Світлово́дськ (у 1961–1962 роках — Хрущов, у 1962–1969 роках — Кремгес) — місто в Олександрійському районі Кіровоградської області, центр Світловодської міської громади. Розташовано на Кременчуцькому водосховищі, на відстані 320 км від Києва.
Географія Основна частина Світловодська стоїть на кручах Табурищанського мису понад правим берегом Кременчуцького водосховища і тягнеться від споруд Кременчуцької ГЕС до великої затоки водосховища у місці, де в Дніпро впадає річка Цибульник. Місто має також низинну частину (район Табурища) з переважно приватною забудовою. З півдня і південного сходу від міста знаходяться значні лісові масиви, зі сходу — дніпровські плавні. Місто розташоване на хвилястій рівнині. Найвища точка (198 м) знаходиться на південь від міста. Клімат помірно континентальний. Середня температура січня становить −5,4 °С, липня +21,4 °С. Середньорічна кількість опадів — 450 мм. Місто розташоване на Кременчуцькому водосховищі на Дніпрі. У ґрунтовому покриві переважають типові чорноземи.
Міське середовище Зелені насадження оточують місто практично з усіх сторін, входять у житлові квартали. Центральна вулиця обсаджена пірамідальними тополями, на вулиці Шевченка ростуть липи, на вулиці Гагаріна — каштани. У місті декілька парків і скверів, мальовничий вигляд має набережна, що пролягає вздовж берегів Кременчуцького водосховища і разом з прибережною зеленою зоною охоплює місто зі сходу і півночі.
Окрім цього, у самому центрі міста майже на стогектарній території розкинувся лісовий масив з насаджень сосни звичайної, акації білої, клену та інших порід дерев. Тут облаштований парк культури і відпочинку ім. Т. Г. Шевченка з літнім концертним залом на 2 тисячі місць, численними атракціонами, ігровими майданчиками та тенісними кортами. На території парку, біля центрального входу, встановлено пам'ятник Тарасу Григоровичу Шевченку, висічений із червоного граніту.
Природно-ресурсний потенціал На території міста основними дослідженими родовищами є: Табурищанське родовище граніту, Золотарівсько-Ревівське родовище мергелю, Ревівське родовище глини, Власівське родовище граніту.
Природні запаси підземних вод становлять 27,1 млн м3. Головні джерела водопостачання — Кременчуцьке водосховище, артезіанські свердловини, шахти, колодязі. Зелені масиви й насадження загального користування в межах міста займають 325 га, на одного жителя припадає 36,3 м ² зелених насаджень. У місті насаджено 164 види дерев і кущів (одного лише клена 12 видів).
Кожна вулиця міста має своє неповторне зелене вбрання: вул. Героїв України — пірамідальні тополі, вул. Приморська — білі акації, вул. Єгорова — чорні тополі, вул. Шевченка — липи, вул. Гагаріна — каштани. У самому центрі міста розташовано Парк культури і відпочинку ім. Т. Шевченка. Це лісовий масив площею 109 га, де переважають кримська і сибірська сосна, клени, акації, квітучі кущі.
Загальна площа території держлісфонду Світловодського держлісгоспу становить 17 495 га, у тому числі вкритої лісом — 16 099,5 га. У місті та районі налічується більше 10 рибальських господарств. У промислових уловах домінують такі види: плотва, лящ, товстолобик.
Історія
Крилів-Новогеоргіївськ
Перша писемна згадка про край датується 1190 р. «Київським літописом» і представляє землі на яких виник Крилів — місцем для ловів князів.
1615 р. польська адміністрація при впадінні річки Тясмину до Дніпра заснувала укріплене містечко Крилів, що мало стратегічне положення, контролюючи переправи через обидві річки. Як місто, Крилів був започаткований в червні 1615 р. : "Коли польський король на прохання старости Чигиринського Даниловича дарував Крилову Магдебурзьке право.
В цих краях відбувалися часті бої козаків, поляків і татар; зокрема під час козацького повстання 1625 р. козаки під проводом Марка Жмайла билися біля Крилова з поляками, 1662 — війська Юрія Хмельницького з росіянами. В 1625 р. біля села Таборища відбулася битва козаків з польським військом, яка відома під назвою прийнятої угоди — Куруківської. Відомо, що в Крилові була козацька скарбниця. Село Таборище своєю назвою зобов'язане табору козаків. Так, 1647 роком датується перебування в Крилівській фортеці в ув'язненні Богдана Хмельницького.
