Анто́ній Радивило́вський (? — † , Київ) — український православний церковний діяч і письменник.
Біографія Закінчив Києво-Могилянську колеґію, був архідияконом Чернігівської катедри, від 1656 — проповідник, від 1671 — намісник Києво-Печерської лаври, від 1684 — ігумен Миколаївського монастиря у Києві.
Автор двох збірок проповідей: «Огородокъ Маріи Богородицы» (1676) — слова на важливіші свята та про окремих святих, між ними про Антонія і Теодосія Печерських та про князя Володимира; «Вінець Христов» (1688) — слова на неділі усього року, гравюри до книги виконав Іван Реклінський. В окремих проповідях зачіпав актуальні питання тогочасної дійсности, серед іншого тяжке становище селян і жінок, використовуючи сюжети, приклади й притчі з популярних тоді збірок «Римські діяння», «Велике Зерцало» й інших.
Література
Співак В. В. Філософські погляди Антонія Радивиловського в контексті української духовної культури XVII ст. (2018)/ Антоній Радивиловський. Барокові проповіді XVII століття / Підгот. наук. дослідження, тексту, покажчиків Оксана Ніка, Юлія Олешко. Київ, 2019. XIV + 381 с. Ніка О. І. Антоній Радивиловський і розвиток українських казань XVII ст. Rozprawy komisji językowej. Łodż : Łódzkie towarzystwo naukowe, 2012. Т. LVIII. S. 223—234. URL: http://bazhum.pl/bib/journal/819 .
Посилання
Радивіловський Антоній // Українська Релігієзнавча Енциклопедія
Твори Радивиловського на Ізборнику: байки , вірші , Слово І , Слово І Максимчук О. В. На полі Марсовому: казання «часу войны» Антонія Радивиловського і традиція жанру воєнної побудки // Рукописна та книжкова спадщина України: археограф. дослідж. унікальних арх. та бібл. фондів. — Київ. — 2024. — Вип. 1. — C. 5—26.