— японський музичний рух, що виник в Японії на початку 1980-х років у результаті поєднання японського року із глем-роком, металом і панк-роком. Музика поєднується із екстравагантними, протестуючими, яскравими та іноді андрогінними сценічними костюмами. Суть стилю Visual Kei полягає в тому, щоб донести частину душі і свого таланту та думки не тільки через музику, а й через зовнішній вигляд: музика і зовнішній вигляд об'єднуються і несуть загальний зміст, шокуючи і залучаючи таким чином слухачів.
Засновниками даного стилю в Японії були такі гурти, як X Japan, BUCK-TICK, Luna Sea, Malice Mizer, Dir en Grey та інші, великий вплив на які надали західні глем-рок-гуртиDejima, Kōji (出嶌 孝次) Bounce Di(s)ctionary Number 13 — Visual Kei Retrieved September 12, 2007 (Japanese). Суть стилю Visual Kei полягає в тому, щоб донести частину душі і свого таланту не тільки через музику, а й через зовнішній вигляд: музика і зовнішній вигляд об'єднуються і несуть загальний зміст, шокуючи і залучаючи таким чином слухачів. Центральне місце в естетиці Visual kei займає андрогинний ідеал людини. На думку японців, фемінний чоловік, що користується макіяжем — дамський угодник. Навколо Visual Kei сформувалася субкультура, рушійною силою якої стало ядро фанаток гуртів цього напрямку, які використовували імідж улюблених музикантів: у більшості своїй — чоловіків, які, у свою чергу, використовували жіночі макіяж і одяг"Since it formed in the mid-1980s, X Japan went from playing loud, fast thrash-metal to stadium-shaking pop ballads, in the process pioneering its own genre, a Japanese equivalent of glam rock known as visual kei. For visual kei bands, outrageous, usually androgynous looks — gobs of makeup, hair dyed and sprayed in ways that made Mohawks look conservative, and a small fortune spent on leather and jewelry — were as important as music (or, in many cases after X, more important than music). " THE POP LIFE; End of a Life, End of an Era, By NEIL STRAUSS New York Times, June 18, 1998 «a representative slice of Japanese rock music as a whole. It's a very diverse genre and, of course, Japan also now has its own sub-genre called 'Visual kei … 'Visual Kei' literally means 'visual style.' It's a style of dress, there's a lot of costuming and make up and it's uniquely Japanese because it goes back to ancient Japan. Men would often wear women's clothing; I guess if they were here today they would be the underground kind of independent anarchist type people who spend their time in coffee houses thinking radical thoughts for that time.» — JAPANESE ROCK ON NPR, by Kristen Sollee The Big Takeover online music magazine, 25 June 2006 «Most GothLolis cite that they are merely imitating their favorite bands from the visual rock genre, known as 'Visual Kei'. Although it seems a reference to Vladimir Nabokov's scandalous Lolita, many Gothlolis will tell you that books (other than manga, Japanese comics, which are also at the heart of the scene) and art are not a part of their inspiration. Music is a major force in its creation. Visual Kei is exactly as it sounds: Rock music that incorporates visual effects and elaborate costumes to heighten the experience of the music and the show. Visual Kei started in the 80s and became so popular by the 90s that the nearly all-female fan base started dressing up as their favorite band members (known as 'cosplay') who were often males that wore make-up, crazy hair, and dressed androgynously or as females (usually, the more feminine the rocker, the more fans rush to emulate them).» Pretty Babies: Japan's Undying Gothic Lolita Phenomenon, by Chako Suzuki, fashionlines.com e-magazine, January, 2007 .
Історія Це є свого роду справжній культруний феномену 1980-х у Японії за допомогою таких гуртів, як X Japan, D'Erlanger, Buck-Tick і Color. У 1990-х Visual Kei став ще більше популярний у Японії, і це було пов'язано з рекордною кількістю продажів популярних груп того часу: X Japan, Glay і Luna Sea, Dir en Grey. Радикальні зміни в образах груп тільки збільшили їх популярність. Наприкінці 90-х років інтерес до віжуал кею почав повільно знижуватися, і X Japan розпалась. Деякі гурти у 2007 році Visual Kei виконавці повернулася у зв'язку з поновленням X Japan і Luna Sea намагаючись відновити те, що було описано в засобах масової інформації, як Neo Visual Kei.