До будівництва міста й Кременчуцької греблі на території міста існували поселення: Городець, Таборище, Попівка, Чорноморівка, Скобіївка, Білоконівка, Новоселки.
На місці теперішнього спортивного комплексу стояла церква в стилі українського барокко, збудована на кошти Петра Сагайдачного. Про неї писав поет-земляк, «Почесний громадянин» Світловодська Віктор Соколов.
В 1732 р. слобода була підпорядкована Миргородському полку, а в 1741 р. стала сотенним містечком під назвою Крилов шанець. У 1752—1764 роках у Табурищі була 2 рота новосербського Пандурського полку.
У 19 ст. це було заштатне містечко Олександрійського повіту Херсонської губернії; 1822 р. перейменоване на Новогеоргіївськ; 1845-53рр. в Новогеоргіївську служив унтер-офіцером кірасирського полку російський поет Афанасій Фетhttp://www.day.kiev.ua/95721/. 1897 р. — 11 600 жит., 1926 р. — 5100 жит.
Історія Світловодська 25 березня 1954 року Рада Міністрів СРСР ухвалила рішення про початок будівництва Кременчуцького гідровузла на Дніпрі, яке і почалося з квітня-травня 1954 р.
Одночасно з гідровузлом за генеральним планом, розробленим в комплексі з основними спорудами ГЕС, будували селище гідробудівників: за 1954 і першу половину 1955 року ввели в експлуатацію 5182 м² житлової площі, 2 їдальні, клуб, літній кінотеатр, школу, лікарню на 25 ліжок тощо. 1956 року житлова площа збільшилася ще на 18 тис. м². Головні квартали міста розмістили вздовж берега Кременчуцького водосховища на високому Табурищанському мисі, вкритому лісом. В основу архітектурної структури міста покладено прямокутну сітку вулиць. Паралельно до берега пройшло три магістралі: Набережна — вздовж парку, Приморська вулиця, забудована тільки з одного боку і звернута фасадом до моря, та головна магістраль — вулиця Героїв України, що тягнеться від греблі до вершини Табурищанського мису. Спочатку вулиця звалася проспектом Леніна, згодом — вулицею Леніна. Колишні лісові масиви перетворили на центральний парк культури і відпочинку ім. Т. Г. Шевченка та лісопарк. Вздовж вулиць і на площах було висаджено багато фруктових і декоративних дерев. У 1950-х населений пункт отримав назву Хрущов і статус селища міського типу.
Спорудження ГЕС і водосховища вимагало перенести на нові місця деякі населені пункти району, зокрема Новогеоргіївськ. 17 березня 1961 року селище міського типу Хрущов, до складу якого ввійшло і давнє село Табурище, та перенесений із зони затоплення Новогеоргіївськ об'єднали в одне місто, яке назвали на честь тодішнього першого керівника СРСР Микити Хрущова — Хрущов, дарма що за кілька років до цього в СРСР почала діяти прийнята з ініціативи самого ж М. Хрущова заборона називати міста іменами живих керівників держави. Вдруге відвідавши влітку 1962 року нове місто, Хрущов дав прочухана за це місцевим керівникам, і наступного ж дня радянські газети вийшли з інформацією про те, що Перший секретар ЦК КПРС М. С. Хрущов відвідав місто КремГЕС. 25 жовтня 1962 року Президія Верховної Ради УРСР присвоїла місту назву КремГЕС.Так місто і називалося до 1969 року, коли його перейменували на СвітловодськЄдине в Україні місто мало ім’я живого генсека: як воно називається сьогодні та чим цікаве, Телеграф, 30.10.2025, автор - Катерина Шполянська.
Населення міста сягало тоді майже 35 тис. осіб. Генеральний план забудови Світловодська тих часів, складений Харківським філіалом державного Інституту проектування міст, передбачав, що у 1980 році місто матиме вже 100 тис. жителів, і на початку 1970-х в ньому збиралися навіть прокладати тролейбусну лінію.
