Андроме́да (, скорочення — And) — сузір'я в північній півкулі зоряного неба, назване на честь героїні грецького міфу Андромеди, вродливої доньки Кассіопеї. Сузір'я можна легко відшукати на небосхилі: треба знайти Великий квадрат, верхня ліва зоря якого — α Андромеди, яка разом з β, γ і δ утворюють майже пряму лінію. Сузір'я примітне насамперед тим, що містить одну з найвідоміших галактик — Туманність Андромеди (М31) — найближчу до нас спіральну галактику, яку видно навіть неозброєним оком. Найкращий час та місце для спостереження Андромеди — ввечері восени в Північній півкулі, разом із кількома іншими сузір'ями, названими на честь персонажів міфу про Персея. Через її північне схилення Андромеду видно лише на північ від 40° південної широти; для спостерігачів, які живуть південніше, вона розташована нижче горизонту і ніколи не сходить. У середніх широтах сузір'я найкраще видно влітку, восени і взимку, найкраще — у листопаді.
Одне з найбільших сузір'їв, його площа становить 722 квадратних градуси. Це більш ніж у 1400 разів більше за розмір повного місяця, 55 % від розміру найбільшого сузір'я Гідри і більш ніж у 10 разів більше від розміру найменшого сузір'я Південного Хреста.
Найяскравіша зоря, Альфераз, — це подвійна зоря, яку також вважають частиною Пегаса, тоді як Аламак — кратна зоря і популярна мішень для астрономів-аматорів. Лише трохи тьмяніша за Альфераз, бета Андромеди є червоним гігантом, її колір видно неозброєним оком. Найочевиднішим об'єктом глибокого неба сузір'я є Галактика Андромеди (M31, також відома як Велика Галактика Андромеди), найближча спіральна галактика до Чумацького Шляху і один із найяскравіших об'єктів Мессьє. Кілька слабших галактик, зокрема супутники M31 M110 і M32, а також більш віддалена NGC 891, розташовані всередині Андромеди. Туманність NGC 7662, планетарна туманність, видима в телескоп як блакитний круглий об'єкт.
Андромеда — це місце розташування радіанта Андромедид, слабкого метеорного потоку, який відбувається в листопаді.
Морфологічні особливості
Астеризм сузір'я Андромеди складається з 16 зір, видимих неозброєним оком. Астеризм цього сузір'я має форму літери «А», у верхівці якої розташована зоря Альфераз. Також на деяких старих картах зоряного неба позначається у жінки, що розкинула руки до неба або руки якої прикуті до скелі. Щоб знайти сузір'я Андромеди на нічному небі, спочатку слід знайти W-подібне сузір'я Кассіопеї в північній частині неба. Андромеда розташована біля Кассіопеї, у безпосередньому сусідстві з квадратним астеризмом, більша частина якого є частиною сузір'я Пегаса. Сама ж галактика Андромеди розташована приблизно в центрі сузір'я.
Зорі У списку наведені деякі зорі до приблизно п'ятої зоряної величини. α Андромеди (Альфераз, Сіррах) — найяскравіша зоря цього сузір'я. Це подвійна зоря спектрального класу A0p (також класифікується як змінна зоря типу α2 Гончих псів) із загальною зоряною величиною 2,1m і світністю 96 L☉. Знаходиться на відстані 97 св. р. від Землі. Через порівняно невелику відстань має значний власний рух. У західній міфології зоря символізує голову Андромеди, однак традиційні арабські назви зорі — Альфераз та Сіррах, іноді перекладаються як «пуп коня». Арабські назви вказують на те, що α Андромеди утворює астеризм, відомий як «Великий квадрат Пегаса» з трьома зорями у Пегасі: α, β і γ Пегаса. Таким чином, раніше вважалося, що зоря належить як до Андромеди, так і до Пегаса, і її позначали як «δ Пегаса (δ Peg)», хоча офіційно ця назва більше не використовується. β Андромеди (Мірах) — зоря спектрального класу M0, червоний гігант. Належить до астеризму, відомого як «Пояс». Вона розташована на відстані 198 св. р. від нас, має зоряну величину 2,06m і світність 115 L☉. Також навколо неї виявлено планету. Назва зорі походить від арабської фрази al-Maraqq, що означає «стегна» або «набедрена пов'язка». γ Андромеди (Аламак) — подвійна зоря, що складається із помаранчевого гіганта та