Хмельни́цький троле́йбус — чинна тролейбусна система міста Хмельницький. Власником тролейбусної мережі є місто, забезпечення перевезення пасажирів здійснює ХКП «Електротранс» (директор — Бобух Сергій Олександрович).
Тролейбус у Хмельницькому є одним з видів громадського транспорту, що покриває як центр міста, так і віддалені від нього мікрорайони. На жаль, зараз підприємство переживає не найкращі часи. За 2022 рік перевезено 14 837 256 пасажирів, що на 32,9 % менше ніж за 2021 рік. Середній випуск на маршрути коливається в межах 75-80 тролейбусів у будні дні в години пік. Довжина маршрутів становить 491 км, а довжина контактної мережі 99,8 км. За 2023 рік тролейбусами виконано 3,5 млн км транспортної роботи.
Історія та перспективи розвитку
Передісторія У 1962 році харківський інститут «Дніпрокомунбуд» розробив проєкт будівництва першої черги тролейбусного руху — лінію, завдовжки 10 км. Лінія мала пролягати від залізничного вокзалу вулицями 25 Жовтня (Проскурівська), Фрунзе (Кам'янецька) до вулиці Купріна, розворот мав здійснюватись біля пам'ятника радянському танку (зупинка «Пам'яті Героїв»). Там же мали збудувати і тролейбусне депо та тягову підстанцію. Рух планували відкрити 1963 року, та проєкт відклали до 1968 року.
Радянські часи
1950—1960-ті роки ознаменувались бурхливим розвитком Хмельницького, промисловою розбудовою і значним підйомом житлового будівництва, як наслідок — зростанням населення. Всі ці чинники обумовили якнайшвидше розв'язання проблеми надійного громадського транспорту. 1968 року розпочалось зведення тролейбусного депо і всієї необхідної інфраструктури. Для відкриття тролейбусного руху у Хмельницькому з Києва прибули 14 тролейбусів Київ-6 (№ 1—14).
Тролейбусний рух у Хмельницькому започатковано у 1970 році. 24 грудня 1970 року, о 16:15, голова виконкому міської ради К. Карлов перерізав червону стрічку, і перший тролейбус під оплески учасників мітингу виїхав з воріт депо. Слідом за ним, з інтервалом руху 5-7 хвилин, вирушають ще 11 машин…", — так повідомляло обласне радіо про початок тролейбусного руху в Хмельницькому. Цікаво, що тролейбус під № 1 на вулиці міста вивели жінки — Марія Коваль та Світлана Михальова. Регулярний рух містом почали 12 тролейбусів марки «Київ-6», перший начальник управління — Чернишен Петро Пилипович, а перші пасажири — члени міськвиконкому, фахівці та будівельники, адміністрація управління, жителі містаІсторія розвитку (хмельницького тролейбуса) на сайті Хмельницке Комунальне Підприємство «Електротранс» . Вулицями Хмельницького почали курсувати 12 тролейбусів Київ-6, спеціально надійшли зі столиці УРСР.
На початку 1971 року місто отримало ще 11 тролейбусів Київ-6 (№ 15—25).
За рік було зведено нову лінію до промзони — у мікрорайон «Ракове», а саме до Школи № 9, туди ж і було продовжено маршрут № 1. Для неї було додатково придбано ще 24 тролейбуси ЗіУ-5 (№ 26-49). Впродовж 1971 року хмельницькими тролейбусами було перевезено 16,8 млн чоловік.
1972 року було відкрито маршрут № 2 «Завод „Катіон“ — Взуттєва фабрика» (зуп. «Кінотеатр „Сілістра“»), по Староконстянтинівському шосе та проспекту Миру, який значно покращив сполучення Північного мікрорайону з центром міста. До кінця 1972 року підприємство придбало ще 5 тролейбусів ЗіУ-5Д (№ 50—54) та 25 тролейбусів ЗіУ-682Б (№ 55—79), що надало початок експлуатації нової моделі для міста.
1973 року відкрито рух тролейбусів за маршрутом № 3 «Взуттєва фабрика — Школа № 9». У цьому ж році побудовано нову лінію вулицею Інститутською, відкрито новий маршрут № 4 «Вулиця Інститутська — Залізничний вокзал».
За 1975 рік було перевезено 29 380 тис. пасажирів та придбано 9 тролейбусів ЗіУ-682Б.
1976 року побудовано односторонню лінію по вулиці Куйбишева — у грудні 1976 року відкрито кільцевий маршрут за годинниковою стрілкою № 5 «Вул. Зарічанська — Вул. Проскурівська», у лютому 1977 року відкритий ще один кільцевий маршрут проти годинникової стрілки на Зарічанському масиві № 6 «Площа Героїв Сталінграду (Взуттєва фабрика) — Вулиця Проскурівська». 1976 року була розпочата експлуатація нової моделі тролейбусів ЗіУ-682В в кількості 11 одиниць (№ 89—99), у 1977 році було докуплено ще 7 одиниць (№ 100—106), у 1978 році — 16 одиниць (№ 107—122) та у 1979 році — 1 тролейбус (№ 123).
