–1975".. Вважається, що астероїд 42 Ісіда названий на честь Айзіс Поґсон.

Відзнаки

Медаль Лаланда Паризької академії наук (1856) Орден Індійської імперії (1878)Homeward Mail from India, China and the East (28 January 1878), p.92

Пам'ять На честь Поґсона названі:

Астероїд 1830 Поґсон Кратер на Місяці

Посилання