блакитної зорі розділених відстанню 9,7 кутових секунд. Їхні зоряні величини становлять відповідно 2,3m та 5m, а загальна зоряна величина системи — 2,14m. Блакитна зоря сама по собі є подвійною системою із періодом у 61 рік, вторинна зоря якої має зоряну величину 6,3m. Система знаходиться на відстані 358 св. р.. δ Андромеди — помаранчевий гігант спектрального класу K3, що має зоряну величину 3,3m. Розташований на відстані 105 св. р. від Землі. ι, κ, λ, ο та ψ Андромеди утворюють астеризм, відомий як «Слава Фредеріка». Назва, що походить від колишнього сузір'я (Frederici Honores). ι Андромеди — біло-блакитна зоря головної послідовності класу B8, розташована на відстані 502 св. р. від Землі; κ Андромеди — біла зоря головної послідовності класу B9 IVn на відстані 168 св. р. від Землі; λ Андромеди — субгігант жовтого відтінку спектрального класу G8 та одночасно змінна зоря типу RS Гончих Псів на відстані 86 св. р.; ο Андромеди — гігант синьо-білого відтінку спектрального класу B6 на відстані 679 св. р.; і ψ Андромеди — біло-блакитна зоря головної послідовності спектрального класу B7 на відстані 988 св. р.. μ Андромеди — біла зоря головної послідовності спектрального класу A5 із зоряною величиною 3,9m. Розташована на відстані 130 св. р. від Землі. υ Андромеди (Тітавін) — це подвійна система із зоряною величиною 4,1m, яка складається з червоного карлика спектрального класу F та червоного карлика спектрального класу M. Основна зоря має планетну систему з чотирма підтвердженими планетами, із масами 0,96, 14,57, 10,19 і 1,06 мас Юпітера. На момент відкриття першої з них — υ Андромеди b — у 1996 році це була одна з перших зір головної послідовності, біля якої було відкрито планету. У 1999 році було відкрито ще дві планети: υ Андромеди c і υ Андромеди d. υ Андромеди стала першою зорею головної послідовності, навколо якої відкрито багатопланетну систему. Вона знаходиться на відстані 44 св. р. від Землі. ξ Андромеди (Адхіл) — подвійна зоря на відстані 217 св. р. Основний компонент системи — гігант помаранчевого відтінку спектрального класу K0. π Андромеди — подвійна зоря біло-блакитного відтінку із величиною 4,3m, яка знаходиться на відстані 598 св. р. від нас. Основною є зоря головної послідовності спектрального класу B5. ЇЇ зоря-компаньйон має величину 8,9m. 51 Андромеди (Нембус) — помаранчевий гігант спектрального класу K3 на відстані 177 св. р. від Землі. 56 І — візуально подвійна зоря. Один із компонентів — жовтий гігант спектрального класу K0 з видимою зоряною величиною 5,7m на відстані 316 св. р.. Другий — помаранчевий гігант спектрального класу K0 із зоряною величиною 5,9m, який знаходиться на відстані 990 св. р. від Землі. R Андромеди — змінна типу Міри з періодом 409 днів. Її максимальна зоряна величина становить 5,8m, а мінімальна — 14,8m, і вона знаходиться на відстані 1250 св. р.. В Андромеді є ще 6 інших змінних типу Міри. Z Андромеди є прототипом відповідного класу змінних зір. Її величина коливається від 12,4m у мінімумі до 8m у максимумі. Вона знаходиться на відстані 2720 св. р.. Росс 248 є дев'ятою за відстанню до Землі зорею — відстань до неї становить 10,3 св. р.. Це червона зоря головної послідовності, що є змінною типу BY Draconis. 14 Андромеди (Верітате) — гігант жовтого відтінку спектрального класу G8, розташований на відстані 251 св. р.. Він має масу 2,2 M☉ і радіус 11 R☉, а також планету, 14 Андромеди b, відкриту у 2008 році. Вона обертається на відстані 0,83 а. о. від своєї зорі із періодом 186 днів і має масу 4,3 маси Юпітера. ζ Андромеди — помаранчевий гігант, зоря типу RS Гончих Псів, амплітуда — 0,22 зоряної величини, період — 17,7695 доби.
Туманності (інтегральна зоряна величина m<12)
vdB 158 — маленька, ледь помітна туманність, що підсвічена блакитною гарячою зорею HD 222142 (спектральний клас B8V). vdB 156 — ледь помітна відбивна туманність поряд з o And. NGC 7662 ( — «Блакитний сніжок») — доволі яскрава планетарна туманність.