Після повернення культових виконавців, з'явилися і нові Visual Kei гурти, такі як: Versailles, Nightmare, The Gazette.
Особливості зовнішності та естетики
Спочатку зовнішній образ ніс характер епатажу. Так, X Japan носили надвисокі фарбовані в червоний колір ірокези. Але з появою колективу Malice Mizer у моду стала входити жіночність. Оскільки в японському театрі кабукі роль жінок переважно грали чоловіки, то поступово чоловіча жіночність стала дуже популярна в Японії. Так м'яка, жіночна зовнішність багатьох виконавців Віжуал кея стала основним принципом зовнішності японських рок-музикантів, що потім було культивовано у напрямку Осяре Кей, найпопулярнішого серед дівчат. У напрямку Наґойя Кей, навпаки, основний акцент робиться на епатаж та шокування слухачів. Особливо в цьому жанрі відома група cali≠gari, яка незабаром стала основоположником ероґуро-руху. А от Коте кей базується на ідеалі 90-років, в основному через образи музикантів звеличується похмурість та готичні ідеали краси, музиканти продовжують фарбувати волосся в неприродні кольори і рясно використовувати фетиш естетику. Також в деяких напрямах ВКЕЙ стилістики є елементи готики,романтизму та яскраво вираженому маньєризму який сильно демонструється гуртами Malice Mizer,Moi Dix Moi's, Versalies, Schwartz Stein та модних домів таких як Moi Meme Motie та інші. Також візуальні образи деяких гуртів відсилають до моди США 1920-30х років, наприклад як в An Cafe,Golden Bomber(Іноді),Dadaroma(Іноді) тощо.Мушу зазначити що окрім вище сказаних стилістик та візуалів є ще віддільна гілка VKEI індустрії в готичній та неокласичній стилістиці,такими гуртами є Moi Dix Moi's, Versalies,Vampire Rose,Glamscure тощо.У цей час більшість музикантів використовує Віжуал кей для більшого втілення ідеї своєї творчості та її свободи:
Індустрія Visual Kei Рух Visual Kei створив цілу галузь, в тому числі звукозаписну, спеціалізовану на профілі для ЗМІ, а також, для виробників одягу і реквізиту.
У ЗМІ найбільш відомими журналами такої направленості є: The Cure, SHOXX і Zy. Першим був присвячений початківцям, нової поп-смуги, андеграунду, або просто інді-групам. SHOXX, на відміну від Cure, описує усе різноманіття Visual Kei сцени. Слід також відзначити, що журнал Zy (повна назва «Zy [зи:] стилізований під спільноту Rock Magazine») виробляється компанією «Zy / Starchild». Є журнали, які представляють навіть топ-лист популярних пісень Visual Kei. Gothic & Lolita Bible це журнал, який приділяє належну увагу Visual Kei сцені, будучи провідним постачальником Lolita, — Субкультури, яка приєдналася до цього руху. Цілі компанії були створені дизайнерами костюмів та аксесуарів, так як вони також мають важливе значення в індустрії Visual Kei. Загалом, кожна компанія має свою власну аудиторію для розповсюдження товару. Отже, ми маємо 'Динамічну систему', що належать колишнім членом Blam мед, Rena, друзі, які бачили групу Ману, Koji Кай, і Мако. Інша компанія «Death Trap-ID», спеціалізується на жіночому одязі і її клієнтами є:. Versailles, hitsuzen, CISAC і Gackt. Вони художнього жанру, які часто наслідують стиль Харадзюку. Деякі групи у цьому напрямку, наприклад, An Cafe і Zoro, спочатку самовизначалися як «Decora kei», що свідчить про приналежність до руху Kei, а також і Fruts.
