Рагу́ль (також ра́гуль, ро́гуль) — «сільський житель» в українському молодіжному та кримінальному сленгу. Одне зі зневажливих прізвиськ галицьких українців, яке вживали у Львові деякі росіяни з 1960-х років. У ширшому розумінні — малокультурна людина.
Версії про походження слова
Походження слова «рагуль» — від слова «роги», тобто воно означає «рогатий», «той, що має роги», а вимова «рагуль», «рагатий» через літеру «а» свідчить про російськомовне вживання слова.
У «Словнику російських народних говорів»Словарь русских народных говоров. Выпуск 35. Реветь-Рящик. - СПБ. : Наука, 2001 слово «рогуль» зафіксовано також у значенні «грубый деревенский человек» (записано в 1938 році)«У этого рогуля ничего не добьешься». «Живут там одни рогули, с которыми не сговоришься». «Несколько пьяных рогулей вломились в избу-читальню». «Этому рогулю необходимо выучиться грамоте».
Сучасні дослідження
Дослідник історії Львова Ілько Лемко зауважує, що після окупації Західної України Радянським Союзом росіяни, які сюди приїхали, почали зневажливо називати галичан спочатку «вуйками», з кінця 1960-х років «рагулями». Віднедавна деякі галицькі українці, мешканці міст, почали цими словами називати своїх же побратимів, але вихідців зі села.
Це поняття вживане в багатьох сферах життя Львова. Сучасні діячі культури Львова визначають це слово як синонім до понять «некультурна, малокультурна людина», «маргінал». У сленгу музикантів Львова, наприклад, це слово означає «музикант, що грає весільну та застарілу музику»
Дослідник історії Львова Ілько Лемко:
Аналізуючи процес засвоєння принизливих назв колоніальними народами, Микола Рябчук пише:
Письменник і публіцист Юрій Винничук, який видав низку книг про легенди, звичаї та культуру Львова, підтримує теорію, що рагулями за Австро-Угорщини й Польщі могли називати мешканців львівських передмість. В'їзд на возах до міста дозволявся тільки вночі, а на світанку, продавши свій товар перекупникам, селяни ' мешканці передмість залишали місто. Отже, рогулями могли бути прості неосвічені люди, і коли когось хотіли охарактеризувати як людину недалеку, то називали «рогулем». Львів'яни словом «рогатка» називали й називають досі ті споруди й самі місця, перехрестя, де були розташовані рогатки.
Приклади вживання в літературі У Львові завжди залишається приблизно та сама кількість сволоти, божевільних, патріотів, громадян, міщан, богеми, рогулів, москалів — усіх категорій населення (Юрій Андрухович, «Мала інтимна урбаністика»); …формали-тубільці — автохтонні жителі Мідних Бук — зовнішньо дещо відмінні, що пояснюється нечистою кров'ю. Цей ареал заселений гібридними видами: гопнік-рагуль, гоп «Прикарпатський», гопнікобик. (Любко Дереш, «Культ»); Я, Віктор Неборак, солідарний з нею (Оксаною Забужко) в тому, що з нас, українців, уже довгий час роблять «рогулів» і «жлобів» (Віктор Неборак, «Повернення в Леополіс»)
Див. також Рагулі — село Байґар Жлоб Бидло Люмпени Відповідники в інших культурах — Австралія та Нова Зеландія. Долучене в Oxford English Dictionary. White trash — США
Примітки
Посилання Ілько Лемко. Рагулі і антирагулі Олег Супруненко. Руралізація aka рагулізація