«Меломанія» — дебютний студійний альбом українського музичного гурту «Бумбокс», що вийшов у 2005 році.
Гурт «Бумбокс» створено вокалістом Андрієм Хливнюком та учасниками гурту «Тартак» Андрієм Самойлом та Валентином Матіюком. Музиканти виконували пісні на тексти Хливнюка, аранжовані за допомогою акустичної гітари та діджей-сетів, поєднуючи вокал в стилі регі, гітарну музику та хіп-хоп. Дебютний альбом проєкту «Меломанія» записано в домашній студії в Києві протягом двох днів з обмеженим бюджетом.
Спочатку «Меломанію» розповсюджували самі музиканти, ставши відомими серед поціновувачів андеграундної музики й отримавши можливість гастролювати по невеличких вітчизняних клубах. Згодом альбом неодноразово видавали на українських та російських лейблах звукозапису та найчастіше порівнювали з творчістю харківського дуету «5'nizza». На пісні «Супер-пупер», «E-mail» та «Бобік» зняли відеокліпи.
Дебютний альбом «Бумбоксу» відображає ранню «хіп-хопову» еру в історії гурту, на зміну якій прийшло більш рокове звучання. Альбом зробив гурт популярним та відкрив музикантам шлях до великих лейблів. Вже наступна платівка «Family Бізнес» стала «золотою» в Україні та «платиновою» в Росії, перетворивши «Бумбокс» зі стороннього проєкту музикантів «Графіту» та «Тартака» у повноцінний музичний гурт.
Створення гурту Альбом «Меломанія» став результатом співпраці трьох київських музикантів: вокаліста Андрія Хливнюка, гітариста Андрія Самойла («Мухи») та діджея Валентина Матіюка («Валіка»). Рушійною силою проєкту став Андрій Хливнюк, корінний черкасець, який переїхав до Києва на початку 2000-х років. Він почав займатися музикою у рідних Черкасах, співав у декількох місцевих гуртах, зокрема в стріт-джазовому колективі «Dust Mix», а в Києві став учасником гурту «Графіт», де виступав аж до 2004 року. Зі свого боку, Валентин Матіюк, який приїхав до столиці з Нововолинська, та Андрій Самойло, що до цього жив у Луцьку, сім років разом грали у гурті «Тартак». Протягом року Хливнюк та Самойло разом винаймали квартиру і згодом дізналися про музичні вподобання один одного, вирішивши створити щось разом. Для повного складу їм був потрібен діджей, тому Самойло запросив колегу по «Тартаку» Валіка Матіюка. Так з'явився перший склад гурту, який назвали «Бумбокс» Див. також Мій Мінор: Андрій Хливнюк "Меломанії" 15 років на SoundCloud.
За основу музичного матеріалу новоствореного проєкту взяли пісні Андрія Хливнюка, частину з яких він написав ще наприкінці 1990-х років у Черкасах. Деякі з композицій співак пропонував грати у «Dust Mix», але ті переважно виконували кавер-версії вже відомих хітів. Ще решту Хливнюк встиг записати із «Графітом», готуючись до виходу дебютного альбому «Чорний PR». Разом з Самойлом та Матіюком було створено нові аранжування, які можна було б виконати втрьох. Звучання нового гурту визначалося складом інструментів та вподобаннями музикантів: сам Хливнюк захоплювався гранджем, регі та хіп-хопом дев'яностих, «Муха» слухав рок-музику, а діджей Валік — був фанатом класичного хіп-хопу та важкої музики. Серед виконавців, які найбільш вплинули на звучання нового колективу, лідер гурту відзначав , Пітера Тоша, Everlast, Fugees, Soundgarden.
Запис альбому
З самого початку «Бумбокс» мав бути суто студійним сайд-проєктом, чиї поодинокі репетиції та концертні виступи узгоджувалися з графіком куди більш відомого «Тартака», де грали Самойло та Матіюк. Учасники «Бумбоксу» не ставили за мету досягти комерційного успіху, а лише хотіли записувати музику, яка їм подобалася, поєднуючи світові музичні тенденції із національним українським наповненням, не звертаючи увагу на формати та не очікуючи великих ротацій або шаленої популярності.