У 1956 році на будівництві Кременчуцької ГЕС побував кінорежисер і письменник Олександр Довженко, а через два роки тут знімались окремі кадри «Поеми про море». Перед зодчими ГЕС виступали письменники О. Гончар, О. Корнійчук, А. Малишко, В. Василевська та інші. Влітку 1957 року тут гостював Павло Тичина.
5 серпня 1974 р. село РевівкаКарта РККА M-36 (Г), 1941 (разом з землями села загальною площею 341,5 га) Світловодської міськради включено в смугу міста Світловодська.Відомості Верховної Ради Української PCP. — 1974. — № 34. — с. 403.
Населення
Чисельність Рік Кількість населення 1970 34 тис. 1975 49,4 тис.http://www.oval.ru/enc/63958.html 1989 56 тис. 2001 50 тис. Національний склад Розподіл населення за національністю за даними перепису 2001 року: НаціональністьВідсотокукраїнці98.31%білоруси0.63%цигани0.22%вірмени0.14%молдовани0.10%інші/не вказали0.60%
Мова Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 рокуБанк даних — перепис 2001: МоваКількістьВідсотокукраїнська3931778.73%російська1036620.76%циганська870.17%білоруська680.14%вірменська330.07%болгарська50.01%інші/не вказали620.12%Усього49938100%
Релігія
Християнство Покровський собор ПЦУВсенічне бдіння і святкове богослужіння у Свято-Покровському храмі Церква Введення Богородиці Церква Миколая ЧудотворцяСвято-Миколаївська церква (колишня земська школа) Церква святих Петра і Павла
Промисловість
Місто Світловодськ має потужний виробничий потенціал та соціальну інфраструктуру. Наявність Кременчуцької гідроелектростанції та створеної у зв'язку з її будівництвом потужної будівельної індустрії, водних ресурсів, залізничних колій та інших умов сприяють розвитку промисловості. У місті діють підприємства легкої, харчової та переробної промисловості.
Промисловий комплекс міста утворюють 15 великих підприємств.
Електроенергетика Кременчуцька гідроелектростанція;
Промисловість будівельних матеріалів ТДВ «Об'єднання Дніпроенергобудпром» — знаходиться в смт. Власівка, виробництво одно — і двоповерхових споруд для промислових потреб, гаражів, складів залізобетонних стояків ліній електропередач та зв'язку, вироби для промислового будівництва, траверс для залізобетонних опор ЛЕП, металоформ для залізобетонних виробів, металевої єврочерепиці, пиломатеріалів, столярних виробів, стінових і покрівельних панелей з оцинкованого сталевого профільованого листа, блок-контейнерів для житла піонерних поселень, піску, каменещебеневої продукції, каміння бутового, гранульованого відсіву; ТОВ «Світловодський завод адсорбентів» (колишній АТЗТ «Спецзалізобетон») —виробництво залізобетонних опор низьковольтних ліній електропередач, адсорбенту для очищення трансформаторних масел; ДП «Світловодський завод силікатних виробів; ТОВ «Світловодський завод металевих конструкцій»; ВАТ «Світловодський завод теплоізоляційних та будівельних матеріалів» — вироби з пінополіуретану у виглядіплит різної товщини, напівциліндрів та суцільноізольованих труб різного діаметра для утеплення різних приміщень та трубопроводів.
Машинобудування ВАТ «Олімп» — станції тропосферного та електрозв'язку, кормозбиральні комбайни, котли опалювальні, телемагнітоли, радіопристрої (зокрема, радіоприймачі «Олімпік»), магнітоли, ланцюги для сільськогосподарської техніки, каркаси офісних меблів, деталі та вироби з пластмас; ВАТ "Світловодський машинобудівний завод"
Кольорова металургія ТОВ «Силікон», ВАТ «Чисті метали» — напівпровідникова продукція — виготовлення у великих розмірах зливків та пластин кремнію та арсеніду галію, які застосовуються для виготовлення сонячних елементів та батарей, електронних та електронно-оптичних приладів; ВАТ «Придніпровське управління Запорізького алюмінієвого комбінату» — вироби з алюмінієвого профілю, геліонагрівачі; Світловодський казенний комбінат твердих сплавів і тугоплавких металів (с. Павлівка). Станом на 2000 рік ВАТ «Олімп», ВАТ «Чисті метали» та Світловодський казенний комбінат твердих сплавів і тугоплавких металів були включені до переліку підприємств, які мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави.
Легка (місцева) промисловість