На початку 1980 року діяли такі маршрути: № Початковий пункт Кінцевий пункт Маршрут руху1Завод «Катіон»Школа № 9вул. Тернопільська, вул. Кам'янецька, вул. Подільська, вул. Проскурівська, вул. Шевченка, вул. Чорновола2Завод «Катіон»Площа Героїв Сталінграду (кінотеатр «Сілістра»)вул. Тернопільська, вул. Кам'янецька, вул. Подільська, вул. Проскурівська, Староконстянтинівське шосе, проспект Миру3Школа № 9Площа Героїв Сталінградувул. Чорновола, вул. Шевченка, Староконстянтинівське шосе, проспект Миру4Вулиця ІнститутськаЗалізничний вокзалвул. Інститутська, вул. Кам'янецька, вул. Подільська, вул. Проскурівська5Вулиця ЗарічанськаВулиця Проскурівськавул. Зарічанська, Староконстянтинівське шосе, вул. Проскурівська, вул. Кам'янецька, вул. Маршала Рибалка (нині — Степана Бандери, вул. Зарічанська6Площа Героїв СталінградуВулиця Проскурівськапроспект Миру, вул. Маршала Рибалка, вул. Подільська, вул. Проскурівська, Староконстянтинівське шосе, проспект Миру У 1980 році було побудовано лінію завдовжки 500 м по вулиці Молодіжній, що дозволило організувати нові маршрути з позначкою «А» на Південно-Західному масиві. З того моменту вулицею Інститутською почали курсувати такі маршрути: 1А, 2А, та 4 (як і раніше).
В 1981 році у зв'язку з відкриттям нових маршрутів та стрімким розгалуженням тролейбусної мережі, місто продовжило поповнювати парк новими тролейбусами ЗіУ-682В у кількості 26 одиниць (№125-150), в 1983 - 11 тролейбусів (№151-161).
Восени 1982 року була побудована лінія завдовжки 1,7 км по вул. Шевченка, та Подільській, почали працювати два нових маршрути № 7 та 7А, а у грудні 1984 року стала до ладу нова мережа завдовжки 1,2 км по вулиці Дзержинського. Маршрути № 1 та № 1А припинили свою роботу. Натомість запрацював новий кільцевий маршрут № 1 «к-тр „Сілістра“» — «Школа № 6», таким чином відкривши лінію по вулиці Свободи. Даний маршрут працював лише в годину-пік.
Від 1984 року — директором був призначений Солтик Олександр Іванович, на роки керівництва якого припав найбільший розвиток тролейбусного підприємства. Загалом у місті діяло вже 9 маршрутів, тролейбусний парк нараховував 102 машини. В цьому ж році було придбано 6 тролейбусів ЗіУ-682В (№162-167), в 1985 - також 6 одиниць (№168-173).
Починаючи з 1986 року, в місто почали поступати нова модель тролейбусів ЗіУ-682В [В00] в кількості 12 одиниць (№174-185), 8 одиниць в 1987 році (№186-193) та 10 одиниць в 1988 році (№194-196; 198; 200-205). Разом з ними в одній партії поступили 2 тролейбуси моделі ЗіУ-682В-012 [В0А] (№197 та 199).
1988 року ухвалено рішення вивільнити центральну вулицю міста від транспорту й зробити її пішохідною зоною. Таким чином, тролейбусні дроти перенесли з Проскурівської на Театральну. У зв'язку з цим більшість маршрутів зазнали змін. Таким чином маршрут № 2 став курсувати по вул. Театральній, маршрут № 4 почав курсувати від Школи № 9 до центру міста з розворотом по вул. Свободи, Театральній, Кам'янецькій, та Подільській. Маршрут № 5 як і донині почав курсувати по вул. Шевченка, Свободи та Подільській, далі не зазнававши змін. Маршрут № 6 скоротили до Кооперативного технікуму. За 1988 рік підприємством було перевезено 59,7 млн пасажирів.
1989 року, з метою покращення обслуговування пасажирів мікрорайону «Ракове» і села Книжківці (тепер у складі міста), за кошти заводу трансформаторних підстанцій побудовано лінію в середину мікрорайону «Ракове» нею було подовжено маршрути № 3 та 4 на 1,6 км.
1989 року за гроші заводів «Термопластавтомат» та «Нева» було побудовано та відкрито лінію (у 1991 р.) вулицями Проскурівського Підпілля та Курчатова до Гречанської промзони, куди й запустили маршрут № 8. За цей рік було куплено 20 тролейбусів ЗіУ-682В-012 [В0А] (№206-225).
В 1990 році було придбано 10 тролейбусів ЗіУ-682В-013 [В0В] (№226-235).
