Франче́ско Мессі́на (; 15 грудня 1900, Лінгуаглосса, Катанія — 13 вересня 1995, Мілан) — італійський скульптор. Створював скульптурні портрети, станкові скульптури, графічні твори (пастелі, малюнки,літографії). Був представником реалізму.

Біографія Народився в провінції Катанія в небагатій родині. З 8 років прийшов до майстерні скульптора, що робив надгробки. У 12 років почав займатися в Школі малюнка, а також самоосвітою. Перебрався на промислово розвинений північ Італії, в місто Генуя, де продовжив працювати в майстерні скульптора Дж. Сканци, майстра надгробків.

З 1932 року брав участь у виставках і отримав перші схвальні відгуки художньої критики. Мав визнання як на італійських, так і на міжнародних виставках. Використовував різні матеріали (теракота, гіпс, бронза). Улюбленим матеріалом скульптора стала бронза, яку полюбляють в Італії з часів Стародавнього Риму. Залюбки творив образи дітей, підлітків («Хлопчик біля моря», «Беатріче», «Давид», «Плавець»). Реалістичні бронзи Мессіни надзвичайно повно відтворюють пластичну красу людського тіла, нагадуючи шедеври майстрів італійського відродження чи Стародавньої Греції.

Як і багато сучасних майстрів, виконував серії скульптур (коні, балет тощо).

У 1942 році отримав премію на міжнародній виставці бієнале в місті Венеція. Твори скульптора прикрасили музеї, церкви, площі різних країн світу.

Мандрував країнами Західної Європи. Перебрався в Мілан, відомий промисловий і мистецький центр сучасної Італії. Міжнародне визнання скульптора змусило адміністрацію Художньої Академії Брера запросити скульптора на посаду викладача і завідувача кафедри скульптури. Пізніше він став директором навчального закладу. У старій, покинутій церкві Мілана (Сан Сісто, 1594 року) обладнав свою майстерню. Відреставровану на його кошти церкву з колекцією скульптур передав у дарунок Мілану, де і було створено музей скульптора.

У зв'язку з паралічем руки в похилому віці, залишив працю скульптора і займався лише графікою. Писав вірші, надрукував декілька поетичних збірок і книгу спогадів.

Помер у Мілані 13 вересня 1995 року.

Вибрані твори Закохана пара, 1928 портрет художника П'єра Маруссіга, 1929 письменник Умберто Саба. Автопортрет, 1932 Рибалка, 1932 Йов, 1934 портрет Сальваторе Квазімодо, 1936 Б'янка, 1938 портрет Массімо Лелі портрет Марії-Лаури портрет Рафаеля Кальцині, 1948 Єва, 1949 Сандра погруддя Джакомо Пуччіні, 1958 Беатріче, 1959 Адам і Єва, 1959 портрет Ерметра погруддя П'єтро Масканьї,1963 монумент Пію ХІ, Ватикан, собор Святого Петра, 1963 танцюристка Аіда Аккола, 1967 монумент Пію ХІ, Мілан, Собор, 1968 Хіроко, 1977 Клара Фрачі, 1977

Обрані твори (галерея)

Див. також

Мистецтво Італії Новеченто Вінченцо Геміто Джакомо Манцу Аугусто Мурер Еміліо Греко Садово-паркова скульптура

Джерела Bortolon R. Messina. Milano, 1976. Messina F. Poveri giorni. Milano, 1975 Salvini R. Modern Italian sculpture. Oldbourn, 1962

Посилання Artinvest200.com — Biografia e opere di Francesco Messina (італійською)