Не́стор Феофа́нович Городове́нко ( — , ) — український хоровий диригент, художній керівник капели «Думка», заслужений артист УРСР. Після німецько-радянської війни емігрував в Канаду.
Біографія
Нестор Феофанович народився у Венславах на Полтавщині (нині Лохвицького району Полтавської області).
1907 року закінчив Глухівський педагогічний інститут, працював у навчальних закладах міста Лохвиці, Переяслава, с. Ольгополя (тепер Вінницька область), де викладав співи й керував хорами.
Починаючи від 1917 року Нестор Городовенко — в Києві: спершу викладач 2-ї української гімназії, керівник хорів університету і Всеукраїнської вчительської спілки, у 1919—37 роках — художній керівник і головний диригент капели «Думка», у 1937—42 роках — диригент Українського ансамблю пісні і танцю.
Улітку 1920 року з Першою мандрівною капелою Дніпросоюзу здійснив велике гастрольне турне містами і селами Лівобережної України, давши 31 концерт.
Творчу діяльність Н. Городовенко поєднував з педагогічною — викладав у Київському музично-драматичному інституті ім. М. Лисенка (від 1930 року), керував його диригентським відділенням.
У листопаді 1924 року за ініціативи Н. Городовенка та за його безпосередньою участю була проведена Перша Київська Хорова Олімпіада.
Під час німецької окупації УРСР був диригентом Української народної хорової капели в Києві (1942—1943 рр.), керівником хору ім. М. Леонтовича Інституту народної творчості у Львові (1943—1944 рр.). Можливо, саме у Львові він познайомився з Григорієм Китастим та Іваном Багряним, з якими його об'єднували дружні стосунки.
У 1944 р. виїхав до Німеччини, де 1945 р. організував хор «Україна». З 1949 р. постійно жив у Канаді (м. Монреаль), де керував хором «Україна».
Спогади про митця залишили відомий співак, режисер і педагог Олександр Колодуб, який починав свою вокальну кар’єру в капелі «Думка»Колодуб О. Нестор Феофанович Городовенко // Олександр Колодуб. Життя, творчість, спогади / авт.-упоряд. І. Колодуб. — Київ : Муз. Україна, 2006. — 160 с. : іл. — ISBN 966-82-59-17-3. , та колишня солістка цієї капели Ганна ШерейШерей Г. Нестор Городовенко в Америці : (спогад) // Нар. творчість. та етнографія. — 2002. — № 5—6. — С. 69—71., яка протягом десяти років була дружиною Нестора Городовенка.
Другою дружиною диригента стала Анастасія з Лагодинських (22 грудня 1887-25 лютого 1979), похована біля чоловіка на пагорбі Мон-Руаяль (франц. Mont Royal), у м. Монреаль.
На спільному надгробкові - Шевченкові слова "Свою Україну любіть".
Вшанування пам'яті У місті Полтава провулок Чайковського перейменовано на провулок Нестора Городовенка.
У місті Лохвиця вулицю Федоряка перейменували на вулицю Нестора Городовенка.
Примітки
Джерела
Городовенко Н. Автобіографія [бл. 1928 р. З архіву рукописів Інституту мистецтвознавства, фольклору та етнології ім. М. Т. Рильського] / Нестор Теофанович Городовенко ; подання Валентини Гетьман // Музика. — 1993. — № 5. — С. 23. Городовенко Нестор Феофанович // Завітневич Г. Нестор Городовенко / Ганна Завітневич // Музика. — 1993. — № 5. — С. 22—23 : фот. Шибанов Г. Жива пам’ять митця [Нестор Городовенко і хорове мистецтво його малої батьківщини – Лохвиці] / Георгій Шибанов // Музика. — 1994. — № 3. — С.12. Шибанов Г. З епістолярію Нестора Городовенка / Георгій Шибанов // Музика. — 2007. — № 6. — С. 28—29. Шибанов Г. М. Нестор Городовенко. Життя і творчість. — Київ : Видавництво імені Олени Теліги, 2001. — 248 с. : іл. — ISBN 966-7601-36-6. Шибанов Г. Хормейстерська діяльність Нестора Городовенка / Георгій Шибанов // Студії мистецтвознавчі. — 2007. — № 2. — С.16—25.
Посилання Комаренко Т. О. Городовенко Нестор Феофанович // Українці в світі: Нестор Городовенко
Г. Шибанов Хормейстерська діяльність Н.Городовенка в Канаді. Гамкало І. Д. Нестор Городовенко Парфентьєва І. Музично-педагогічна діяльність Н.Городовенко
Д. Шупта. Талановитий диригент Олексенко М. «Думка» Нестора Городовенка // Час і Події.