Робе́рто Ба́джо (, *18 лютого 1967 року, Кальдоньйо, Венето, Італія) — італійський футболіст. Виступав на позиціях нападника та плеймейкера. Один з найкращих гравців в історії футболу. Всю свою кар'єру виступав в італійських клубах, зокрема у всіх трьох грандах — «Ювентусі», «Мілані» та «Інтері». Займає 16 місце (перший серед італійців) серед 100 найкращих футболістів 20 століття за версією журналу World Soccer.World Soccer 100 Players of the Century (englandfootballonline.com, грудень 1999) 4 березня 2004 року вибраний Пеле в список ФІФА 100. За інтернет опитуванням ФІФА є четвертим гравцем 20 століття, після Марадони, Пеле та Еусебіу.FIFA Player of the Century Єдиний гравець в історії збірної Італії який забивав у трьох Кубках світу, у 1990, 1994 та 1998 роках. У 1993 році став володарем Золотого м'яча та найкращим гравцем року ФІФА. П'ятий бомбардир в історії Серії А та четвертий в історії збірної Італії. На офіційному рівні зіграв 700 матчів та забив 318 голів.
Ранні роки Роберто Баджо народився в 18 годин 15 хвилин 18 лютого 1967 року в невеличкому містечку Кальдоньйо, поблизу Віченци, на півночі Італії, в сім'ї Фіоріндо, який працював слюсаремФутбольная страна: Роберто Баджо , та Матильди Баджо. Він був шостою дитиною в сім'ї, до нього народилися Джана, Вальтер, Карла, Джоржіо та Анна Марія, після нього Надія та Едді.
Юний Робі зростав дуже активним, вже з малих років він грав в футбол. Першим його полем був коридор будинку, а його суперниками були його брати. Його батьки були зразковими католиками, тому в сім'ї були суворі релігійні порядки. Дітей вкладали спати рано, але винятки робилися коли по телевізору показували футбол. Батько Роберто Фіоріндо був великим шанувальником велоспортуТижневик «Футбол», № 31 за 2004 р., стр.20 , він займався ним до глибокої старості, тому намагався прищепити Роберто любов до цього спорту, але футбол для нього був на першому місці. Іноді мати силою забирала в нього м'яч та бутси, але він потай забирав їх з батькової кімнати і знову біг на поле.AllAbout.ru:Баджо Роберто история, биографии. Старші брати брали його на сусідній пустир де грали з сусідськими хлопцями.Электронный биографический справочник: РОБЕРТО БАДЖО Спочатку більші хлопці виганяли малого Робі з поля, але він не здавався і біля кромки поля набивав м'яч та поліпшував техніку. Через деякий час коли хлопці побачили що Робі вправно працює з м'ячем його повернули на поле, де він поступово став одним з найкращих.
В дев'ять років Роберто разом зі старшим братом Вальтером почав ходити на тренування в місцеву дитячу команду, яку тренував пекар Джанп'єтро Дзенере.Тижневик «Футбол», № 31 за 2004 р., стр.19 Вже в одинадцятирічному віці Роберто став місцевою зіркою. Він багато забивав, але ще більше віддавав результативних передач. В одному з матчів Роберто забив 5 голів за перший тайм, а загалом в матчі 6 голів. На тій грі був присутній Антоніо Мораpersona.rin.ru , він був скаутом команди Серії С1 «Віченца». Він запропонував Роберто перейти в свою команду. «Віченца» виплатила компенсацію за трансфер команді міста Кальдоньйо 500 тисяч лір, стільки тоді коштував доволі середній моторолер.
