П'ятиха́тки — (раніше П'ятихаткамапа ШубертаТрёхверстовка Екатеринославской губернии.) місто в Україні, адміністративний центр П'ятихатської міської громади Кам'янського району Дніпропетровської області, залізничний вузол.

Географія Місто П'ятихатки розташоване між річкою Жовтенькою та балкою Осикуватою. Великий залізничний вузол Придніпровської залізниці, в межах станцій П'ятихатки та П'ятихатки-Стикова. Залізниця поділяє місто на дві частини — північну та південну. Через місто пролягають автошляхи , і . Південною частиною міста тече пересихаючий струмок.

Історія У 1886 році на території Саксаганської волості Верхньодніпровського повіту розпочалося будівництво вузлової станції, поблизу якої було побудовано перші п'ять хат, звідки й виникла назва населеного пункту та залізничної станції. На північних околицях цього міста навесні 1648 року розпочалася Жовтоводська битваНа землі, на рідній… (Біля витоків. Кн. 4) // І. Стороженко. «Жовтоводська битва 1648 року у світлі нових досліджень», с. 25—33.

З 1923 року селище — адміністративний центр новоутвореного П'ятихатського району Криворізької округи. У 1938 році селище П'ятихатки набуло статусу міста районного підпорядкування.

У ході другої світової війни влітку 1941 року П’ятихатка опинилися в зоні бойових дій. 13 серпня 1941 року німецькі війська 3-го моторизованого корпусу під командуванням генерала Ебергарда фон Макензена (у складі 1-ї танкової групи Евальда фон Кляйста) розпочали наступ з рубежу Олександрія—Головківка у напрямку рубежу Новий Стародуб — Петрово. У результаті бойових дій 223-тя стрілецька дивізія ХВО під командуванням Філіппова Ф. Г. була розсіяна та втратила зв'язок із командуванням, під час відступу в наступні дні була остаточно знищена й припинила своє існування. Одночасно німецькі частини розгромили 967-й стрілецький полк 273-ї стрілецької дивізії в районі села Зелене, що відкрило німецьким військам шлях на П’ятихатку. Після 13:00 під натиском німецьких військ 273-тя стрілецька дивізія відступила до Лихівки, де її командир, полковник Калінін М.К., був убитий диверсантом. Через відступ радянських військ місто П’ятихатка було взяте німецькими силами майже без спротиву. Стрімкий наступ німецьких військ змусив підрозділи 79-го прикордонного загону терміново зайняти оборону на рубежі річки Лозуватка, на схід від міста, намагаючись уповільнити подальше просування вермахту в напрямку Дніпропетровська.

З 15 листопада 1941 року до 19 жовтня 1943 року місто було адміністративним центром крайсґебіту П'ятихатка.

19 жовтня 1943 року під час п’ятихатської операції німецькі війська були вибиті з міста радянськими військами.

15 січня 2017 року преосвященніший владика Симеон освятив Свято-Покровський храм УПЦ КП в П'ятихатках та звершив першу Божественну літургію.

25 жовтня 2020 року в ході децентралізації, шляхом об'єднання П'ятихатської міської ради, Богдано-Надеждівської, Виноградівської, Жовтянської, Зорянської, Івашинівської, Пальмирівської сільських рад П'ятихатського району, утворена П'ятихатська міська територіальна громада.

18 липня 2025 року російські окупанти завдали удари БпЛА по П'ятихатках, через що в місті загинуло двоє людей, 11 отримали поранення.

15 грудня 2025 року, близько 00:30, російські окупанти завдали удар по залізничній вузловій станції П'ятихатки. Внаслідок атаки вибиті вікна й двері, пошкоджені фасад, стіни, стеля вокзалу, а також залізнична інфраструктура.

Населення Національний склад Розподіл населення за національністю за даними перепису 2001 року: НаціональністьВідсотокукраїнці90,28 %росіяни7,23 %вірмени0,8 %білоруси0,42 %роми0,27 %азербайджанці0,19 %молдовани0,14 %інші / не вказали0,67 %

Мовний склад Українськомовні становлять абсолютну більшість населення міста.

Рідна мова населення за даними перепису 2001 року: МоваЧисельність, осібВідсотокУкраїнська18 52390,54 %Російська1 6368 %Вірменська1390,68 %Ромська420,21 %Білоруська310,15 %Угорська110,05 %Румунська100,05 %Інші/Не вказали670,32 %Разом20 459100%

Економіка Підрозділи ДП «Придніпровська залізниця»: оборотне локомотивне депо (ТД-9 від ТЧ-8 м. Дніпро), вагонне депо (ВЧД-12), ШЧ-7, ПЧ-11, КМС-237, ЕЧК, ДС ст. , відновний (ВП-9), пожежний поїзд, вугільний склад (на балансі ТД-9) Завод металоконструкцій Елеватор Комбікормовий завод.

Об'єкти соціальної сфери Ліцей «Тріумф» Ліцей «Генеза» Ліцей «Прометей» 5 дитячих садочків Центр учнівської молоді Спортивна школа Школа мистецтв.

Лікувально-профілактичні заклади Центр первинної медико-санітарної допомоги КНП «П'ятихатська центральна районна лікарня» П'ятихатської міської ради П'ятихатська міська лікарня (колишня — вузлова лікарня станції П'ятихатки). Районний Будинок культури. Історико-краєзнавчий музей. Центральна бібліотека П'ятихатської ЦБС (до 2021 року). З 2021 року — П'ятихатська центральна міська бібліотека Дитяча бібліотека П'ятихатської ЦБС (до 2021 року). З 2021 року — Дитяча бібліотека філія П'ятихатської ЦМБ ТРК «Досвітні вогні».

Персоналії Бурець Олег Васильович (1990—2017) — солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни. Гузієнко Федір Михайлович (1986—2015) — солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни. Денисенко Петро Іванович (1920—1998) — заслужений майстер спорту СРСР (1950), учасник Олімпійських Ігор (1952) Євтушенко Вадим Анатолійович ( 1958) — український футболіст, тренер. Колотвін Олександр Вікторович (1984—2014) — солдат батальйону «Айдар», учасник російсько-української війни, загинув у боях на сході України Лігун Анатолій Олександрович (1947—2008) — математик, педагог Комісар Володимир Юрійович (1978—2014) — солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни. Нахапетов Родіон Рафаїлович ( 1944) — радянський російський актор, кінорежисер. Нетребенко Анатолій Дмитрович (1930—1994) — український звукооператор. Романова Ніна Олександрівна ( 1940) — радянська волейболістка, майстер спорту СРСР, почесний майстер спорту СРСР, кандидат медичних наук. Ткачук Сергій Андрійович (1986—2014) — солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни. Цвітков В'ячеслав Олександрович ( 1985) — старший солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни. Цибенко Віктор Миколайович (1967—2014) — солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни. Швець Микола Антонович ( 1955) — політик

Світлини

Примітки

Література І. П. Богодист, І. І. Шевченко. П'ятиха́тки // Історія міст і сіл Української РСР: у 26 т. / П. Т. Тронько (голова Головної редколегії). — К.: Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1967—1974. — том Дніпропетровська область / А. Я. Пащенко (голова редколегії тому), 1969: 959 с. — С. 676-685

Посилання

(на основі матеріалів енциклопедичного видання про історію міст та сіл України, том — Історія міст і сіл Української РСР. Дніпропетровська область. — К.: Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1969. — 959 с.)