Балтійська трубопровідна система (БТС) — російська система магістральних нафтопроводів, що зв'язує родовища нафти Західно-Сибірського, Тимано-Печерського та Урало-Поволзького регіонів з морським портом Приморськ. БТС об'єднує у своєму складі кілька нафтопроводів, перший з яких був прокладений ще в 1960-х роках.

Ярославль – Кіриші У 1969 році ввели в дію нафтопровід Ярославль – Кіриші, що забезпечував сировиною Кіришський нафтопереробний завод (став до ладу в 1966-му та первісно отримував нафту по залізниці). Джерелом ресурсу виступав нафтопровід Нижній Новгород – Ярославль до якого в подальшому приєднались споруджені у 1970-х роках Уса – Ухта – Ярославль та Сургут – Полоцьк.

Нафтопровід Ярославль – Кіриші мав довжину 524 кілометра та був виконаний в діаметрі 720 мм. В період з 1977 по 1988 роки на ньому спорудили 5 лупінгів загальною довжиною 349 кілометрів з тим саме діаметром 720 мм, що довело пропускну здатність до 21 млн тонн на рік.

Ярославль – Кіриші – Приморськ Після розпаду СРСР в Росії узялись за створення нових маршрутів транспортування енергоресурсів, які надали б можливість уникнути транзиту територією інших країн, зокрема, через латвійський порт Вентспілс, значну частину ресурсу для якого транспортували саме по згаданому вище Сургут – Полоцьк. За місце розташування нового експортного терміналу обрали Приморськ на північному узбережжі Фінської затоки. Перша черга нової Балтійської трубопровідної системи стала до ладу в 2001 році та включила:

- спорудження нафтопроводу Кіриші – Приморськ довжиною 262 кілометра та діаметром 720 мм;

- прокладання нових ділянок загальною довжиною 175 кілометрів та діаметром 720 мм на трасі Ярославль – Кіриші, що мали перетворити зазначені вище лупінги на повноцінну другу нитку.

За проєктом перша черга БТС мала постачати до Приморська 12 млн тонн нафти на рік з можливістю збільшення цього показника до 18 млн тонн. Враховуючи, що Кірішський НПЗ на той час потребував до 16 млн тон нафти на рік, загальна пропускна здатність двох ниток Ярославль – Кіриші мала становити 28 – 34 млн тонн на рік.

Транспортування ресурсу по трасі Ярославль – Кіриші – Приморськ забезпечують нафтоперекачувальні станції (НПС) Ярославль, Правдіно, Биково, Пєсь, Кіриші, Нєвская.

Палкіно – Приморськ Друга черга БТС, що стала до ладу в 2003 році, складається із повністю нової нитки Палкіно – Приморськ, яка бере початок від НПС Палкіно на трасі Сургут – Полоцьк (дещо менш ніж за сотню кілометрів на північний захід від Ярославля). Далі ця нитка прямує в одному коридорі з Ярославль – Кіриші – Приморськ та має такі саме НПС, що і у нього. Довжина траси Палкіно – Приморськ 713 кілометрів, діаметр труб 1020 мм, пропускна здатність 62 млн тонн.

Запуск другої черги дозволив вже у 2005 році прокачати по БТС 57,4 млн тонн, а в 2009-му експортні поставки через Приморськ склали 70,2 млн тонн, що робило цей порт головним маршрутом експорту нафти з Росії. Також варто відзначити, що продовжувалось нарощування потужності Кіришського НПЗ, яка досягнула позначки у 21 млн тонн на рік.

Зменшення потужності в 2010-х роках Наприкінці 2010-х почалось введення в дію нафтопроводу Східний Сибір — Тихий Океан, що станом на першу половину 2020-х перетворився на головний маршрут експорту нафти з Росії. Переорієнтація частини ресурсу на схід призвела до зменшення обсягів транспортування по БТС і в другій половині 2010-х нитку Ярославль – Кіриші – Приморськ передали до складу нафтопродуктопроводу Північ. Таким чином, наразі транспортування нафти від Ярославля у північно-західному напрямку здійснюють по Палкіно – Приморськ та першій нитці Ярославль – Кіриші.

Російське вторгнення в Україну (з 2022) Упродовж 5 червня та в ніч проти 6 червня 2026 року підрозділи Сил оборони атакували нафтобазу «Несте» та нафтовий термінал «Петергофська» у Ломоносові. На нафтобазі «Несте» зафіксоване займання в районі терміналу, результати ураження уточнюються. Термінал є вузловим об'єктом розподілу нафтопродуктів (бензин, дизель) у північно-західному регіоні Росії. Одноразовий об'єм зберігання — 40 тисяч кубометрів світлих нафтопродуктів.

Див. також Балтійська трубопровідна система — 2

Посилання Схема поставок российской нефти в Европу. Справка

Примітки