Музей української культури () — краєзнавчий музей і науково-дослідна установа на Пряшівщині (Словаччина), належить до структури Словацького національного музею.
Історія Заснований у 1956 році у Пряшеві, пізніше у Красному Броді і остаточно в містечку Свиднику. Директор — Ярослав Джоганик.
Музей має відділи історії, культури і письменства, мистецтва (головним чином ікони), етнографії (матеріальна культура), фольклору та бібліотеку.
Музей видає «Наукові збірники» (головний редактор Микола Мушинка, до 1972 вийшло 6 томів у 8 книгах) та інші матеріали, організує тематичні виставки і провадить експедиції для записування фольклору та інших досліджень.
До музею перенесено деякі українські церковно-архітектурні артефакти з сіл краю, зокрема із с. Полянка.
Тут зберігаються твори народного різьбяра Емануїла Смеречанського.
Структура
В склад музею входять постійні експозиції: культурно-історична експозиція головного корпусу музею серед пішохідної зони в центрі міста на площі 1700 квадратних метрів. Крім базової інформації у «Вступі» та короткої характеристики кліматичних умов у частині «Людина та природа» охоплює в частині «Слідами предків» історичний розвиток оселення південної Лемківщини, в тому числі портрети видатних постатей (напр. Федора Корятовича, графа Юрія Другета), найдавніші пам'ятки духовної культури (напр. Спиські кириличні уривки євангелія з 14 століття, Остружницьке євангеліє з 1492 року), макети давних споруд (напр. Зборівський замок, Краснобрідський монастир). У частинах «Традиційна народна культура» та «Чехо—словацький період» показує одяг, ремесла, народне мистецтво, галузь освіти національної меншини, книговидавання. художньо-історична експозиція в Галереї ім. Дезидерія Миллого, яка включає три частини: іконописне мистецтво 16-19 століть, світське мистецтво 20 століття, творчість Дезидерія Миллого. етнографічна експозиція під відкритим небом (скансен у Свиднику) біля амфітеатру, бере свій початок у 1975 році. На площі понад 11 гектарів знаходиться майже 50 пам'яток народного будівництва та понад 10 тисяч етнографічних предметів. Найціннішими пам'ятками є дерев'яна греко-католицька церква святої Параскеви із села Нова Полянка з 1766 року, селянська садиба з половини 18 століття із села Улич-Криве, сільська корчма із заїздом та магазином з початку 19 століття із Свидника, пожарня добровільної пожежної команди з першої половини 19 століття із села Нижні Репаші, млинарська садиба з половини 19 століття із села Боґлярка, селянська садиба з другої половини 19 століття із села Снаків, селянська садиба з кінця 19 століття із села Рівне, селянська садиба з кінця 19 століття із села Остурня, селянська садиба з кінця 19 століття із села Нижні Репаші, селянська садиба з початку 20 століття із села Тополя, селянська садиба з початку 20 століття із села Ряшів, селянська садиба з початку 20 століття із села Кечківці, селянська садиба з початку 20 століття із села Якуб'яни, селянська садиба з початку 20 століття із села Сулин, кузня з початку 20 століття із села Старина, дерев'яна школа із села Курів з 1928 року, будівля сезонного житла з віддалених гірських полян села Литманова з початку 20 століття, вівчарська колиба з початку 20 століття з віддалених гірських полян села Завадка, водяна пила (тартак) з початку 20 століття із села Лівів.
Примітки
Джерела та література дані про музей на сайті Словацького національного музею І. В. Євсеєнко. Музей української культури у Свиднику //
Сополига Мирослав: Музей українсько-руської культури у Свиднику. Путівник. Словацький національний музей - Музей українсько—руської культури у Свиднику, Свидник, 2006. Сополига Мирослав: Путівник по Етнографічній експозиції під відкритим небом СНМ - Музею української культури. Словацький національний музей - Музей українсько-руської культури у Свиднику, Свидник, 2008, ISBN 978-80-89392-02-5 Посилання