Аристов Микола Якович (13 (1) грудня 1834, Липецький повіт, Тамбовська губернія — 7 вересня (26 серпня) 1882, м. Ніжин, Чернігівська губернія) — російський історик.
Біографія Народився в Тамбовській губернії.
Закінчив Казанську духовну академію в 1858, де під впливом російського історика Опанаса Щапова сформувався його інтерес до історичної науки.
Викладав російську історію в університетах: Казанському (1867—1869), Варшавському (1869—1873), Харківському (1873—1875). З 1875 — професор Ніжинського історико-філологічного інституту імені князя О. Безбородька.
Одним із перших звернувся до вивчення економічної історії часів Київської Русі (магістерська дисертація 1866), народних рухів (докторська дисертація 1871). Займався також дослідженням давньоруських літописів, зокрема церковно-історичних аспектів їх змісту; проблемами розвитку російської історичної науки, народного побуту та фольклору. Присвятив ґрунтовну працю історичному значенню творів Миколи Гоголя, брав діяльну участь у роботі Археографічної комісії та етнографічного відділу Російського географічного товариства, делегат кількох археологічних з'їздів, член Московського археологічного товариства з 1869. Помер у Ніжині.
Твори
Промышленность Древней Руси. СПб., 1866 Хрестоматия по русской истории для изучения древне-русской жизни, письменности и литературы от начала письменности до XVI в. Варшава, 1870 Московские смуты в правление царевны Софьи Алексеевны. Варшава, 1871 Разработка русской истории в последние двадцать пять лет. «Исторический вестник», 1883, № 9 Сочинения Н. В. Гоголя со стороны отечественной науки. СПб., 1883 Первые времена христианства в России по церковно-историческому содержанию русских летописей. СПб., 1888.
Примітки
Література Піскова Е. М. Аристов Микола Якович // Языков Д. Д. Обзор жизни и трудов покойных русских писателей, вып. 2. СПб., 1885 Русский биографический словарь, т. 2. СПб., 1900 Цамутали А. Н. Николай Яковлевич Аристов. «Труды Ленинградского отделения Института истории АН СССР», 1963, вып. 5.