Гáррі Макс Гáррісон (, 12 березня 1925 — 15 серпня 2012) — американський та ірландський письменник-фантаст, редактор галузевих періодичних видань та антологій, художник-ілюстратор (замолоду) і активний учасник різноманітних національних та світових заходів, покликаних популяризувати фантастичну літературу. Лауреат премії «Гросмейстер фантастики» за заслуги перед жанром (2009).
Протягом своєї 51-річної письменницької кар'єри жив у багатьох країнах світу, зокрема у Мексиці, Данії, Великій Британії, Італії, Росії, та переважну більшість часу — близько 30 років — Гаррісон провів на батьківщині предків — Ірландії. У 1970-х роках отримав ірландське громадянство на підставі свого походження. Його друг Фредерик Пол, що вважав єдиною своєю батьківщиною Америку, згадує з подивом, як Гаррісон швидко трансформувався в ірландця і свідомо залишався ним до кінця життя. Окрім прихильності до історичної Батьківщини Гаррісон був стійким прибічником розвитку та розповсюдження мови есперанто, що часто згадується в його романах. Тривалий час він був почесним президентом Асоціації Есперанто Ірландії
Відомий Гаррісон, у першу чергу, завдяки кільком циклами романів науково-фантастичного («Світ смерті»), гумористично-фантастичного («Білл — герой Галактики», «Щур із нержавіючої сталі») циклів, а також роману «Посуньтеся! Посуньтеся!», що став основою для відзначеного критикою кінофільму «Зелений сойлент» (1973).
Твори Гаррі Гаррісона відзначаються гуманістичною, антирасистською та антимілітаристською спрямованістю, сюжетною винахідливістю із відчутною гумористичною та сатиричною складовими.
Біографія
Гаррі Гаррісон народився 1925 року, і на свій вісімнадцятий день народження був призваний до війська. Друга світова війна наділила його ненавистю до всього військового, що проявилося в такому сатиричному романі як «Білл — герой галактики». Чимало його ранніх оповідань з'являлися в часопису Джона Кемпбелла «Естаундінґ» і часто відображали його інтерес до питань охорони довкілля та мирного розв'язання конфліктів. Його найвідомішими творіннями стали «Щур із нержавіючої сталі» і «Посуньтеся! Посуньтеся!», на якому ґрунтується фільм «Зелений Сойлент». Серед останніх робіт — комерційно успішні трилогії в жанрі альтернативної історії «На захід від Едему» і «Слава американському стягу»
Дитинство і юність
Гаррі Гаррісон народився 12 березня 1925 року в родині друкаря Ге́нрі Ле́о Де́мпсі () і шкільної вчительки Ріа, до шлюбу Кір'яссофф (, слід, очевидно, розуміти Кир'ясової), емігрантки латвійсько-російського походження, у невеликому американському місті Стемфорд, штат Коннектикут. При народженні хлопчик отримав ім'я Ге́нрі Ма́ксвелла Де́мпсі (), проте не знав свого справжнього прізвища аж до віку 30 років, коли отримував паспорт. Він офіційно змінив своє ім'я на Гаррі Макс Гаррісон. Коли майбутньому письменнику виповнилося 2 роки, його сім'я переїхала до Нью-Йорка і вже в самому місті в умовах Великої Депресії декілька разів змінювала свою прописку.
У школі Гаррі Гаррісон писав і малював для шкільної газети. Самотній по натурі, він багато читав, зокрема бульварної літератури. Інтерес до фантастики в ньому прокинувся в 13 років, коли він вперше написав до науково-фантастичного часопису.
У 1943 році Гаррі Гаррісон закінчив середню школу в нью-йоркському кварталі Форест-Гіллз (район Квінз) і одразу ж отримав повістку до армії.
За кілька тижнів до власне призову Гаррі Гаррісон вступив до авіаційно-технічного училища в Нью-Джерсі, де став кваліфікованим механіком. Після додаткового навчання (вже в армії) в Міссісіпі він потрапив на базу ВПС у Лоурі (Денвер, Колорадо). Під час тестів з'ясувалося, що у Гаррісона високий рівень технічної підготовки, тому він став фахівцем із налаштування автоматичних прицілів. Змінивши декілька баз і отримавши відзнаки за відмінну службу, майбутній письменник перевівся в військову поліцію, де він отримав звання сержанта і обов'язок вартувати темношкірих ув'язнених, що не заважало йому пити і проводити час разом із ними. Демобілізувався Гаррісон у лютому 1946 року, назавжди не злюбивши все військове.