Зоряні скупчення
Яскраві розсіяні скупчення:
NGC 752 — скупчення, розташоване за 1300 світлових років від Землі. Вік — близько 1,34 мільярда років. Понад 60 його зір мають зоряну величину не більше від дев'ятої, тому видимі в будь-який аматорський телескоп. NGC 7686 — яскраве скупчення, що складається приблизно з 80 зір. Має інтегральну зоряну величину 5,6m, але неозброєним оком його не видно, бо воно розсіяне. А втім, його можна легко побачити навіть у звичайний бінокль. NGC 206, також відоме як — яскраве зоряне скупчення, яке містить понад 300 зір спектральних класів О та В. Відрізняється своєю специфічною структурою: скупчення складається з двох частин, одна з яких має вік 10 мільйонів років, друга — 40—50 мільйонів. Частини розділені між собою хмарами міжзоряного газу.
Тьмяніші розсіяні зоряні скупчення: NGC 725 та NGC 272.
NGC 956 — об'єкт, який Джон Гершель класифікував як розсіяне зоряне скупчення. Однак дослідження 2008 року виявило, що насправді це зорі, які розташовані на небосхилі поряд, але не пов'язані гравітаційно, оскільки перебувають на різній відстані від Землі.
Кулястих зоряних скупчень, яскравіших від 12 зоряної величини, у сузір'ї немає.
Галактики
Галактики (m<12)
Галактика Андромеди (M31, NGC 224) — спіральна галактика, один із найбільших видимих об'єктів на небі. Має видимі розміри, втричі більші від Місяця, і може спостерігатися неозброєним оком. Суттєво більша за Чумацький Шлях, що робить її найбільшою галактикою в Місцевій групі. Галактика Андромеди має щонайменше два великі супутники — карликові галактики M32 і M110. Її власний рух спрямований у бік нашої Галактики, через що приблизно через 5 мільярдів років, імовірно, відбудеться їх зіткнення. Також відомо про принаймні 21 карликову галактику-супутник Андромеди. Оскільки галактика Андромеди є найбільшою галактикою Місцевої групи, кількість її супутників може бути значно більшою, ніж у Чумацького шляху.
NGC 891 ( — «срібна-срібна галактика», C 23, PGC 9031, UGC 1831) — досить яскрава спіральна галактика, видима навіть в аматорський телескоп. Розташована неподалік α And. M32 — досить рідкісна компактна еліптична галактика, супутник галактики Андромеди. Має ефективний радіус усього 330 світлових років, складається переважно з жовтих, помаранчевих та червоних зір, нове зореутворення практично відсутнє. M110 (NGC 205) — карликова еліптична галактика, супутник галактики Андромеди. Фактично її відкрив Шарль Мессьє в 1773 році, хоча й не включив до свого знаменитого каталогу. Формально її відкрила Кароліна Гершель, сестра Вільяма Гершеля, у 1783 році. 1967 року цю галактику включено в каталог Мессьє під номером 110. Таким чином вона стала останнім об'єктом каталогу. Як і M32, її можна спостерігати в аматорський телескоп. Усі три галактики (Андромеди, M32, M100) перебувають приблизно за 2,5 мільйони світлових років від Землі. NGC 7640 — спіральна галактика з перемичкою за 38,8 мільйона світлових років від Землі. Можна побачити в телескоп середнього розміру. Карликова галактика Кассіопеї, вона ж Andromeda VII — тьмяна сфероїдальна галактика на межі сузір'їв Андромеди та Кассіопеї, розташована на відстані 2,45 мільйона світлових років, супутник галактики Андромеди. Складається майже винятково з червоних, помаранчевих і жовтих зір. Переважна більшість зір галактики (понад 90 %) має вік понад 5 мільярдів років, деяким із них — близько 10 мільярдів. Активне зореутворення припинилося близько 6,5 мільярдів років тому.
Галактики з активними ядрами
NGC 404 ( — «привид Мірака») — маленька тьмяна лінзоподібна галактика типу LINER на відстані 10 мільйонів світлових років. Відрізняється значною віддаленістю від інших галактик. Імовірно, має галактику-супутник під назвою Donatiello I (також відома під назвою ), однак через значну похибку визначення відстані ця інформація залишається на рівні гіпотези.
Окрім указаних вище, сузір'я містить 149 галактик різних типів, описаних у списку галактик сузір'я Андромеди.
Метеорні потоки