Клубна кар'єра
«Віченца» В 14 літньому віці Роберто почав їздити на тренування в сусіднє місто Віченца, до якого було 10 кілометрів. Навчання в школі, через футбол, було далеко не самим головним в житті Роберто. Попри те що він не приділяв достатньо часу школі, йому вдавалося отримувати необхідні оцінки, адже він був дуже популярний в себе в місті. Навіть в останньому класі школи на екзамені з італійської мови йому довелося розбирати лише таке речення:
Роберто швидко адаптувався в новій команді. З часом партнери по команді за філігранну роботу з м'ячем стали називати його ЗікоVicenza Calcio: Roberto Baggio , на честь популярного тоді бразильського футболіста. Він брав участь у матчах Чемпіонату Беретті, в якому брали участь гравці віком не старше 20 років де грали між собою клуби Серії С1, клуби Серії А та Серії B теж грали окремі чемпіонати. В цьому турнірі Роберто провів 220 матчів та забив 110 голівRoberto Baggio: Italy's Finest No.10 та проявив себе як справжній лідер. Команда виступала чудово, а Роберто не тільки багато забивав, а ще й віддавав багато результативних передач. Бувало що на матчі команди ще хлопчаків ходило близько 1000 глядачів. Тодішній головний тренер дорослої команди Бруно Мацціа помітив перспективного юнака і наважився перевести його в основний склад в останню гру чемпіонату, 5 червня 1983 року, в віці 16 років, Роберто Баджо дебютував в дорослому футболі.
В наступному сезоні 1983-1984 на зміну Бруно Мацціа, на місце головного тренера прийшов Бруно Джорджі. Він більше довіряв молодим гравцям і остаточно перевів Роберто до складу дорослої команди. По закінченні сезону Роберто провів в чемпіонаті 6 матчів та забив 1 гол, а його команді не вистачило лише одного очка щоб зайняти місце яке дало б право на виступ в Серії В, «Віченцу» тоді випередили «Парма» та «Болонья». В тому сезоні Роберто грав також в Кубку Італії. Там він провів 4 матчі і дійшов до 1/8 фіналу. До того ж він виступав в Кубку Італії серед команд Серії С1, де він провів 2 матчі та забив 1 м'яч.
З 1984 року Роберто став беззаперечним гравцем основи команди. Його 12 голів в 29 матчах допомогли його команді вийти в Серію В. На молодого гравця звернули увагу багато клубів Серії А. Президент «Сампдорії» Паоло Мантовані дуже хотів бачити Роберто в своїй команді, але «Віченца» просили за нього багато коштів, до того ж згодом президент потрапив в лікарню Хьюстона і не зміг контролювати переговори.Сайт фанатов футбола: Роберто Баджо Далі вступив в переговори «Ювентус», але «Фіорентина» перебила ціну конкурента і заплатила 3 мільярда лір (близько 1,5 мільйона євро). Через 2 дні після підписання контракту, а саме 5 травня 1985 року, в одному з останніх матчів чемпіонату проти «Ріміні» Арріго Саккі, Роберто отримав важку травму. Після його голу команда вигравала 1:0, в одному з епізодів Роберто пішов в підкат. Як виявилось невдало, він розірвав хрестоподібні зв'язки правого коліна. Роберто потрапив до відомого своїми операціями на ногах французького хірурга Жіля Буске. Він успішно зробив дуже складну операцію на правому коліні Роберто, було накладено 220 швів. Ускладнювало становище те що в 16 років у нього виявили сильну алергію до анальгетиків, що до кінця кар'єри не дозволяло зменшити біль при травмах.Люди:Роберто Баджо Після тієї операції в нього одна нога стала більше іншої і ця травма все життя нагадувала про себе.
Попри те що Роберто не дограв до кінця чемпіонату італійський журнал Guerin Sportivo, підрахував середній бал найавторитетніших газет Італії La Gazzetta dello Sport, Corriere dello Sport та Tuttosport виступів Баджо, назвав його найкращим гравцем Серії С1.
