Лісоспла́в, сплав лісу — транспортування лісоматеріалів водою з використанням плавучості деревини, яке значно застосовувалося у світі в ХІХ та першій половині ХХ ст., зокрема на річках Карпат (до середини ХХ ст. там існувала професія бокораш — плотогін).
Лісосплав — найдешевший, а в деяких районах і єдиний вид, транспортування деревини. Розрізняють лісосплав: молевий — транспортування не зв'язаних між собою колод за течією річок; плотовий — переміщення лісоматеріалів в плотах, переважно за допомогою суден-буксирквальників; кошельний — транспортування лісоматеріалів, обнесенних плавучою огорожею (кошелем) за допомогою суден або спеціальних варповальних катерів.
Найпоширеніші — молевий і плотовий. Кошельний лісосплав використовується в невеликих обсягах системою озер чи на короткі відстані озероподібними ділянками річок.
На багатьох річках у світі лісосплав, який раніше використовувався, заборонили. Він заподіює значну екологічну шкоду (особливо — молевий) — порушуються нерестилища риби, окрема деревина тоне, розкладається, що призводить до дефіциту кисню у воді, погіршення якості води.
У Канаді в 1970 р. було прийнято закон про заборону лісосплаву.
В Україні лісосплав на водних об'єктах заборонено Водним кодексом України (1995), (стаття 54). Останній пліт з лісом по р. Черемош пройшов у 1979 р. На інших карпатських річках лісосплав припинився ще раніше. В Закарпатті на р. Озерянка в с. Синевирська Поляна (поблизу озера Синевир) розташовано єдиний у Європі Музей лісу і сплаву.
Див. також Бокораш Клявза Лотоки для спуску лісу Музей лісу і сплаву Плисак
Джерела Географический энциклопедический словарь. Москва. «Советская энциклопедия». 1988. стор. 164 Лесная энциклопедия: В 2-х т./Гл.ред. Воробьев Г. И.; Ред.кол.: Анучин Н. А., Атрохин В. Г., Виноградов В. Н. и др. — М.: Сов. энциклопедия, 1985.
Посилання