Український карбованець

Карбо́ванець — грошова одиниця Української Держави та Української Народної Республіки у 1918—1920 роках, Райхскомісаріату Україна у 1942—1944 роках, України у 1992—1996 роках. Також українська назва імперського та радянського рублів.

Етимологія Стосовно походження назви «карбованець» є декілька версій. За однією з них походження цього терміна сягає корінням давніх часів, коли на території сучасної України поширеним був метод записування розрахунків/боргів шляхом нанесення (карбування) на дерев'яній палиці/лозині спеціальних позначок. Інша версія заснована на тому, що у XVIII столітті в Російській імперії, у тому числі й на українських землях, в грошовий обіг потрапили срібні рублі нового зразка з косою насічкою (карбуванням) на гурті замість більш звичних гуртових написів. Також має право на життя припущення, за яким виникненням своєї назви карбованець завдячує методу виготовлення монет карбуванням. Не варто забувати й про те, що слова «рубль» та «карбованець» можуть мати спільне походження — від слов'янського «рубати» (свого часу стародавні гривні розділяли методом рубання на чотири частини — рублі).

Карбованці першої незалежної України

Історія

Українська народна республіка У березні 1917 року у Києві з декількох політичних партій була сформована Українська Центральна Рада, яка 20 листопада 1917 року проголосила утворення Української Народної Республіки (УНР). Вже 19 грудня цього ж року був прийнятий тимчасовий Закон про випуск державних кредитних білетів УНР, згідно з яким «кредитні білети випускаються у карбованцях, причому один карбованець містить 17,424 частки чистого золота і поділяється на 2 гривні або 200 шагів». Виготовлення державних грошових знаків у той час здійснювала Експедиція заготовок державних паперів.

6 січня 1918 року (24 грудня 1917 року за старим стилем) з'явилась перша українська купюра у 100 карбованців. Тризуб, зображений на купюрі, був оголошений Державним гербом УНР лише 25 лютого 1918 року. На всіх купюрах, що були випущені, стояла одна серія «АД» і один номер «185». У зв'язку з цією обставиною, а також використанням для друку звичайного, без водяних знаків, паперу, — в обігу з'явилася велика кількість фальшивих грошей. 24 вересня 1918 року новим українським урядом гетьмана Павла Скоропадського вищезгадана купюра була вилучена з обігу.

30 березня 1918 року Українська Центральна Рада оголосила про випуск знаків державної скарбниці номіналом у 5, 10, 25, 50 карбованців зі строком дії до 1 березня 1924 року. 6 квітня населення Києва вперше побачило 25 карбованців, дещо пізніше з'явилась купюра у 50 карбованців, а 5 та 10 карбованців не було випущено. Спочатку купюри виходили без позначення серії та номера. На пізніших випусках, у залежності від місця виготовлення, вказувалася серія «АК» (Київ), або «АО» (Одеса).

Після зайняття Одеси частинами денікінської армії весною 1919 року одеська друкарня продовжувала випуск купюр у 50 карбованців. Уряд України оголосив надруковані денікінцями гроші (серія «АО», номера «210» і вище) фальшивими. Надалі, 1920 року радянським урядом України було виготовлено декілька десятків мільйонів вищезгаданих 50-карбованцівих купюр для тимчасового використання Галревкомом (Західна Україна). Цей випуск серії «200 АО» мав номери від «236» до «250».

Наступна емісія Української Центральної Ради, яка вийшла 18 квітня 1918 року, складалася з марок-грошей номіналом в 10, 20, 30, 40 і 50 шагів. При цьому Українська Центральна Рада вжила старовинну назву дрібних монет, відому ще в XVI столітті. Шаги випускалися на друкарні Василя Кульженка у Києві аркушами по 100 штук з перфорацією, щоб полегшити відривання окремих купюр. Вони використовувалися як розмінні купюри через нестачу дрібної розмінної монети, за прикладом російської влади, яка зробила це раніше. Автором проєкту 10 та 20 шагів був Антон Середа, інші виконав Георгій Нарбут. В обігу шаги знаходилися до березня 1919 року, коли були скасовані радянською владою. Відомо багато фальшивих купюр цієї вартості.

