Середньовічні лади або церковні лади — назва восьми діатонічних ладів професійної європейської музики Середньовіччя. Історично сходять до давньогрецької ладової системи, проте назви середньовічних ладів не збігаються з назвами давньогрецькими, що пов'язано з їх перейменованням на сторінках анонімного теоретичного трактату «Alia musica» IX століття.
Існувало три системи позначення середньовічних ладів — числова парна, числова проста і номінативна. Перелік можна представити наступною таблицею:
+Номер ладучислове парне позначенняномінативне позначення I перший автентичний дорійський II перший плагальний гіподорійський III другий автентичний фригійський IV другий плагальний гіпофригійський V третій автентичний лідійський VI третій плагальний гіполідійський VII четвертий автентичний міксолідійський VIII четвертий плагальний гіпоміксолідійський+ Записані сучасною нотацією середньовічні лади виглядають так:
Основними категоріями середньовічних ладів є: фіналіс — заключний тон хоралу. амбітус — діапазон хоралу (від найнижчого до найвищого використовуваного звуку) реперкуса — друга ладова опора (тон, найчастіше повторюваний або у хоралі)
Джерела
Посилання Автентичні лади // ВУЕ