Ретрофлексний боковий апроксимант — приголосний звук, що існує в деяких мовах. У Міжнародному фонетичному алфавіті записується як ⟨ɭ⟩ («l» із загнутим праворуч гачком).
Назва Ретрофлексний боковий апроксимант Ретрофлексний латеральний апроксимант ()
Властивості Властивості ретрофлексного бокового апроксиманта:
Тип фонації — дзвінка, тобто голосові зв'язки вібрують від час вимови. Спосіб творення — апроксимант, тобто один артикулятор наближається до іншого, утворюючи щілину, але недостатньо вузьку для спричинення турбулентності. Місце творення — ретрофлексне, що прототипічно означає, що кінчик язика загинається вгору до твердого піднебіння. Це ротовий приголосний, тобто повітря виходить крізь рот. Це боковий приголосний, тобто повітря проходить по боках язика, а не по центру. Механізм передачі повітря — егресивний легеневий, тобто під час артикуляції повітря виштовхується крізь голосовий тракт з легенів, а не з гортані, чи з рота.
Приклади Мова Слово МФА Значення Примітки каннада ಎಳ್ಳು [ˈeɭɭu] кунджут малаялам മലയാളി [mɐl̪əjɐ̞ːɭ̺ɪ] малаяламці норвезька (діал.) farlig [fɑːɭi] небезпечний Див. норвезька фонетика пенджабська ਤ੍ਰੇਲ਼ [t̪ɾeɭ] роса тамільська புளி [puɭi] тамаринд Див. тамільська фонетика телугу నీళ్ళు [niːɭːu] вода фарерська árla [ɔɻɭa] рано Алофон /l/ після /ɹ/. Див. фарерська фонетикафранцузька belle jambe [bɛɭ ʒɑ̃b] гарна нога Алофон /l/ перед /f/ і /ʒ/. Див. французька фонетика шведська sorl [soːɭ] бурмотіння Див. шведська фонетика
Примітки
Джерела