Художник
Повернувшись із війська, Гаррісон певний час не міг знайти підхожої роботи або такої, що йому припала б до душі. Тому восени 1946 року він поступив на мистецьке відділення Гантер-Колледжу Міського університету Нью-Йорка, де навчався у Джона Бломшилда (). Навчання Гаррісон не закінчив, але продовжував займатися із Бломшилдом приватно. Водночас молодик відвідує Школу карикатуристів та ілюстраторів під керівництвом Берна Гоґарта (, 1911–1995), творця коміксів про Тарзана. Майбутній письменник відкриває свою коміксову «мануфактуру»:
У студії Гаррі Гаррісон малював не лише комікси, а й рекламну продукцію, ілюстрував часописи. Завдяки своїй художній роботі для журналів наукової фантастики він зміг стати членом клубу «Гідра», до якого входило чимало фантастів: Айзек Азімов, Фредерік Браун, Теодор Стерджон, Лестер дель Рей, Спраґ де Камп, Горейс Ґолд тощо.
Із часом бізнес Гаррісона, який досить успішно розвивався раніше, занепав. Зневірений художник намагався триматися на плаву і знайшов роботу. Його знайомий — Деймон Найт, у ту пору головний редактор журналу «Ворлдз бійонд», запропонував йому зайнятися ілюструванням журналу. Проте коли номер був практично готовий, Гаррісон потрапив до лікарні з важким інфекційним захворюванням. Через нього він почав писати невеликі оповідання, а пальці, які тремтіли, успішно справлялися з клавіатурою друкарської машинки.
Блукач світом
Після того, як перший короткочасний шлюб Гаррі Гаррісона був розірваний, в червні 1954 року він одружився з Джоан Мерклер. 1956 року сім'я переїхала в мексиканське містечко Куатла. Письменницький напрям його роботи став дедалі відчутнішим, з 1956 він жив лише цим. Його першим великим твором став «Світ смерті», книжку відразу купило видавництво , і вона посіла друге місце серед номінантів премії Г'юго, поступившись пальмою першості лиш дітищу Хайнлайна. У 1957 він відвідав конференцію фантастів WorldCon в Англії і на якийсь час залишився в Бромлі і Лондоні. Наступну зиму разом з сім'єю він провів в Італії на острові Капрі, доки в 1958 не повернувся в Лонг Біч (штат Нью-Йорк), де восени 1958 на світ з'явилася донька Мойра. Трохи згодом вони знову переїжджають і протягом шести років живуть в Данії, ще через рік переїжджають до Англії, а потім купують будинок у Каліфорнії.
Фантаст
Першою книжковою публікацією Гаррі Гаррісона був роман «Світ смерті» ( 1960), який у наступні роки було продовжено в трилогію героя Язона дін Альта «Спеціаліст з етики» ( 1964) і «Кінні варвари» ( 1968). Успішнішою була поява десятитомного циклу про «сталевого пацюка» Джимма ді Ґріза, який вперше з'явився в романі «Агенти в космосі» (, 1961 — «Щур із нержавіючої сталі»). Незвичайна комбінація гумору і наукової фантастики мала відбиток у багатьох його наступних творах, такому як «Білл, герой Галактики» (1965), з якого бере початок однойменна серія. Тим часом починається співпраця над семи томами з Робертом Шеклі, Девідом Бішоффом та іншими. «Фантастична сага» ( 1967) описує спробу знімальної групи спонукати вікінгів до відкриття Америки. Роман «Посуньтесь! Посуньтесь!» ( 1966) має дещо інший тон. Цікаве бачення небезпеки перенаселення під назвою «Рік 2022: ті, що хочуть вижити» було знято на плівку Річардом Фляйшером, в головних ролях зіграли Чарльтон Гестон і Едвард Дж. Робінсон. Серед численних наступних творів виділяється ілюстрований роман «Історія планети» ( 1979), який виник у співпраці з художником Джимом Барнсом. Гаррісон пише трилогію «До зірок» ( 1981) а також тритомний Едемський цикл (1986-88), який відобразив в незвичному образі альтернативного світу.
