Крі́птія (, від — прихований, таємний) — каральний захід, який організовувався щоосені спартанською рабовласницькою державою (Стародавня Греція) для залякування ілотів. Сучасними істориками вважається, що кріптії здійснювалися учасниками спеціально навчених загонів.
Перебіг Фукідід писав, що періодично спартіати обирали близько 2 тис. найвідважніших ілотів, яким обіцялася свобода. Їм вручалися вінки на знак звільнення і ці ілоти вирушали відвідати храми богами. Проте вночі всі вони таємниче зникалиФукідід. Історія Пелопонесської війни [IV.80].
Плутарх описує перебіг кріптій так:
Щоб мати формально законне виправдання вбивств ілотів, ефори щорічно оголошували ілотам війнуПлутарх, «Життєпис Лікурга» 28, 3–7. Можливо, що до участі в кріптіях залучалися не будь-які спартіати, а спеціальні загони, орієнтовані на ведення партизанської війни. Це суперечить усталеному образу спартанців як прихильників відкритого бою, проте партизанська боротьба раціональна в природних умовах Греції. Американський історик Майкл Флавер припускав, що легендарні 300 спартанців, що виступили проти персів у битві при Фермопілах, були учасниками кріптій.
Мета Британський історик античності Пол Картледж писав, що метою кріптій було запобігання повстанням ілотів. У щорічних кріптіях убивали найсильніших ілотів, які могли скласти ядро повстання, а решту це тримало в страху. Таке становище сприяло розподілу праці, за якого спартіати могли виділяти решту часу вправлянню у військовій справі. Віктор Девід Гансон характеризував кріптії як ранню форму таємної поліції, призначеної усувати потенційних заколотників і залякувати населення.
Примітки
Література Плутарх, «Життєпис Лікурга»