Військово-морський прапор України — кормовий військовий прапор кораблів ВМС України. Наразі як кормовий прапор використовується злегка видозмінений (без тризуба в крижі) історичний прапор Українського Державного Флоту, який був встановлений морським міністерством 18 липня 1918 року.
Згідно зі статтею 1284 «Своду Військово-Морських постанов» від 25 січня 1919 р., «шанується як стяг у полку, і всі служачі на кораблі мусять охороняти цей прапор до останньої краплі крові, як прапор Української Держави. Військовий прапор підноситься на гафелі чи на кормовому флагштоці».
Історія
Козацькі знамена XVI—XVIII ст.
У козацькому війську було три різновиди знамен: корогва всього війська вона ж гетьманська, корогви полкові, корогви сотенні.
Крім цього, були ще значки, маленькі хоругви дрібних козацьких підрозділівІван Крип'якевич «Історія Українського війська». Видання І. Тиктора 1936 р. Львів.
Перші флотилії козацького флоту з кінця XV ст. вирушали в походи під великою січовою корогвою червоно-малинового кольору, на лицьовій стороні якого були зображені солярні знаки (місяць, зірки), а основу символіки складав хрест. На зворотній стороні розміщувалося зображення святого Архангела Михайла, захисника та покровителя козаків під час морських походів.
Корогва одночасно була головним прапором козацького війська, і протягом всього часу існування вона була одним з найголовніших клейнодів козацького війська. Зберігалася корогва в січовій церкві, а її урочистий виніс був головним атрибутом козацьких ритуалів. А разом з тим, козаки використовували багато інших знамен, серед яких було багато знамен подарованих іноземними правителями (наприклад прапор Богдана Хмельницького).
Поруч з традиційним низовим золотим хрестом на малиновому полі, широко використовувався і білий хрест на синьому полі, також червоно-малиновий або синій хрест на білому полі із Святим Миколаєм на зворотній стороні.
На своїх чайках, окрім січової корогви, козаки також тримали полкові та курінні знамена та значки, які виконували функції бойових знамен. Прапори куренів і паланок були переважно малинові, з зображенням Архистратига Михайла чи білого хреста, іноді серед них зустрічалися синьо-жовті зразки. Взагалі ж вони мали самі різні варіації барв та малюнків. Частіше за все вони мали прямокутну чи трапецієподібну форму. Значки малих козацьких підрозділів були переважно трикутними.
Під такими знаменами козаки воювали аж до 1734 року, коли імператриця Анна Іоанівна подарувала Новій Січі прапор, на якому на малиновім фоні був зображений трьохмачтовий бойовий корабель, над яким знаходилися фігури Архангела Михаїла (зліва) та Пресвятої Богородиці (справа).
На лицевій стороні прапора зображений чорний двоголовий орел з зірками, навколо нього геральдичні фігури святих — «Спасителя, що благословляє козаків на брань, з сімнадцатю зірками кругом него» та «архангела Михайла с вогняним мечем в правій руці». По каймі прапора знаходився напис: «Сие знамя в войско ея императорского величества низовое сделано коштом пехоты воюющей того же войска по Чёрном морю також по рекам Днепру и Дунаю»
Цей прапор серед істориків отримав назву «морського козацького прапора», але його було даровано козакам як загальновійськовий клейнод. Це був практично єдиний випадок, коли композиційну основу прапора становили не християнські символи (хрести, лики святих), а засіб перемоги над ворогом, у цьому разі — бойовий корабель. Під цим прапором козаки воювали в російсько-турецьку війну 1735—1739 рр. Цим прапором козаки користувалися аж до знищення Січі в 1775 р.
Після цього цей прапор разом з іншими тринадцятьма курінними корогвами як військовий трофей попав до князя Григорія Потьомкіна. Після його смерті прапор опинився в імператорському Ермітажі, де він сьогодні і знаходиться. Цей прапор сфотографував, та в 1924 р. в усіх подробицях описав український історик Микола Макаренко. Копія цього прапора, що була виготовлена на початку ХХ ст. зараз знаходиться у Львові.