«Фіорентина» У тодішнього президента «Фіорентини» Раньєрі Понтелло з'явилась можливість розірвати щойно підписаний контракт, але він цього не зробив і повірив що Роберто поверне минулі кондиції. Влітку 1985 він таки перейшов до «Фіорентини» і почав виснажливий та довгий процес відновлення після дуже важкої травми. Після операції Роберто втратив 12 кілограмів і важив лише 56 кілограмів. Багато місяців він займався в спортзалі по спеціальній відновлюваній програмі, доводячи себе до знемоги. З понеділка по суботу він проводив по два заняття на день, зосередившись лише на відновлюванні і відгородившись від зовнішнього світу. Поступово фізичний стан Роберто став покращуватись, він поступово збільшував навантаження і взимку 1986 року головний тренер команди Альдо Агроппі почав потроху виводити свого гравця на поле. Роберто взяв участь в п'яти матчах Кубку Італії, де його «Фіорентина» дійшла до півфіналу.RSSSF:Italy - Coppa Italia History В чемпіонаті ж тренер не ризикнув випустити Роберто в жодному матчі, команда до кінця сезону боролася за четверте місце з «Торіно» і таки досягла свого, однак поділила це місце з суперником, адже набрала таку ж кількість очок.
На початку сезону 1986-1987 на місце головного тренера клубу зайняв Еудженіо Берселліні. 21 вересня 1986 року, в другому турі чемпіонату, він виставив Роберто в основі команди в матчі проти «Сампдорії», який пройшов у Флоренції. Так, в 19 років Роберто дебютував в Серії А. Він вийшов в основі команди під десятим номером і допоміг обіграти суперника з рахунком 2:0. Скоро трапився дебют і у єврокубках. В першому кваліфікаційному раунді Кубку УЄФА у Флоренції він зіграв проти португальської «Бенфіки», матч закінчився з рахунком 1:0 на користь «Фіорентини». Здавалось би він набув чудової форми і повністю оговтався після травми, але 11 грудня 1986 року на тренуванні Роберто знов пошкодив праве коліно, був пошкоджений меніск. Його нога знов потребувала операції, тому він вирушив до Сент-Етьєнна в клініку імені Пьєтро Меннеа, а оперував вже відомий йому Жіль Буске. Ця операція була не такою складною, тому на початку травня 1987 року Роберто повернувся на поле. 11 травня в Неаполі відбувся матч проти «Наполі» Дієго Марадони, який в тому сезоні вперше став чемпіоном Італії. Роберто забив свій перший гол в Серії А чудовим ударом зі штрафногоyoutube.com:Napoli-Fiorentina (11.03.1987), а матч закінчився внічию 1:1. Загалом він зіграв 4 останні гри чемпіонату, а його команда зайняла дев'яте місце при рівності очок з «Комо» та «Торіно». Також в Кубку Італії він провів 4 матчі та забив 2 голи.
В новому сезоні головним тренером став швед Свен-Горан Ерікссон. Він вирішив що після низки серйозних травм і зіграних за 2 сезони лише 5 матчів в Серії А, Баджо не зможе грати в повну силу і вирішив його позбутися.Электронный биографический справочник: РОБЕРТО БАДЖО Але керівництво стало на сторону Роберто і відмовила в цьому своєму тренеру. Згодом новий тренер, бачачи наполегливі тренування і неабияку техніку Роберто, почав довіряти йому і випускати його на поле. Під керівництвом нового тренера в першому сезоні Роберто став гравцем основи команди, в чемпіонаті зайняв 8 місце і зіграв 27 матчів, забивши 6 голів. Грав він і в Кубку Італії, де зігравши 7 матчів і забивши 3 м'ячі дійшов до 1/8 фіналу. Хоча фізично йому було ще дуже важко витримувати високий темп, незважаючи на молодий вік він почував себе ветераном, який дуже швидко втомлювався.
Наступний сезон став вдалішим для Роберто, він набрав оптимальні кондиції і в чемпіонаті зіграв в 30 матчах і забив 15 голів, ставши 4 бомбардиром сезону. Тим не менш «Фіорентина» зайняла 7 місце, набравши однакову кількість с «Ромою» і обігравши її в плей-офф за право грати в наступному сезоні в Кубку УЄФА. В Кубку Італії Роберто провів 10 матчах і забив 9 голів вивівши свою команду в чвертьфінал, де вона поступилася майбутньому володарю цього кубку «Сампдорії».