Козубовський Федір Андрійович

Козубовський Федір Андрійович (5 серпня 1895, с. Богушеве — †2 вересня 1938) — український археолог. Репресований.

Життєпис Народився в сім'ї селянина 5 серпня (24 липня) 1895 р. в с. Богушеве (, нині село у Березовицькій сільраді Пінського району Берестейської області Білорусі).

У 1916 р. закінчив Смоленський учительський інститут. Перебував на військовій службі, з 1917 р. брав участь у політичній боротьбі на боці більшовиків. Один з організаторів Поліського збройного повстання 1918—1919 рр.. Командував 2-м Поліським комуністичним повстанським полком, який вів бої проти німецьких військ, Директорії УНР, польської армії в районі міст Сарни (нині місто Рівненської області), Пінськ (нині місто Берестейської області, Білорусь), Кобринь.

З 1921 р. працював учителем, інспектором народної освіти, директором краєзнавчого музею в м. Коростень.

Коло наукових інтересів Козубовського — первісна археологія. 1925 р. провів обстеження поселень мідної й бронзової доби та городищ і курганів періоду Київської Русі на Житомирщині.

У 1929—1932 рр. — директор Одеської обласної бібліотеки, керуючий обласного архівного управління і водночас аспірант Одеського крайового історико-археологічного музею (нині Одеський археологічний музей НАН України). Після аспірантури — на науковій роботі у Всеукраїнському археологічному комітеті.

Брав активну участь в організації і здійсненні експедиційних досліджень різноманітних археологічних пам'яток в Україні — на Чернігівщині, Черкащині, в Ольвії, на Перекопському перешийку, очолював роботи з археологічного дослідження території майбутнього підтоплення ГЕС на Південному Бузі (1930—1932).

У 1933—1934 рр. обіймав посаду вченого секретаря відділення ВУАН (нині Національна академія наук України).

У 1934—1936 рр. — директор Інституту історії матеріальної культури ВУАН.

Наприкінці квітня 1936 був заарештований за сфальсифікованим органами НКВС УРСР звинуваченням у «контрреволюційній діяльності». Поміщений у психіатричну лікарню (див. «Репресивна психіатрія»). Просив лікарів дати йому отруту. Страчений 2 вересня 1938 р.. Реабілітований 12 серпня 1958 р..

Науковий доробок Археологічні дослідження на території БОГЕСу 1930—1932 рр. , 1933; Експедиційні дослідження Інституту історії матеріальної культури ВУАН 1934 р. «Вісті ВУАН», 1934, № 8—9; Стоянки родових громад на поліських дюнах. «Наукові записки Інституту історії матеріальної культури», 1934, № 1; Нова палеолітична стоянка (Чулатове-1 Чернігівської області). Там само, 1935, № 5—6.

Джерела та література Центральний державний архів громадських об’єднань України, ф. 263, спр. 47912 ФП. Козубовський Федір Андрійович. Юренко С. П.. Козубовський Федір Андрійович // С. П. Юренко. Козубовський Федір Андрійович // Шовкопляс І. Г., До 75-річчя від дня народження Ф. А. Козубовського. «УІЖ», 1970, № 8. Маньковська Р. В. Ф. А. Козубовський — директор Інституту історії матеріальної культури Всеукраїнської Академії наук // Історія України. Маловідомі імена, події, факти. — К., 1998. — 3. — С. 189–196. Юркова О. Козубовський Федір Андрійович // Українські історики ХХ століття. Бібліографічний довідник. — К.; Львів, 2003. — Вип. 2. — Ч. 1. — С. 141–142. Колеснікова В. А., Павленко С. В. Козубовський Федір Андрійович (1895–1938?, 1942?) // Інститут археології Національної академії наук України. 1918–2014. — К., 2015. — С. 291-294. Історія української бібліотечної справи в іменах (кінець ХІХ ст. – 1941 р.) : матеріали до біобібліографічного словника / авт.-уклад. Л.В. Гарбар ; ред. кол.: Г.В. Боряк, Л.А. Дубровіна (голова), В.І. Попик та ін. ; НАН України, Нац. б-ка України ім. В.І. Вернадського, Ін-т рукопису. – Київ, 2017. – C. 216. http://irbis-nbuv.gov.ua/everlib/item/er-0002146