Після знищення Січі, більша частина козацького флоту перейшла за Дунай, де була заснована Задунайська Січ. Символіка, в першу чергу прапор, знову набув мотивів запорозьких хоругов раннього зразка. Січовим козацьким прапором стала білого кольору хоругва із золотим козацьким хрестом посередині з однієї сторони, і золотим півмісяцем на чорному полі з іншої. Це означало залежність від султана.
Російсько-турецька війна 1787—1792 рр. розділила козаків, і частина з них знову повернулася в Російську імперію, де вони були прийняті у Військо Вірних Запорожців. В 1787 році, після відновлення Запорізького флоту у вигляді Лиманської (Чорноморської) флотилії Війська Вірних Козаків, імператриця Катерина II подарувала їй бойовий Прапор, який являв собою біле полотнище з синім косим хрестом.
Однак після завершення війни 1792 року, запорожці були депортовані в Кубань. Після цього українські моряки були вже не самостійною чи автономною частиною російського флоту, а його складовою частиною. З цього часу аж до 1918 року українські моряки на 126 років були позбавлені права на свою символіку, тому вони бороздили моря та океани під російським імператорським Андріївським прапором.
Як висновок, слід помітити, що в символіці козацьких прапорів затвердилося три основних мотиви: Зображення хреста. Зображення святих Архангела Михайла чи Святого Миколая. Серед кольорів домінували малиновий, білий, блакитний та синій.
Козацькі традиції стали геральдичною базою для створення військово-морської символіки національного флоту в 1918 р.
Часи Центральної Ради Влітку 1917 р. на Чорноморському флоті була створена Українська Чорноморська Община, прапором якої була копія великої січової корогви — на малиновому фоні білий хрест. Цей прапор можна вважати першим українським військово-морським прапором сучасності. Взагалі ж, велика січова корогва була популярною в українських військах, а тому її головні мотиви можна помітити в багатьох українських знаменах того часу. Прикладом є полкові прапори Синьожупанної Дивізії, символіка яких також зверталася до великої січової корогви. На флоті ж в кінці 1917 рр., до затвердження військового прапора, користувалися звичайним жовто-синім (або синьо-жовтим) республіканським національним прапором.
27 січня (14 січня за ст. ст.) 1918 р. Центральною Радою був затверджений Тимчасовий закон про флот УНР. Другий пункт цього закону торкався військово-морського прапора УНР.
II. Прапором Української війскової флоти є полотнище в двох: блакитному і жовтому кольорах. В кряжі блакитного кольору історичний золотий тризубець часів Українсько-Руської держави Х ст. Про ухвалення тимчасового закону про Флот УНР — з протоколу засідання УЦР 14 січня 1918 р. Центральний державний архів вищих органів влади та управління України
Цікава історія появи на першому українському військово-морському прапорі тризуба з хрестом. Коли на засіданні Секретаріату затверджувався закон про флот, то соціал-демократи були проти того, щоб на середньому зубі тризуба був хрест. Однак старший лейтенант Білинський Михайло Іванович заявив, що «моряки в море без хреста не вийдуть». Також він заявив, що цей хрест буде пам'ятним знаком для українців, що загинули під час війни, і одночасно буде служити нагадуванням про старі козацькі морські прапори. Проти цього аргументу опоненти Білинського нічого сказати не змогли. Так на полотнищі першого українського військово-морського стяга з'явився золотий хрест в наверші знака Святого Володимира Великого, як пам'ять про подвиг екіпажу мінного загородника «Прут», що загинув 29 жовтня 1914 року, команда якого була укомплектована практично повністю з одних українцівКравцевич-Рожнецький В. Золотий хрест над Чорним морем//Дзеркало тижня № 49 (373) 15 — 21 грудня 2001..
Цей прапор став першим офіційно затвердженим українським військово-морським прапором. Особливо слід помітити той факт, що тризуб як символ з'явився вперше саме на військово-морському прапорі України, задовго до того як він був затверджений малим державним гербом.
