Рапана венозна (Rapana venosa) — хижий черевоногий молюск роду рапан. У фауні України — найбільший черевоногий молюск, інвазійний вид, поширений у Чорному та Азовському морі.
Поширення Природним ареалом поширення рапани венозної є акваторії Жовтого, Бохайського, Східнокитайського та Японського морів. У 1947 році молюск вперше був знайдений у Чорному морі, можливо був занесений на радянських торпедних катерах або планктонні личинки містилися в баластній воді. З Чорного моря рапана поширилася в Азовське до 1950-х років, а в 1960-х роках дісталася до Мармурового і Середземного моря. В Адріатичному морі виявлена в 1973 році та Егейському морі — в 1986 році. В 1990-ті молюск поширився на атлантичному узбережжі Франції. Інтродукована до Чесапікської затоки на східному узбережжі США, в 1998 виявлена у річці Ла-Плата між Уругваєм та Аргентиною.
Будова
Черепашка яйцеподібно-конічна, з 7-8 обертами. Отвір закривається кришечкою. Забарвлення зовнішньої поверхні черепашки варіюється від біло-жовтуватого до червоно-коричневого, іноді з темними смугами та плямами. Внутрішня поверхня червоно-помаранчева або коричнева, зрідка біла, іноді з темними смугами. Довжина черепашки складає 12-15 см, ширина — 10 см. Діаметр завитка 28-37 мм. Дорослий молюск важить до 350 г, з яких 170 г припадає на черепашку.
Статевий диморфізм за черепашкою відсутній. У рапан Чесапікської затоки спостерігається аномалія: розвиток чоловічих статевих ознак у самок під впливом олововмісних органічних сполук, присутніх у фарбах, якими покривають човни та кораблі. Негативних наслідків на популяцію це, однак, не має і не перешкоджає розмноженню.
Спосіб життя Має широкий екологічний діапазон щодо температури, солоності, дефіциту кисню та забруднення, стійкий до змін солоності (7–32 ‰) та температури (4–27 °С). Це дозволяє молюскам переносити тривале транспортування та заселяти нові регіони. У холодну пору року рапани занурюються глибоко в ґрунт та впадають в анабіоз.
Зустрічається на будь-якому ґрунті на глибинах від 0 до 50 м. Хижак, живиться двостулковими молюсками, на батьківщині переважно устрицями, у Чорному морі — устрицями (популяцію яких майже повністю знищив), гребінцями та мідіями. Надають перевагу мідіям, у яких тонша черепашка. Молоді рапани просвердлюють черепашки мідій твердим язиком — радулою, дорослі особини відкривають стулки м'язовим зусиллям. Також може харчуватися падлом.
Через те що молюск має дуже тверду черепашку, природних ворогів у дорослих особин у Чорному морі немає. На батьківщині ворогами рапани є морські зірки, але оскільки солоність Чорного моря невелика, в ньому вони відсутні. Планктонних личинок рапани, які не мають твердих покривів, споживають деякі риби.
Розмноження Рапани роздільностатеві, статевої зрілості у Чорному морі досягають на 2 рік, при довжині раковини 35—75 мм. Самці зовнішнім виглядом не відрізняються від самиць. Нерест протягом всього літа на глибинах 10—20 м. На початку літа можна спостерігати «весілля рапанів» — кілька десятків самців та самиць збираються у щільні групи для парування. Після запліднення самиці відкладають яйця у кокони з міцною оболонкою, довжиною 12—18 мм, які мають вигляд щіток. У кожному коконі 200—1000 яєць. Розвиток зародків у коконах триває близько місяця. Личинки планктонні, розміри при виході з кокону від 0,4 до 0,8 мм, вони деякий час вони плавають (30—60 діб), потім осідають на дно та набувають вигляду дорослих особин.
Молюск живе понад 10 років, максимум — 15 років. Особливо швидко росте в перший рік життя.
Значення Рапана завдала дуже великої шкоди екосистемі Чорного моря. Відсутність природних ворогів сприяла неконтрольованому росту чисельності рапани, а наявність стадії планктонної личинки — широкому її розселенню. Вона майже повністю знищила популяцію устриць (Ostrea edulis), також суттєво підірвала чисельність мідій, зруйнувала так званий пояс мідій (Mytilus galloprovincialis), який тягнувся уздовж всього узбережжя моря та виконував роль біофільтра, очищаючи воду від органіки.
У Чорному морі до вторгнення рапани не було великих хижих черевоногих молюсків, тоді як кілька місцевих хижих видів зустрічаються в Чесапікській затоці та північно-західній Атлантиці. Інші хижі черевоногі молюски зі схожими харчовими звичками — це Busycotypicus caniculatus, Busycon carica, Busycon sinistrum та Neverita duplicata. Порожні черепашки рапани венозної надають кращий захист ракам-самітникам, особливо Clibanarius vittatus.
З черепашок молюсків виготовляють сувеніри, черепашка рапани стала своєрідною візитною карткою чорноморських курортів.
Рапана венозна, за належного приготування, придатна для споживання людьми в їжу. Промислово добувається в Болгарії. Внаслідок великої чисельності популяції молюск набув промислового значення в азійських країнах.
Галерея
Примітки