Українська Держава При гетьмані України Павлі Скоропадському в обіг були введені паперові гривні, які були замовлені ще Українською Центральною Радою у Німеччині. Скоропадський був обраний гетьманом З'їздом вільних землеробів 29 квітня 1918 року, після чого він повалив уряд Української Центральної Ради і утворив Українську Державу. 5 серпня 1918 року першими в обігу з'явилися 3,6-процентні облігації внутрішньої позики, номіновані у гривнях, під назвою «Білет державної скарбниці». Облігації друкувалися з 8 купонами — по 4 з кожного боку. Спочатку вони повинні були відігравати роль облігації внутрішньої позики. Однак нестача купюр в обігу призвела до того, що й облігації, й окремі купони на початку 1919 року (за уряду Директорії) стали використовуватися як гроші.

17 жовтня 1918 року уряд гетьмана одержав з Німеччини ще одну виконану за актом Української Центральної Ради емісію банкнот, кредитних білетів номіналом 2, 10, 100 і 500 гривень. Дещо пізніше надійшли номінали 1000 та 2000 гривень, замовлені вже урядом гетьмана у зв'язку з посиленням в Україні інфляції. На них купюрах столяла назва емітента, «Українська Держава», — так за гетьмана звалася Україна. Гривні вийшли в обіг 17 жовтня 1918 року, за 59 днів до падіння влади гетьмана.

Українська Директорія 1918 року стався переворот проти уряду Павла Скоропадського. У ніч на 14 листопада 1918 року в Білій Церкві була утворена Українська Директорія в складі Володимира Винниченка, Симона Петлюри та інших, яка через місяць увійшла в Київ. Уряд Директорії 16 січня 1919 року оголосив війну Радянській Росії, що вимагало випуску в обіг великих сум грошей. У Києві Директорія використовувала запаси купюр, які були випущені урядами Української Центральної Ради та Української Держави Скоропадського.

Військова кампанія Директорії виявилася невдалою, і наступ радянських військ примусив Директорію 5 лютого 1919 року залишити Київ і на деякий час розташуватися у Вінниці. Там Директорія використовувала 3,6-процентні облігації внутрішньої позики (описані раніше) як платіжний документ.

Під тиском радянських військ Директорія відійшла ще далі у Тернопіль, а потім у Станіслав (Івано-Франківськ). Саме тут, наприкінці лютого — початку березня 1919 року, була надрукована одна з найневдаліших банкнот України — 5 гривень. Скомпільовані з різних елементів раніше випущених українських банкнот, вони були нашвидкоруч видруковані на сірому папері. Мабуть саме поспіхом пояснюється поява купюр з друкарською помилкою у слові «гривень», декотрі з яких попали в обіг. Останнім місцем перебування Директорії став Кам'янець-Подільський, де вона протрималася ще майже рік і випустила ще декілька грошових знаків.

Першими у серпні 1919 року вийшли банкноти у 100, 250 і 1000 карбованців, для котрих були використовані кліше, які були зроблені ще за вказівкою уряду гетьмана. Одним з найкращих грошових знаків, що були випущені в Україні, є купюра у 1000 карбованців. Друкувався знак у Києві, в обіг був випущений 13 листопада 1918 року. Продовжував друкувати його уряд Директорії в жовтні 1919 року в Кам'янець-Подільському та 1920 року — у Варшаві. Останній випуск — невідомий. Дещо пізніше в обіг були випущені банкноти менших номіналів — 10 карбованців (серпень 1919 року) та 25 карбованців (жовтень 1919 року). Матриця 10 карбованців була виготовлена ще за уряду гетьмана тому на лицевому боці стоять дві великі літери «УД» (Українська Держава).

Остання емісія Директорії готувалася в Австрії. Мали бути випущеними купюри в 50 та 1000 гривень. Однак вони так і залишилися невипущеними (відомі лише кілька пробних примірників) тому, що 20 листопада 1920 року указом голови Директорії Петлюри уряд Директорії був розпущений і необхідність у власній валюті відпала.

