Љ, љ («лє», ) — кирилична літера, 14-та літера сербської кириличної та 15-та літера македонської абеток. Передає палатальний звук, подібний до м'якого л ([л']). Ця літера є лігатурою Л та Ь, яку ввів у використання Вук Караджич у своїй граматиці «Писменица сербскога їезика по говору простога народа» (Відень, 1814 [репринт: Краљево: ГИРО «Слово», 1984]). На думку Караджича, сербська літера «дерв» (Ћ) є поєднанням Т і Ь, тож він за цим зразком створив літери Љ та Њ. Щоправда, лігатури Љ та Њ траплялися й раніше, але не як окремі літери.
У македонську абетку цю літеру (як і деякі інші) було введено 4 грудня 1944 року за результатами голосування членів «філологічної комісії зі встановлення македонської абетки та македонської літературної мови» (9 голосів «за», 2 голоси «проти»).
Існування особливих літер саме для Љ та Њ не випадкове: в південнослов'янських мовах з давніх часів лише деякі приголосні могли бути м'якими (або твердими). Найчастіше «змінна м'якість» була властива саме Л та Н. В давнину цю м'якість передавали або дужкою над літерою, або гачком справа зверху (що утворювало символи, схожі на поєднання ЛГ / НГ), або (згодом, в босанчиці) диграфами на романський лад: ЋЛ і ЋН (чи навіть ѢЛ та ѢН).
Таблиця кодів Кодування Реєстр Десятковийкод 16-ковийкод Вісімковийкод Двійковий код Юнікод Велика 1033 0409 002011 00000100 00001001 Мала 1113 0459 002131 00000100 01011001 ISO 8859-5 Велика 169 A9 251 10101001 Мала 249 F9 371 11111001 KOI-8(деякі версії) Велика 185 B9 271 10111001 Мала 169 A9 251 10101001 Windows-1251 Велика 138 8A 212 10001010 Мала 154 9A 232 10011010
В HTML велику літеру Љ можна записати як Љ або Љ, а малу љ — як љ або љ.
Література Иван Кочев, Иван Александров. Документи за съчиняването на «македонския книжовен език» // Македонски преглед (Macedonian review). Списание за наука, литература и обществен живот. Година XIV, книга 4 (Софія, 1991). С. 17. .