Перший лейбл, що спеціалізувався виключно на Visual Kei, «Free-Will», відкрився в 1986 році. Він був створений відомим музикантом першої хвилі Visual Kei Tommy Dynamite і спочатку був створений цілком у цілях групи COLOR. Пізніше, разом з великим King Records та іншими, була створена серію лейблів, з якими записувалися відомі групи, такі як The Gazette, Krra, SuG, та інші. Але репутація Томмі впала в зв'язку з його арештом, пов'язаним із звинуваченнями у шахрайстві на 324 мільйони ієн ($ 2,8 млн). На додаток до цих «гігантів», інша частина сцени взяла віжуальні незалежні групи, в тому числі «Under Code Production», яка вважалася найбільш важливою для інді-сцени, SpeedDisk і «Anarchist Records», що належать до стилю Kenji із гуртом Anti Feminism. Досягнуте таким же успіхом і популярністю команд, які зазвичай підписують контракти з великими серйозними лейблами (Sony Music, EMI Music Japan, та іншими).
Основні моменти були представлені на Hide Memorial Summit, дводенному концерті, присвяченому десятій річниці із дня смерті гітариста hide, що відбулися 3 і 4 травня 2008 року у Токіо і на V-Rock Festival '09, що відбувся в Токіо 24 і 25 жовтня 2009 року, зібравши найпопулярніших Visual Kei виконавців Японії, на якому також був присутній Marilyn Manson. Також були проведені заходи, присвячені моді компаній, що виробляють одяг для Visual Kei артистів.
Популярність
Популярність Visual Kei за кордоном викликала бажання розвивати цей напрямок у музикантів інших країн. У цей час кількість таких груп зростає, є подібні групи навіть в Казахстані, протке за межами Японії цей жанр досі залишається слабо поширеним. Також цими групами заперечується приналежність до віжуалів. Не слід плутати групи європейського пост глему, а також групи модерн металу та пост-хардкору із «західним Visual Kei», оскільки стиль цих груп має європейське коріння, ідеали краси та витоки виникнення. Більшість західних груп під впливом Visual Kei з'явилися у Франції та США, але найвідоміші наступні гурти:
Мерілін Менсон — друг hide, який використовував елементи Visual на ранніх етапах своєї кар'єри. Виступав на меморіалі пам'яті hide. Лідер американського індастріал-метал гурту Marilyn Manson. Також виступив на широкомасштабному фестивалі V-ROCK 2009 в Токіо. Shoker Stalin — аргентинський металкор гурт, виступаючий в образі Nagoya kei. Вважають Lynch'' своїми кумирами та відзначають їх вплив у своїй творчості. Називають свій напрямок «visualcore». Cinema Bizarre — молода німецька поп-рок група. Добилася популярності використовуючи елементи Віжуал Кей, які було неоднозначно прийняті прихильниками цього напрямку — від захоплення гуртом до повного неприйняття колективу. Akado та Ange Noir — російські рок-групи на образ яких вплинув Visual Kei. Перші грають альтернативний метал та позиціонують свою стилістику як «Intelligent Visual Rock», другі працюють в стилі готик-рок. Dead Eyes, та Klepsydra — які копіюють віжуал кей, співають кавер-пісні відомих японських ґуртів подібноґо жанру, а також власні, англійською, японською, українською та російською мовами.
Visual kei у СНД Зростаюча популярність Visual Kei у світі, сприяла популяризації жанру зокрема і в Росії, що мала величезну публіку анімешників і отаку, куди японські виконавці почали часто приїздити . Починаючи з кінця 2009 року D'espairsRay, MIYAVI , Girugämesh , An Cafe, Mucc і слідом за ними Versailles , Oz і Dir en Grey відвідали її у межах своїх турів.
Також молодші Visual Kei групи почали виступати в країнах колишньої СНД. Групи OROCHI і GUILD змогли відвідати Україну і Білорусь в 2010—2011-х роках. Одним з перших в Україні був співак Tesya, у 2011 році. За ним були GOTHIKA (у Дніпрі, Харкові і Києві). Також у Києві виступив японський дует LIX, у якому один з солістів народився в Україні.