Воєнна округа «Заграва» або група «Заграва» — воєнна округа Української повстанської армії, частина оперативної групи УПА-Північ, яка охоплювала північно-західні райони Рівненської області України та південні Берестейщини, а також за даними Сергія Яровенка сучасні Ківерцівський та Луцький райони Волиньської області України. Командирами воєнної округи були Сильвестр Затовканюк («Пташка»), Іван Литвинчук («Дубовий») та Степан Янішевський («Юрій», «Далекий»), заступником командира — сотник Василь Івахів, шефом штабу — майор Микола Левицький («Макаренко»).
Історія У другій половині 1944 року групи «Заграва», «Тютюнник» і «Турів» реорганізовані в два з'єднання груп (ЗГ): «33» («Завихост») і «44» («ЗГ», «444»).
Структура
Загін ім. Коновальця, командир — «Ярема» (Никон Семенюк) Курені: «Кори» (Макара Мельника), «Лайдаки» (Микити Скуби), ім. Богуна. Загін Енея, командир — Еней Курені: Дороша, Кватеренка-Польового, Гонти, Верещаки (курінь окремих доручень). Загін Дубового, командир — Дубовий Курені: Шакала (Шавули), Гострого. Загін Олега, командир — Олег Курені: Чутки, Цигана, Євгена.
Восени 1943 року (за даними Петра Содоля) Командир округи: «Дубовий» (Іван Литвинчук); «Юрій» Степан Янішевський (з березня 1944). Начальник штабу — «Гончаренко» (Ступницький Леонід) (05.1943 — ?).
Загони (фактично курені, по 2-3 сотні): Загін «ім. Богуна» (Сарни) — командир: «Ярема» (Никон Семенюк) Загін «ім. Остапа» (Березне) — командир: «Шавула» (Адам Рудик) Загін «ім. Колодзінського» (Дубровиця) — командир: «Лайдака» (Скуба Микита) († 11.03.1944) Загін «ім. Коновальця» (Володимирець) — командир: «Кора» (Мельник Макар Михайлович) Загін «ім. Хмельницького» (Костопіль) — командири: «Боровий» (Брилевський Василь); «Острий» (Ждан Ярослав) Загін «ім. Дорошенка» (Деражне) — командир: «Вороний» (Левкович Василь) Узбецький курінь — командир «Ташкент» Грузино-вірменський курінь
Перша половина 1944 року (за даними Сергія Яровенка) Командири: Іван Литвинчук («Дубовий», «Максим»), згодом Степан Янішевський («Далекий», «Юрій»). Шеф військового штабу (ШВШ): Дмитро Корінець («Д. Дмитречко», «Гриць», «Бористен»), згодом Володимир Рудаков («Святославович»). Політвиховник (пвх) — Степан Костецький («Зимний»).
До групи «Заграва» входили загони: «Батуринський» — командири: Адам Рудик («Шакал», «Шавула», «Шаула»), «Лебедин»; «Корсунський» — командири: Микита Скуба («Лайдака»), Калинюк Дмитро («Ярок»); «Прилуцький» (у березні був переданий до ВО «Тютюнник») — командири: Ярослав Ждан («Острий»), Анатолій Монь («Гамалія»); Кобринович Володимир («Сівач») «Стародубський» — командир: Макар Мельник («Кузьма», «Кора»); «Хвастівський» — командири: Степан Коваль («Юрій», «Рубашенко»), «В. Чорнота».
Чисельність в 1944 році Кандидат історичних наук, працівник Інституту української археографії та джерелознавства НАН України Володимир Ковальчук з посиланням на архівний документ, вилучений після смерті 12 лютого 1945 року з торби командира УПА-Північ Дмитра Клячківського («Клим Савур»), наводить наступну чисельність окремих підрозділів, що знаходились в окремі періоди 1944 року у підпорядкуванні командувача групою ВО-3 «Заграва» Івана Литвинчука («Дубовий»)Скільки ж солдатів було в УПА? Секрети розкриває Клим Савур , Володимир Ковальчук, Історична Правда, 03.12.2010:
Командир Підрозділ Під час переходу німецько-радянської лінії фронту(січень-лютий 1944 року) До часу «великої акції» У вересні 1944 року Сотень Бійців Сотень Бійців Сотень Бійців «Лайдака» (Скуба Микита) загін «ім. Колодзінського» (згодом «Корсунський») 2 240 2 240 1 120 «Кора» (Макар Мельник) загін «ім. Коновальця» (згодом «Стародубський») 2 240 3 360 1 120 «Ярема» (Никон Семенюк) 2 240 — — 2 240 «Острий» (Ярослав Ждан) 2 240 5 600 1 120 «Шавула» (Адам Рудик) загін «ім. Остапа» (згодом «Батуринський») 2 240 — — — — «Рубаш» (Степан Коваль) загін «Котловина» (згодом «Хвастівський») 5 600 1 120 — — «Гамалія» (Анатолій Монь) 1 100 3 360 3 300 «Єрмак» (Дмитро Войцешко) 1 100 — — — — «Чорнота» (Володимир Дзюбенко) — — 3 240 1 120 Разом 17 2000 17 1920 9 1020
Дослідникам не вдалося однозначно встановити, що розумілося під «великою акцією», проте це могли бути події квітня 1944 року (бій під Гурбами або ж підготовка до Холодноярського повстання на Наддніпрянській Україні).
Примітки
Посилання Антисталинский фронт ОУН и УПА (февраль-декабрь 1943) ОЛЕКСАНДР ВОВК — «Короткий нарис діяльності УПА та її запілля на ПЗУЗ і в прилеглих регіонах у 1943—1946 pp.» Сергій Яровенко. Проваджаючи 1943 рік. Бої місцевого значення