Хлори́д срі́бла (хлористе срібло) — AgCl, неорганічна бінарна сполука срібла з хлором, срібляста сіль хлоридної кислоти. У нормальних умовах має вигляд білого порошку або безбарвного кристалу. Зустрічається в природі у вигляді мінералу хлораргірита.

Історія Хлорид срібла відомий з давніх часів. Стародавні єгиптяни отримували його як проміжний продукт під час афінажу срібла; процес полягав у випалюванні срібних руд із сіллю, внаслідок чого утворювався хлорид срібла, який згодом розкладався на срібло та хлорBrumby, A.; Braumann, P.; Zimmermann, K. (2008). «Silver, Silver Compounds, and Silver Alloys». Ullmann's Encyclopedia of Industrial Chemistry. Wiley-VCH. . Однак як окрему сполуку срібла його ідентифікував лише в 1565 році Георг ФабриціусPotonniée, Georges (1973). The history of the discovery of photography. Arno Press. p. 50. . Хлорид срібла, історично відомий як luna cornea (що можна перекласти як «рогове срібло», оскільки Місяць був алхімічним кодовим ім'ям срібла), також був проміжною сполукою в інших історичних процесах очищення срібла. Одним із таких прикладів є Процес Августіна, розроблений у 1843 році, за якого мідну руду з невеликим вмістом срібла випалюють у хлоруючих умовах, а утворений хлорид срібла вилуговують соляним розчином, у якому він є більш розчинним.

Перші фотоплівки на основі срібла були виготовлені в 1727 році Йоганном Генріхом Шульце з використанням нітрату срібла. Проте йому не вдалося отримати стійкі зображення, оскільки вони з часом вицвітали. Пізніше, у 1816 році, використання саме хлориду срібла у фотографії запровадив Нісефор НьєпсNiépce House Museum: Invention of Photography: 1816-1818, Niépce's first tries (retrieved 2024-02-23).

Отримання Хлорид срібла можна синтезувати кількома методами, зокрема:

Додають по краплях суміші хлоридної кислоти, спирту та етилового ефіру до чистого розчину нітрату срібла до припинення утворення білого осаду. Осад промивають 40–50% спиртом етиловим та дистильованою водою при температурі 50–60 °C, доки фільтрат не досягне pH 4,5–6,0 та не звільниться від іонів хлору, що дає спектрально чистий хлорид срібла.

При підкисленні розчину аміакату срібла азотною кислотою в осад випадає AgCl:

[Ag(NH3)2]Cl + 2 HNO3 = AgCl + 2 NH4NO3

Також хлорид срібла синтезують шляхом відновлення розчинів, що містять срібло, хлорвмісними добавками, такими як хлорфенол або четвертинні солі амонію. Цей метод дозволяє уникнути використання диспергаторів і дозволяє контролювати розмір частинок, регулюючи співвідношення реагентів та час реакції.

Зелений синтез наночастинок AgCl В одному дослідженні вчені Ботена М.А. Елтаєб ,Еззат Х. Ельшазлі та ін., поставили за мету знайти джерело біодоступного матеріалу для одержання срібла хлориду, наночастинки AgCl були створені з використанням водного екстракту рослини виду Euphorbia sanctae-catharinae та 1 мМ AgNO2 . Речовину створили з насіння шляхом об'єднання чотирьох мілілітрів водного екстракту насіння з 96 мілілітрами AgNO2, що піддавався впливу сонячного світла. Отримана речовина виявляла протимікробну активність проти вірусу HSV-1, пригнічуючи його реплікацію на 74% при нетоксичній концентрації (31,25 мкг/мл).

Хімічні властивості Розкладається при кімнатній температурі під дією світла:

При цьому, з виділенняється дрібнодисперсне металічне срібло, внаслідок чого білий осад AgCl досить швидко набуває сіро-фіалкового відтінку, а потім темніє. Утворює з гідратом аміаку, тіосульфату і ціанідами лужних металів розчинні комплексні сполуки:

Вступає у окислювально-відновні реакції, відновлюючись до металевого срібла :

Окислювальні властивості хлориду срібла використовується для добування металу з срібловмісних відходів :

Розчиняється в концентрованих розчинах хлоридів і соляної кислоти, утворюючи комплекси :

Повільно реагує з концентрованою сульфатною кислотою при кип'ятінні :

У розчинах рідкого аміаку через розчинність в ньому солі можна провести реакції обмінну, недоступні у водних розчинах:

З гідроксидом амонію: AgCl + 2 NH4OH = [Ag(NH3)2]Cl + 2 H2O

Застосування Хлорид срібла використовується у процесі фотографії(як компонентом фотографічних емульсій) через високу чутливість до світла. Цей процес був відкритий Вільям Генрі Фокс Тальбот у 1834 році.

Також використовується для сріблення,у медицині, при виготовленні детекторів іонізації космічних променів тощо. Монокристали використовують як компоненти лінз окулярів (забезпечення фотохромного ефекту).

Хлорид срібла використовується як аналітичний реагент. Використовується як буфер у спектральному аналізі для підвищення чутливості рідкоземельних елементів. Використовується у фотометрії та гальваніці.

У медицині Хлорид срібла є інгредієнтом пов'язок на рани, кремів і мазей і допомагає запобігти інфекції та сприяє загоєнню.Крім того, було показано, що медичні пристрої, покриті імплантати, що ефективно знижують ризик бактеріальної колонізації, тим самим знижуючи частоту пов'язаних з цим ускладнень.

Безпека Згідно з даними Європейського хімічного агентства (ECHA), хлорид срібла може завдати шкоди ненародженій дитині , є дуже токсичним для водних організмів з довготривалими наслідками та може спричиняти корозію для металів.

Див.також

Протаргол Коларгол Сульфадіазин срібла Нітрат срібла Реакція срібного дзеркала

Примітки