Микола Мусійович Ревенко (, село Річки, Білопільський район, Сумська область) — радянський та український політик. Депутат Верховної Ради УРСР 10—11-го скликань (1980—1990), народний депутат України 1-го скликання (1990—1994), депутат Чернівецької обласної ради, 2-й секретар Чернівецького обласного комітету КПУ. Кандидат економічних наук.
Життєпис Народився в родині колгоспників. У 1955 році закінчив місцеву середню школу.
З 1955 року працював різноробом у колгоспі імені Кірова Білопільського району Сумської області. З 1956 року служив у Військово-Морському флоті СРСР.
Член КПРС з 1959 року.
Після військової служби у 1959 році вступив на навчання і у 1964 році закінчив з відзнакою Мелітопольський інститут механізації сільського господарства Запорізької області.
У 1964—1966 роках — головний інженер-механік Вижницького районного виробничого управління сільського господарства Чернівецької області.
З 1966 року обіймав відповідальні посади у Чернівецькому обкомі Компартії України. У 1966—1970 роках — інструктор, у 1970—1973 роках — заступник завідувача, у січні 1973—1979 роках — завідувач сільськогосподарського відділу Чернівецького обласного комітету КПУ.
З 1978 року навчався в заочній аспірантурі Академії суспільних наук при ЦК КПРС.
У 1979—1991 роках — 2-й секретар Чернівецького обласного комітету КПУ. Займався питаннями сільського господарства, транспорту, будівництва.
У 1983 році захистив кандидатську дисертацію «Вплив міжгосподарської кооперації та агропромислової інтеґрації на розвиток колгоспно-кооперативної власності» в Академії суспільних наук при ЦК КПРС.
У 1983—1984 роках брав участь в афганській війні. Працював в Афганістані радником ЦК КПРС при ЦК НДП Афганістану в місті Кабулі.
4.03.1990 року обраний народним депутатом України, 1-й тур, 57,51 % голосів, 2 претенденти. Входив до груп «Аграрники», «За соціальну справедливість». Заступник Голови Комісії ВР України з питань агропромислового комплексу.
У 1994—1997 роках — керівник торгово-економічної місії при посольстві України в Республіці Молдова.
Потім — на пенсії в місті Києві.
Кандидат економічних наук, автор двох наукових монографій: «Трансформація відносин власності у сільському господарстві України» і «Власність та аграрна реформа», а також низки статей, у тому числі й про рідне село Річки. Працював в інституті аграрної економіки Української аграрної академії наук.
Нагороди орден Трудового Червоного Прапора орден «Знак Пошани» орден Дружби народів дві медалі орден «Червоний Прапор» Демократичної Республіки Афганістан три медалі Демократичної Республіки Афганістан Почесна грамота Президії Верховної Ради Української РСР
Примітки
Посилання Дані на сторінці Верховної Ради Видатні земляки зі с. Річки