За своє життя Гаррі Гаррісон видав близько п'ятдесяти романів. Крім того, почасти разом з іншими науковими фантастами, він видав різні науково-фантастичні антології, наприклад антропологічна белетристика («Людиноподібна мавпа, космонавт», 1968 — ), Nova-Reihe (1970–1974) і збірка науково-фантастичних бестселерів (1968-76). Його ілюстровані томи «Великі вогненні кулі» 1977 () і «Механізм» («Mechanismo») 1977, ілюструють тему статі роботів в фантастиці. З 1968 по 1969 Гаррісон був віце-президентом Союзу авторів наукової фантастики SFWA. Гаррісон був ініціатором створення Міжнародної Асоціації фантастів World SF, яка опікувалася інтересами авторів наукової фантастики, а в 1978 році Гаррісон був обраний її головою. Він був повноправним членом , що підтримує існуючу з 1887 року мову есперанто, яку Гаррісон інколи використовував в своїх творах. До смерті автор жив у Ірландії, неподалік Дубліна, але знову і знову вирушає в подорожі і охоче відвідує конференції наукових фантастів. 1990 року він був на всесвітній конференцію в Гаазі, а в 1999 році, як почесний гість TRINITY, на зборах Європейського Союзу Наукових Фантастів в Дортмунді. Помер 15 серпня 2012 рокуR.I.P. Harry Harrison, creator of the Stainless Steel Rat, Bill the Galactic Hero, and Soylent Green .
Бібліографія
Цикли
Цикл: Світ Смерті (англ. Deathworld) 1960. Світ Смерті (англ. Deathworld) 1964. Етичний інженер (Спеціаліст з етики) (англ. The Ethical Engineer) 1968. Кінні варвари (англ. Horse Barbarians) 1973. Лінкор у нафталіні (оповідання) (англ. The Mothballed Spaceship) 1998. Повернення у Світ Смерті (англ. Return to Deathworld) (Написано у співпраці з Антом Скаландісом (& Ant Skalandis), видано лише у Росії та Литві) 1998. Світ Смерті проти флібустьєрів (англ. Deathworld vs. Filibusters) (Написано у співпраці з Антом Скаландісом (& Ant Skalandis), видано лише у Росії та Литві) 1997. Світ Смерті та потвори з Пекла (англ. The Creatures from Hell) (Написано у співпраці з Антом Скаландісом (& Ant Skalandis), видано лише у Росії) 2001. Світ Смерті 7. Недруги по розуму (англ. Deathworld 7: Foes in Intelligence) (Написано у співпраці з Михаїлом Ахмановим (& Mikhail Ahmanov), видано лише у Росії)
Цикл: Щур із нержавіючої сталі (англ. Stainless Steel Rat)
Список відповідає внутрішній хронології книги 1985. Народження Щура із нержавіючої сталі (англ. A є Stainless Steel Rat is Born) 1987. Щур із нержавіючої сталі іде до армії (англ. The Stainless Steel Rat Gets Drafted) 1994. Щур із нержавіючої сталі співає блюз (англ. The Stainless Steel Rat Sings the Blues) 1966. Щур із нержавіючої сталі (англ. The Stainless Steel Rat) 1970. Помста Щура із нержавіючої сталі (англ. The Stainless Steel Rat's Revenge) 1972. Щур із нержавіючої сталі рятує світ (англ. The Stainless Steel Rat Saves the World) 1978. Ти потрібний Щуру із нержавіючої сталі (англ. The Stainless Steel Rat Wants You (You Can Be the Stainless Steel Rat: An Interactive Game Book)) 1982. Щура із нержавіючої сталі - у Президенти! (англ. The Stainless Steel Rat for President) 1996. Щур із нержавіючої сталі вирушає до пекла (англ. The Stainless Steel Rat Goes to Hell) 1998. Щур із нержавіючої сталі на манежі (англ. The Stainless Steel Rat Joins the Circus)
Короткі оповідання про Щура із нержавіючої сталі 1981. Повернення Щура із нержавіючої сталі (англ. The Return of the Stainless Steel Rat) 1989. Четвертий закон робототехніки (англ. The Fourth Law of Robotics) 1993. Золоті роки Щура із нержавіючої сталі (англ. The Golden Years of the Stainless Steel Rat)
Цикл: До Зірок (англ. To the Stars) 1980. Світ Батьківщини (англ. Homeworld) 1981. Світ на колесах (англ. Wheelworld) 1981. Повернення до Зірок (англ. Starworld)
Цикл: Едем (англ. Eden) 1984. Захід Едему (англ. West of Eden) 1986. Зима в Едемі (англ. Winter in Eden) 1989. Повернення до Едему (англ. Return to Eden)
Цикл: Білл, Герой Галактики (англ. Bill, the Galactic Hero) 1965. Білл, Герой Галактики (англ. Bill, the Galactic Hero) 1989. Білл, Герой Галактики: На планеті роботів-рабів (англ. Bill, the Galactic Hero: On the Planet of the Robot Slaves) 1990. Білл, Герой Галактики: На планеті пляшкових мізків (англ. Bill, the Galactic Hero: On the Planet of Bottled Brains (Написано у співавторстві з Робертом Шеклі (& Robert Sheckley))