Володимир Еммануїлович Грабар (*, Відень — †26 листопада 1956) — російський правознавець українського походження.
Біографія Народився у Відні у сім'ї українців із Закарпаття. Навчався у колегії П. Галагана в Києві. Закінчив у 1888 р. юридичний факультет Московського університету.
Від 1893 — доцент, а з 1901 — професор Юр'євського (Тартуського) університету; з 1918 — професор Воронізького, а з 1923 — Московського університету. Працював науковим співробітником Інституту права АН СРСР та Всесоюзного інституту юридичних наук.
У 1922-23 — експерт рос.-укр. делегації на Лозаннській конференції.
Протягом 1923-29 був консультантом наркомату зовнішньої торгівлі СРСР. Брав участь у розробці Консульського статуту СРСР (1926).
Творчий доробок Досліджував проблеми міжнародного права. Основні праці: «Римське право в історії міжнародно-правових вчень» (1901), «De lega-torum jure» («Про заповідальне право», 1918), «Питання державного і міжнародного права в коментарях Джона Мера до сентенцій Петра Ломбарда» (1927), «Матеріали до історії літератури міжнародного права в Росії (1647—1917)» (1958, ПОСМ.).
Джерела та література Янковська О. В. Грабар Володимир Еммануїлович // Шемшученко Ю. С. Грабар Володимир Еммануїлович // Юридична енциклопедія. — К., 1998. — Т. 1. — С. 625. Біографічна стаття про В. Грабаря Савчук К. О. Міжнародно-правові погляди академіка В. Е. Грабаря / НАН України; Інститут держави і права ім. В. М. Корецького. — К.: НАНУ, 2003. — 128 с. Савчук К. О. Міжнародно-правові погляди академіка В. Е. Грабаря: Автореф. дис… канд. юрид. наук: 12.00.11 / НАН України; Інститут держави і права ім. В. М. Корецького. — К., 2002. — 17 с. Савчук К. А. Выдающийся российский и украинский юрист-международник Владимир Эммануилович Грабарь // Альманах міжнародного права. — 2011. — Вип. 3. — С. 195—203.