Подібно до написання та аранжування пісень, які відбувалися на квартирах музикантів «Бумбоксу», запис альбому також відбувався в домашніх умовах. На Оболоні було облаштовано студію Олега Артима, який грав у гурті «Фактично самі» та був звукорежисером «ТНМК». Усі пісні записали протягом двох діб та трьох студійних сесій загальною довжиною у 21 годину. За першу добу записали акустичну гітару, частину вокалу та партій діджея, а наступного дня — решту вокалу та музики. Альбом обійшовся гуртові у 300 доларів. Якість запису пісень вийшла неідеальною, їх ще можна було доопрацювати, але в музикантів не вистачило грошей на студію, тому все залишили як є.
Список пісень
До дебютного альбому «Бумбоксу» увійшло одинадцять композицій. Надалі це число стало традиційним для гурту, наступні альбоми також містили по одинадцять пісень. Автором більшості текстів був Хливнюк, який описував в них реальні події, що відбувалися з ним в Черкасах або Києві. Щодо музики, вона була міксом гітарного звучання, вокалу в стилі регі та хіп-хопових бітів, відображаючи індивідуальність смаків кожного з учасників тріо. Саме через суміш стилів кінець кінцем платівка отримала назву «Меломанія».
Найстарішою з пісень, написаних Хливнюком, стала «Гайки з Ямайки», яку співак пропонував грати ще за часів «Dust Mix», а згодом (із робочою назвою «Reggi») записав з «Графітом». Аналогічною є доля пісні «Одна»: ця лірична композиція про кохання без відповіді була в репертуарі «Dust Mix» та «Графіту». «День» також можна почути на демо-версії графітівського «Чорного PR-у»: за словами автора, вона написана про те, як «зневіритися і остаточно усвідомити, що нічого не вийде». Стартова композиція «Меломанії» — «Бета-Каротин», яку Хливнюк з Самойлом написали буквально «за десять хвилин» жартома на кухні — свого часу не сподобалася музикантам «Графіту», але тут стала у пригоді з новим аранжуванням.
Окрім повністю оригінального матеріалу, на альбом потрапила «адаптація» регі-хіта Боба Марлі «», яку переспівував улюблений Хливнюком Пітер Тош; її назва «Бобік» та текст стали згадкою про невдалу спробу нанести графіті біля пам'ятника Леніну. У «Супер-пупер» поєднувалися враження від використання комп'ютерного месенджеру ICQ та музична стилістика «2-step garage». Серед інших тем, які надихали Хливнюка, той згадував київські зими («Зима»), вокалістку «Garbage» Шерлі Менсон («Рожеві сиропи»), згадки про поїздку в Крим («Почути») та культову комедію «Страх і огида в Лас-Вегасі» («E-mail»). Пісня «Рожеві сиропи», в якій співалося про те, як «вдало керують думками з телеекранів ті, що над нами», пізніше вважалася одним з яскравих прикладів соціальної лірики «Бумбокса», що залишалася актуальною і через п'ятнадцять років після написання. Нарешті, пісня «Діагноз», з тексту якої було запозичено назву альбому «Меломанія», мала втілити «спробу записати на плівку радість цуценят, що заволоділи пристроєм і прослуховують рок, хіп-хоп, джаз, і розуміють, що захоплення триватиме все життя».
Початок гастролей
Після запису «Меломанії» до команди «Бумбоксу» долучилися друзі музикантів — Олексій Согомонов та Борис Гінжук. Согомонов знав Хливнюка ще з Черкас, був частиною гурту «Dust Mix» та, попри основну роботу головним редактором журналу «X3M», хотів реалізувати себе як музичний продюсер, а Гінжук став концертним директором щойно створеного гурту. Не мавши на руках контракту на повноцінне видання альбому, музиканти самостійно тиражували копії платівки, «нарізаючи болванки», та роздавали їх друзям, знайомим та фанатам. Обкладинки до цих примірників створювалися учасниками гурту власноруч, зокрема Хливнюком, який колись навчався у коледжі на графічного дизайнера, та видруковувалися на дешевому чорно-білому принтері. Згодом гурт виділив 150 доларів на професійну фотосесію, яку зробив фотограф-початківець, артдиректор журналу «FHM» Микола Степанченко, орендувавши апаратуру, світло, камеру та студію поруч з «Чернігівською». Окрім світлини, де троє музикантів сидять на велосипедах, що потім стала офіційною обкладинкою альбому, було створено ще декілька, в тому числі разом із Согомоновим та Гінжуком та зі старим музичним центром (бумбоксом) «GoldStar», який дав назву гурту.
