Тадеуш Йордан Розвадовський (19 травня 1866, с. Бабин, Калуський повіт — 18 жовтня 1928, Варшава) — польський воєначальник, генерал австро-угорської, а потім польської армій. У 1918–1919 роках воював проти УГА — командувач протиукраїнського фронту (армія «Схід»‎).

Життєпис Народився в селі Бабин. Батько — Томіслав (1840—1920), учасник повстання 1863, збанкрутував, був послом Галицького сейму та Райхсрату Австро-Угорщини. Правнук уродженця Путятичів, зем'янина Казімежа Розвадовського (1757—1836), сина радомського та подільського підчашого Іґнація Антонія Розвадовського. Мати — Меланія з Руліковських.

Закінчив гімназію у Львові, школу кадетів кавалерії в Граніцах, технічну військову академію (1886) і військову школу у Відні (1893). Військовий аташе в Бухаресті (1896-1907). Під час ПСВ в травні 1915 відзначився у битві під Горліцами, впровадивши нову тактику застосування артилерії. Критикував репресії австро-угорських військ щодо населення Галичини. 1 лютого 1916 відправлений у відставку. Підпорядкувався Регенційній раді, 28 жовтня -15 листопада 1918 – начальник генерального штабу польської армії. Як зазначав львівський дослідник Микола Ґеник, Юзеф Пілсудський відчував неприязнь і зависть до Т. Розвадовського як до кадрового генерала і як до особи, яка могла знати про його співпрацю з австро-угорською розвідкою на початку ПСВ. Після повернення Ю.Пілсудського з ув’язнення зміщений з посади начальника генерального штабу і призначений командуючим польськими військами у Східній Галичині (армія «Схід») (17 листопада 1918 - 12 березня 1919). 24/25 листопада 1918 прибув до Львова. Протидіяв  антиєврейським погромам у Львові. Відмежувався 2 січня 1919 від проведення обшуку в А.Шептицького, розпорядився повернути конфісковану приватну кореспонденцію. Намагався схилити 2 січня 1919 А.Шептицького до видання угодової відозви. 28 лютого 1919 – вів переговори з місією Ж. Бертелемі. Прихильник радикальних методів, видав наказ «озброєних селян розстрілювати». 19.03.1919 – відкликаний з посади командуючого армією «Схід» і призначений керівником польської військової місії у Парижі. На конференції у Спа виступив проти підписання В.Ґрабським протоколу 10 липня 1920, тобто згоду на розмежувальну лінію і будь-яке рішення Антанти стосовно Східної Галичини. З 22 липня 1920 – начальник генерального штабу польської армії, розробив план флангових ударів проти Червоної армії у Варшавській битві 1920. З квітня 1921 – генеральний інспектор кавалерії. У період травневого перевороту 1926 противник Ю. Пілсудського, командував урядовими військами. Після відставки президента С.Войцєховського 15 травня 1926 заарештований, перебував в ув’язненні до 18. травня 1927. Помер у Варшаві 18 жовтня 1928, похований у Львові на цвинтарі Орлят. У період ліквідації цвинтаря в 1971 останки Т. Розвадовського були  перенесені до приватного склепу на Личаківському кладовищі, однак інформація про місцезнаходження була втрачена, а існуюча могила є символічною на місці колишнього поховання.

Вулиця Зелена у Львові якийсь час називалася його іменем.

Звання

Лейтенант (18 серпня 1886) Оберлейтенант (1891) Гауптман (травень 1894) Майор (1896) Оберстлейтенант (1905) Оберст (травень 1908) Генерал-майор (травень 1913) Фельдмаршал-лейтенант (1916) Дивізійний генерал (1918) Генерал броні (1 квітня 1921)

Нагороди

Австро-Угорщина

Ювілейна пам'ятна медаль 1898 Орден Залізної Корони 3-го класу (1907) Ювілейний хрест Хрест «За вислугу років» (Австрія) 2-го класу для офіцерів (25 років) Орден Франца Йосифа, офіцерський хрест (1912) Орден Леопольда (Австрія), лицарський хрест (1914) Медаль «За військові заслуги» (Австро-Угорщина) з мечами Хрест «За військові заслуги» (Австро-Угорщина) 3-го класу з військовою відзнакою і мечами Військовий орден Марії Терезії, лицарський хрест (1918)

Польща

Virtuti Militari срібний хрест (1921) командорський хрест (1922) Орден Відродження Польщі, командорський хрест (1921) Хрест Хоробрих (1921) — нагороджений 4 рази.

Румунія

Орден Корони Румунії командорський хрест великий хрест Орден Зірки Румунії, великий хрест

Королівство Югославія

Орден Святого Савви 1-го класу Орден Білого Орла (Сербія) 3-го класу

Інші країни

Залізний хрест 2-го класу (Королівство Пруссія) Орден Білого лева 2-го класу (Чехословаччина) Орден Почесного легіону, командорський хрест (Франція; 1921) Хрест Свободи (Естонія) 2-го класу (1922) Орден Корони Італії, великий хрест

Примітки

Література

Тадеуш Розвадовський. Генерал, родом з Бабина Ґеник М.А.  Розвадовський Тадеуш Йордан  // Західно-Українська Народна Республіка. 1918-1923. Енциклопедія. Т.3. Івано-Франківськ, 2020.-  С.340-341. Stawecki P. Rozwadowski (Jordan Rozwadowski) Tadeusz // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków : Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1989—1991. — T. XXXII. — S. 418—422.