Ву́лиця Іва́на Франка́ — вулиця в Шевченківському районі міста Києва, місцевість Афанасівський яр. Пролягає від вулиці Ярославів Вал до бульвару Тараса Шевченка.

Прилучаються вулиці В'ячеслава Липинського, Богдана Хмельницького і Ботанічна площа.

Історія Вулиця виникла в 2-й половині XIX століття, утворившись з двох вулиці — Афанасіївської між сучасними вулицями Ярославів Вал та Богдана Хмельницького) та Несторівської (між сучасними вулицями Богдана Хмельницького та бульваром Тараса Шевченка). Афанасіївська вулиця вперше згадується в 1855 році, назва її походила від Афанасіївського (Святославського) яру, по засипаній частині якого прокладено вулицю. Назву Несторівська (), на честь Нестора-літописця, вулиця отримала у 1869 році, однак в офіційних документах ще починаючи з 1880-х років вулиця також використовувалася назва Нестерівська (). У 1889 році обидві вулиці було об'єднано під спільною назвою НестерівськаВ енциклопедичному довіднику «Київ» стверджується, начебто паралельна назва вулиці — Нестерівська, на честь льотчика Петра Нестерова, який загинув у повітряному бою, почала вживатися під час Першої світової війни, а також, начебто вулицю названо на честь художника Михайла Нестерова, який брав участь у розписі Володимирського собору..

У 1926 році у зв'язку з 10-річчям смерті поета та письменника Івана Франка отримала назву вулиця імені Івана ФранкаУлица имени Франко // Киевский пролетарий. — 1926. — № 116 (278). — 23 мая. — С. 5. . Сучасна уточнена назва — з 1944 року.

Будинки, що мають історичну та архітектурну цінність, пам'ятки архітектури № 4 (особняк; 1897, арх. Андрій-Фердинанд Краусс); № 19 (прибутковий будинок; кінець XIX — початок XX століття); № 28 (особняк; кінець XIX століття); № 42 (житловий будинок).

Будинки № 1, 5, 6, 9, 11, 12, 13, 15, 16, 17, 18, 20, 22, 26 («будинок Замкова»Київрада не відхиляла розгляд петиції щодо будинку Замкова), 29, 31, 33, 34, 36, 38, 40, 42, 44, 46 споруджені в 2-й половині XIX — 1-й третині XX століття.

Персоналії Будинок № 4 належав сестрі відомого вченого Миколи Кащенка та письменника Андріяна Кащенка. У будинку № 18 в 1904–1913 роках мешкав композитор Богуміл Воячек. У будинку № 26 на початку XX століття мешкав Отто Шмідт. У будинку № 31 мешкав академік Володимир Іконніков. У будинку № 33 мешкали інженер-мостобудівник Микола Бєлелюбський та в 1918–1919 роках — письменник Костянтин Паустовський.

У будинку на території сучасної садиби № 19 у 1880–1882 роках містилася рисувальна школа Миколи Мурашка.

Установи та заклади № 19 — Міністерство культури України № 33 — Посольство Австрійської Республіки в Україні № 34 — Посольство Королівства Швеція в Україні

Забудова

Примітки

Джерела