Пушкарі́ — село в Україні, у Новгород-Сіверській міській громаді Новгород-Сіверського району Чернігівської області. До 2020 орган місцевого самоврядування — Ковпинська сільська рада.
Населення становить .
Археологічні розвідки Тут Михайло Рудинський (1932—1933) і П. Борисковський (1937—1939) досліджували групу пізньопалеолітичних (мадленських) стоянок з тридільними півземлянками та крем'яним і кістяним приладдям у них. Біля Пушкарів у культурному шарі знайдено багато кісток різних диких тварин, що вказує на мисливський спосіб життя жителівМ. Рудинський «Пушкарівський палеолітичний постій і його місце в українському палеоліті», 1947; П. Борисковський «Палеолітична стоянка Пушкарі І», 1947
Назва За легендою, 1708 році проїжджав селом «з варягів в греки» російський цар Петро І. Йому так сподобалося село на узвишші біля Десни, що він наказав спорудити фортецю і поставити гармати. Село, через солдатів-пушкарів, назвали теж Пушкарі.
Історія За даними на 1859 рік у козацькому й казенному селі Новгород-Сіверського повіту Чернігівської губернії мешкало (312 чоловічої статі та 340 — жіночої), налічувалось 80 дворових господарств, існували 2 православні церкви.
Станом на 1886 у колишньому державному селі Кам'янсько-Слобідської волості мешкало , налічувалось 132 дворових господарства, існували 2 православні церкви й крупорушка.
За даними на 1893 рік у поселенні мешкала (468 чоловічої статі та 503 — жіночої), налічувалось 226 дворових господарств.
.
У 1897 році відкрито церковно-приходську школу.
У 1926 — село, центр сільради Новгород-Сіверського району Глухівської округи, 212 дворів, 1093 мешканцівСписок населених місцевостей Глухівщини / УСРР‒ЦСУ. Глухівське Округове Статистичне Бюро. ‒ Глухів: Друкарня В-ва "Червоне Село”, 1927. ‒ 66 с.,с.25.
У 70-80–ті роки було збудовано водопровід, асфальтну дорогу, десятки житлових будинків для колгоспників, дитячий садок, контору, майстерню для машинно-тракторного парку, пилораму, тваринницький комплекс на 5 тис. голів великої рогатої худоби, свиноферму та зерносклади.
Із січня 2015 року село Пушкарі стало центральною садибою Ковпинської сільської ради. До цього сільрада була у Ковпинці.
12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 730-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Чернігівської області», увійшло до складу Новгород-Сіверської міської громади.
19 липня 2020 року, в результаті адміністративно - територіальної реформи та ліквідації колишнього Новгород-Сіверського району, село увійшло до новоствореного Новгород-Сіверського району Чернігівської області.
Населення
Мова Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року: МоваКількістьВідсотокросійська30982.18%українська6717.82%Усього376100%
Пам'ятки природи «Ковпинський вихід» — потужні джерела, розташовані на північ від села. Є гідрологічною пам'яткою природи місцевого значення (від 1964 рокуРішення Чернігівського облвиконкому від 27.04.1964 р. № 236) ().
На південь від села розташована геологічна пам'ятка природи місцевого значення «Погон» площею 5 га, що має увійти до проектованого Національного природного парку «Подесіння»
Відомі земляки Шарпило Петро Дем'янович — Герой Радянського Союзу.
Див. також Перелік населених пунктів, що постраждали від Голодомору 1932—1933 (Чернігівська область) Пушкарівські стоянки
Примітки
Література Нужний Д. Ю. Пушкарі // Рудинський М. Пушкарівський палеолітичний постій і його місце в українському палеоліті.— Археологія, 1947, вип. І, с. 7—22.