Банкноти

Карбованці Банкноти зразка 1918—1919 років Зображення Номінал(крб.) Дата випуску Розміри(мм) Основний колірМісце випускуАверс Реверс Аверс Реверс 101919140 × 85ЧервонийКам'янець-ПодільськийНомінал, рослинний орнаментНомінал, рослинний орнамент 256 квітня1918132 × 75ЖовтийДрукарня Василя Кульженка (Київ)Номінал, рослинний орнамент, фігури селянНомінал, рослинний орнамент, портрет чоловіка та жінки251919140 × 85КоричневийКам'янець-ПодільськийНомінал, рослинний орнаментНомінал, рослинний орнамент, портрет чоловіка та жінки 509 вересня 1918132 × 75СинійДрукарня Василя Кульженка (Київ)Номінал, рослинний орнамент, фігури селян 1006 січня1918169 × 105Оранжевий, зелений, блідо-рожевийНомінал, рослинний орнаментНомінал, рослинний орнамент 1001918177 × 90Світло-коричневийКам'янець-Подільський 2501918148 × 96Світло-коричневий 100013 листопада1918190 × 120Світло-коричневийКиїв, Кам'янець-Подільський, ВаршаваНомінал, рослинний орнамент, жіночі фігури

Розмінні гроші (шаги)

Розмінні марки-гроші зразка 1918 року ЗображенняНомінал(шагів) Розмір(мм) Основний колір Опис ДатаАверс Реверс Аверс РеверсВведеноВилучено 10 30 × 25Світло-коричневийНомінал, тризуб, декоративний орнаментТризуб, пояснювальні написи19181919 20КоричневийСелянин, номінал, тризуб, декоративний орнамент 30СинійСелянка, номінал, тризуб, декоративний орнамент 40ЗеленийНомінал, тризуб, декоративний орнамент 50ЧервонийНомінал, декоративний орнамент

Сувенірна банкнота 2017 року 29 грудня 2017 року НБУ випустив сувенірну банкноту «100 карбованців», що відтворює дизайн першої української банкноти — державного кредитового білета номіналом 100 карбованців (автор ескізу банкноти — Георгій Нарбут). Сувенірна банкнота випущена на відзначення 100-річчя подій Української революції 1917—1921 років і перших українських паперових грошей. Тираж склав 100 тис. шт., з них 20 тис. — у наборі в сувенірній упаковці «До 100-річчя подій Української революції 1917—1921 років», що складається з пам'ятної медалі «100 років від дня заснування Українського державного банку» та сувенірної банкноти «100 карбованців». Дизайнерами банкноти стали Володимир Таран, Олександр Харук і Сергій Харук`Сувенірна банкнота `Сто карбованців` // Національний банк УкраїниНабір у сувенірній упаковці `До 100-річчя подій Української революції 1917—1921 років` // Національний банк України. Сувенірна банкнота зразка 2017 року ЗображенняНомінал(крб.) Розміри(мм) Опис Дата Аверс Реверс Водяний знак Аверс Реверс Першого друку Випуску100170 × 80ТризубНомінал, рослинний орнаментНомінал, рослинний орнамент, пояснювальні написи201729 грудня2017

Радянська Україна

Грошові знаки Української СРР 1919—1920 років На початку 1919 року в Харкові було сформовано Український Радянський уряд (УРСР), який виступив на боці Радянської Росії у війні проти Директорії. За вказівкою Володимира Леніна Росія фінансувала Український Радянський уряд. І все ж період небувалої інфляції, викликаної громадянською війною та іноземною інтервенцією, обумовили нестачу грошей, особливо дрібних купюр.

Наркомат фінансів УРСР з відома і згоди уряду РРФСР вирішив використати знак Директорії у 10 карбованців. Кліше цього знака і частина заготовлених до випуску купюр, але без серії та номерів, були захоплені Червоною Армією 5 лютого 1919 року під час окупації Києва після того, як його залишили українські війська. Радянський знак відрізнявся від знака Директорії папером, фарбою, водяними знаками та місцем розміщення серії та номера.

Був підготовлений до випуску ще один грошовий знак номіналом у 50 карбованців з радянською символікою. Однак після того, як 1 червня 1919 року Радянська Україна поєдналася з радянськими урядами Росії, Литви, Білорусі та Латвії в єдиний революційний фронт боротьби, була узаконена єдина грошова одиниця — рубль Радянської Росії (радянські рублі). Необхідність у випуску власних грошей відпала і купюра у 50 карбованців відома лише по окремих пробних примірниках.

СРСР