А́белівська пре́мія з математики, названа так на честь норвезького математика Нільса Генріка Абеля, заснована урядом Норвегії в 2002 році, і, починаючи з 2003 року, її щорічно присуджують видатним математикам сучасності. Грошовий розмір премії можна порівняти з розміром Нобелівської премії і, в доларовому еквіваленті, він становить трохи менше мільйона доларів США. Метою засновників цієї премії було не тільки заохочення математиків зі світовим ім'ям, але й широка реклама та популяризація сучасної математики, особливо серед молоді.

Історія Перша пропозиція заснування премії пролунала в рамках відзначення 100-х роковин народження Абеля. У 1899, незадовго до своєї смерті, Софус Лі пропонував запровадити Абелівську премію, коли дізнався про наміри Альфреда Нобеля, який засновував щорічні премії, не включати премію з математики. Король Швеції Оскар II погодився фінансувати математичну премію імені Абеля, і математики Людвіг Сілов та Карл Штермер розробили статут та правила пропонованої премії. Проте, вплив Лі згас після його смерті, а роз'єднання Шведсько-норвезької унії у 1905 поклало край першій спробі створення Абелівської премії.

У 2001, коли інтерес до премії знов зріс, була сформована робоча група для розробки пропозиції, котра і була представлена прем'єр-міністру Норвегії у травні. У серпні 2001 норвезький уряд оголосив, що премію присуджуватимуть з 2002, до 200-річного ювілею Абеля. Насправді першу премію присудили 2003 року.

Для відзначення лауреатів і їхніх досягнень була заснована серія книг, один том на п'ять років. Перший том покриває роки 2003—2007.

Лауреати Список лауреатів Абелівської премії за всю історію нагородження: 2003: Жан-П'єр Серр (Колеж де Франс, Париж) «за ключову роль у наданні сучасної форми багатьом галузям математики, включаючи топологію, алгебраїчну геометрію і теорію чисел». 2004: Майкл Атья (Единбурзький університет) і Ізадор М. Зінгер (Массачусетський технологічний інститут) «за відкриття і доведення теореми про індекс, що з'єднала топологію, геометрію і аналіз, та за їхню видатну роль у наведенні нових мостів між математикою та теоретичною фізикою». 2005: Пітер Д. Лакс (Нью-Йоркський університет) «За видатний внесок у теорію і застосування рівнянь в часткових похідних та обчислення їхніх розв'язків». 2006: Леннарт Карлесон (Королівський технологічний інститут, Швеція) «за глибокий і фундаментальний внесок в гармонічний аналіз і теорію гладких динамічних систем». 2007: Сатхамангалам Ранга Ієнгар Срініваса Варадхан (Інститут математичних наук ім. Куранта, Нью-Йорк, США) «за фундаментальний внесок у теорію ймовірностей, і особливо за створення єдиної теорії великих відхилень». 2008: Джон Ґріґґз Томпсон (Флоридський університет) і Жак Тітс (Колеж де Франс, Париж) «За глибокі досягнення в алгебрі, зокрема за надання сучасної форми теорії груп». 2009: Михайло Громов (Institute des Hautes Études Scientifiques) «за революційний внесок у геометрію». 2010: , Техаський університет «головному архітекторові теорії чисел за видатний слід в сучасній математиці» 2011: Джон Мілнор, «за піонерські відкриття в топології, геометрії та алгебрі» 2012: Ендре Семереді (Математичний інститут Альфреда Реньї Угорської академії наук), за «фундаментальний внесок у дискретну математику і теорію інформатики, а також на знак визнання його глибокого і довгострокового внеску в адитивну теорію чисел і ергодичну теорію» 2013: П'єр Рене Делінь, за революційний внесок в алгебраїчну геометрію, що трансформував теорію представлень, теорію чисел та багато суміжних областей 2014: Яків Сінай (Принстонський університет), за фундаментальний внесок у вивчення динамічних систем, ергодичну теорію і математичну фізику 2015: Джон Форбс Неш і Луїс Ніренберг, за яскравий і оригінальний внесок у теорію нелінійних диференціальних рівнянь у частинних похідних і її застосування до геометричного аналізуPhilip Ball. 'Beautiful mind' John Nash adds Abel Prize to his Nobel // Nature, 25/03/2015 Математического «Нобеля» дали герою фильма «Игры разума» 2016: Ендрю Вайлс за доведення Великої теореми Ферма.  2017: Ів Мейєр (Вища нормальна школа Парі-Сакле) «за ключову роль у розвиту математичної теорії вейвлетів» . 2018: Роберт Ленглендс (Інститут перспективних досліджень) «за прогностичну програму, що пов'язала теорію уявлень з теорією чисел»" . 2019: Карен Уленбек (Техаський університет) «за досягнення в роботі з геометричного аналізу та калібрувальної теорії поля» . 2020: Хіллел Фурстенберґ і Григорій Марґуліс «за новаторське використання методів ймовірності та динаміки в теорії груп, теорії чисел та комбінаториці». 2021: Ласло Ловас і Аві Вігдерсон «за фундаментальний внесок до теоретичних комп'ютерних наук і дискретної математики, та провідну роль в оформленні їх як ключових галузей сучасної математики» . 2022: Денніс Салліван 2023: Луїс Каффареллі 2024: Мішель Талагран 2025:

Виноски

Посилання Офіційний сайт Абелівської премії

Див. також Премія Хольберга Медаль Філдса Список об'єктів, названих на честь Нільса Генріка Абеля