1991 став своєрідним бумом для підприємства, адже за цей рік місто купило 30 тролейбусів нової моделі ЗіУ-682Г [Г00] (№236-265), що востаннє було здійснено ще в 1972 році.
Наприкінці 1980 — на початку 1990-х років на перехресті вулиць Кам'янецької та Подільської почалося будівництво підземного переходу. На той момент не обійшлося і без внесення змін руху тролейбусів. Саме в цей момент стартувало будівництво контактної мережі по вулиці Примакова та Соборній в протилежну сторону (оскільки вулиця мала односторонній рух як для тролейбусів, так і для всіх видів транспорту) щоб мікрорайон Виставка та Заріччя не залишалися без електротранспорту, на вул. Соборній було організовано, на час будівництва, двосторонній рух. Оскільки у 1991 році було запущено новий маршрут № 8, аби на доволі тривалий час не залишати мешканців мікрорайону Гречани без тролейбусу, було вирішено змонтувати лінію завдовжки 250 м від вул. Проскурівської до вул. Подільської, вулицею Котовського (нині Проскурівського Підпілля). На той момент контактну мережу по пішохідній частині вулиці Проскурівської ще не встигли зняли, що зіграло велику роль у здійсненні плану об'їзду.
Часи незалежної України На початку 1992 року діяло 11 маршрутів: № Початковий пункт Кінцевий пункт Маршрут руху Кількість випусків1Школа № 6Площа Героїв Сталінградувул. Свободи, вул. Зарічанська, Староконстянтинівське шосе, Проспект Миру, вул. Маршала Рибалка, вул. Зарічанська, вул. Свободи3(у годину-пік)2, 2АЗавод «Катіон»Площа Героїв Сталінградувул. Тернопільська, вул. Інститутська, вул. Кам'янецька, вул. Театральна (нині — Героїв Майдану), вул. Свободи, вул. Проскурівська, Староконстянтинівське шосе, проспект Миру73Кінотеатр «Сілістра»Раковепросп. Миру, Староконстянтинівське шосе, вул. Шевченка, вул. Чорновола, вул. Майборського, вул. Довженка84РаковеТорговельний центрвул. Довженка, вул. Майборського, вул. Чорновола, вул. Шевченка, вул. Свободи, вул Театральна, вул. Кам'янецька, вул. Подільська, вул. Свободи, вул. Шевченка, вул. Чорновола, вул. Майборського, вул. Довженка165Міська лікарняВулиця Зарічанськакільцевий — вул. Шевченка, вул. Свободи, вул. Кам'янецька вул. Маршала Рибалка, вул. Зарічанська, Староконстянтинівське шосе56Кінотеатр «Сілістра»Кооперативний технікумкільцевий — просп. Миру, вул. Подільська, вул. Соборна, вул. Примакова (Кооперативний технікум)127, 7АЗавод «Катіон»Залізничний вокзалвул. Тернопільська, вул. Інститутська, вул. Кам'янецька, вул. Подільська, вул. Свободи, вул. Шевченка238НафтобазаКооперативний технікумвул. Курчатова, вул. Проскурівського підпілля, вул. Кам'янецька, вул. Подільська, вул. Соборна109РаковеЗаріччявул. Довженка, вул. Майборського, вул. Чорновола, вул. Шевченка, вул. Свободи, вул. Подільська, вул. Кам'янецька, вул. Маршала Рибалка, вул. Зарічанська, вул. Совбоди, вул. Шевченка, вул. Чорновола, вул. Майборського, вул. Довженка7 1992 року підприємство отримало тролейбус нової моделі вітчизняного виробництва Київ-11 (№ 266), з Києва та 5 зчленованих тролейбусів ЮМЗ Т1 (№ 267-271) з Дніпра.
У цьому ж році для зручності мешканців мікрорайону Ракове, було пущено новий маршрут № 9 «вул. Довженка — вул. Зарічанська» з розворотом по вул. Подільській, Кам'янецькій, Зарічанській, та Свободи.
В 1993 році аби краще сполучити мікрорайон Виставка з центром міста, було запущено новий маршрут № 10 «Кінотеатр „Сілістра“» — Торгівельний центр, оскільки в цьому році був закритий маршрут № 2а. В цьому ж році підприємство отримало незаплановані 7 тролейбусів ЗіУ-682Г [Г00] (№272-278), які спочатку були призначені для відкриття тролейбусного руху в Кам'янці-Подільському, однак в зв'язку з невдалою реалізацією проєкту, дані тролейбуси було вирішено відправити в Хмельницький.
В наступному році було придбано перших два тролейбуси ПМЗ Т2 з Дніпра (№279 та 280) та один ЗіУ-682Г [Г00] (№281).
21 листопада 1996 року маршрут № 2 було скорочено, таким чином курсувавши від з-ду «Катіон» до Школи № 6, оскільки його на половину дублював маршрут № 10.