Гетьманат і Директорія У період правління гетьмана Скоропадського вияснилося, що військово-морський прапор, затверджений 27 січня 1918 р. не дозволяє розробити на його основі систему посадових та міжвідомчих прапорів. З цією метою гетьманом Скоропадським в травні була створена геральдична комісія, що займалася цими питаннями.
Єдиної думки щодо того, яким повинен бути прапор Українського Державного Флоту не існувало. Наприклад, 20 травня 1918 року начальник портів Чорного моря адмірал Покровський та старший лейтенант Деменко звернулися до товариша морського міністра контр-адмірала М.Максимова з проханням затвердити військово-морський «андріївський» стяг Росії як кормовий прапор України. Максимов згодивсяФлаги Военно-Морских сил Украины — Офіційний сайт Російського центру прапорознавства і геральдики.
Відродження андріївського прапора пояснювалося тим, що апостол Андрій проповідував саме на території України, до того ж в самій Росії цей прапор вже не використовувався. Покровський вважав, що українці внесли величезний вклад в розвиток російського флоту, тому Українська Держава мала повне право на цей прапор. Однак Андріївський прапор для українського флоту так і не був затверджений, хоча кораблі Кримсько-Української флотилії після свого повернення тривалий час стояли саме під ним. Окрім того, Андріївський прапор зберігся як традиційний та церемоніальний прапор. Так, відомо, що він був на одну добу піднесений на канонірському човні «Запорожець», 6 листопада 1918 року, в день свята морського корпусуМорской журналъ, № 107 (11), Ноябрь 1936.//С. Н. Ворожейкинъ — Морск. Кад. ЕИВ Насл. Цес. Корпусъ, с. 4-5..
Як постійний військовий прапор запропоновано наступний варіант. 16 липня 1918 року гетьман Скоропадський наказом 192/44 (оголошеним 18 липня) затвердив новий зразок військово-морського прапора, створений геральдичною комісією на основі прапорів німецьких та британських флотів, але з урахуванням українських морських традицій.
Прапор був білий, з синім хрестом, що дорівнював за товщиною 1/11 частини довжини полотнища, хрест обрамлявся вузькими білою та синіми смужками (ширина обох дорівнювала 1/8 товщини хреста), в крижі знаходився український національний прапор, поверх якого знаходився золотий тризуб з хрестом над середнім зубом. Хрест над тризубом був збережений, як згадував Святослав ШрамченкоШрамченко С. Піднесення Українського прапора в Чорноморській Флоті. // За державність — Каліш, 1930, с. 124.:
«яко традиція, що походить від того хреста, який був на запорозьких прапорах, під якими вони плавали на чайках по Чорному морю в дні далекої славної минувщини»
17 липня 1918 року товариш Морського міністра Микола Максимов надіслав Міністру Іноземних Справ опис та малюнок цього прапора, і вже скоро новий прапор був піднятий на всіх кораблях українського флоту. Однак, на практиці ще часто використовувалися звичайні національні та старі республіканські прапори. Так, нові прапори дійшли до Одеси лише на початку жовтня 1918. Тоді головний начальник портів чорноморського узбережжя адмірал Покровський повідомив уряд держави, що на двох канонірських човнах і на кількох винищувачах мін у Чорному морі вже підняті військові українські прапори нового зразку, затвердженого гетьманомГай-Нижник П. Чорноморський флот і українське державотворення 1917—1918 років (До історії створення Військово-Морських Сил України) // Військовий музей (науково-методичний збірник). — Вип.7. — К.: ЦМЗСУ, 2006. — С.37–46..
В документах Української Держави новий прапор описувався так:
Військовий прапор Украінськоі Держави — білий прапор з рівним синім хрестом, якій ділить прапор на чотири рівних частини. Ширина хреста — 1/11 всеі довжини прапора. Відступивши 1/8 ширини хреста, проходить кругом нього такоі ж ширини (і.г. теж 1/8 ширини хреста) синя смужка, крім тих його боків які прилягають до крижа.