На першому концерті «Бумбоксу» в Черкасах було близько 20-30 слухачів. Вже на другому, який відбувся у львівському клубі «Picasso» — зібралося декілька сотень шанувальників гурту. «Меломанія» на той час ще не була видана, тому для музикантів було несподіванкою, що глядачі у залі знали слова пісень та підспівували весь концерт, ще й викликавши гурт на біс. За словами Хливнюка, саме після цього концерту учасники «Бумбоксу» вперше усвідомили власну популярність. Вони продовжували грати в клубах та на святкуваннях Днів міст, врешті решт презентували платівку в київському клубі «Бабуїн», а потім почали виступати за кордоном. Маючи в репертуарі лише одинадцять композицій, на концертах вони також влаштовували джем-сесії та грали кавер-версії відомих пісень. «Бумбокс» мав шалену популярність серед організаторів, які радісно запрошували «нову сенсацію», знаючи, що на них добре продаватимуться квитки.
За словами учасників «Бумбокс», вони принципово ігнорували проплачені ефіри на радіостанціях та телебаченні, проте якщо їх все ж запрошували, як, наприклад, у ранкове шоу «Підйом» на «Новому каналі», то музиканти з радістю брали в них участь. Згодом популярність гурту далася взнаки, їх перестали ігнорувати керівники музичних медіа, і «Бумбокс» врешті решт потрапив на радіо та телебачення. За словами Андрія Хливнюка, коли по радіо вперше пролунала його пісня, він почув від своєї дівчини: «Та ладно, ти все-таки зробив це! Ти, блін, рок-зірка».
Відеокліпи
Перший кліп для «Меломанії» було вирішено знімати на пісню «Супер-пупер». Для цього музиканти позичили гроші в борг: 1 300 доларів виділив Борис Гінжук і ще 3 000 доларів — мати подруги Андрія Самойла, Насті Касілової. Режисером став відомий український кліпмейкер Віктор Придувалов, який до цього працював зі «Скрябіним», «Другою Рікою», «Океаном Ельзи» та «ТНМК». За сюжетом музиканти грали у приміщенні, де за їхніми спинами художники-графітники малювали на стіні величезний банер. Дебютний «сингл» дійсно став хітом, і кліп крутили на вітчизняних музичних телеканалах.
Другий кліп було знято тим самим Віктором Придуваловим на пісню «E-mail». Його знімали у Києві два дні, подорожуючи вулицями міста. Відео починається з епізоду, де особисті речі Хливнюка з балкона викидує його «дівчина» (яку зіграла та ж Настя Касілова), а серед них — не тільки платівки та акустична гітара, але й той самий бумбокс «GoldStar», знятий на першій фотосесії гурту. Далі Хливнюк їздить велосипедом по місту, а згодом до нього приєднуються «Муха» та «Валік»; ці велосипеди також можна побачити на обкладинці «Меломанії». Пізніше музиканти згадували, що провести цілий день у велосипедному сідлі було вкрай важко; до того ж Хливнюк впав, розірвавши червону футболку, яку довелося терміново лагодити, бо іншої такої не було.
Третій кліп на пісню «Бобік» став найдешевшим для гурту: його за 300 доларів зняв знайомий музикантів Олексій Кузик. Відео знімали декілька годин у покинутому підземному командному пункті, який мав імітувати в'язницю. Окрім музикантів, які вдавали з себе в'язнів (Хливнюк та «Муха») та прибиральника («Валік»), в ньому можна побачити двох інших учасників «сім'ї Бумбокс»: продюсер та звукорежисер Олексій Согомонов грав тюремного наглядача, а директор Борис Гінжук — пастора, що сповідує героя Хливнюка перед стратою на електричному стільці.
Вихід альбому Спочатку альбомом «Бумбоксу» зацікавився лейбл «Real Records», на якому видавалися «Земфира» та «Мумий Тролль», але домовитися не вдалося: «Вони нас активно сватали, ми дуже довго вели переговори. Мова йшла про якісь нечувані суми, але було зрозуміло, що це кабальний контракт – і ми не підписали його» – згадував Олексій Согомонов.