Людмила Іванівна Приходько (19 червня 1945, м. Канів, УРСР, СРСР – 1 серпня 2024) — радянська і українська театральна актриса. Заслужена артистка УРСР (1988). Народна артистка України (1993). Член правління СТДУ.
Життєпис Народилася 19 червня 1945 року в місті Каневі Черкаської області.
Закінчила Київський інститут театрального мистецтва (1967, нині університет театру, кіно і телебачення).
Працювала в обласних музично-драматичних театрах у містах Полтаві (1967—1970), Івано-Франківську, Тернополі (1970—1976, нині академічний драматичний театр); від 1976 — у Волинському обласному музично-драматичному театрі (м. Луцьк). Вела програму «Поезії на радіо».
У Канівській школі-гімназії, яку закінчила актриса, заснувала іменну стипендію Л. Приходько.
Про смерть артистки 1 серпня 2024 року повідомили у Волинському академічному українському облмуздрамтеатр ім. Тараса Шевченка.
Ролі в театрі Зіграла понад 150 ролей. Мавка («Лісова пісня» Лесі Українки), Анна («Земля» за О. Кобилянською), Валя («Іркутська історія» О. Арбузова), Оленка («Голубі олені» Олекси Коломійця), Юля (водевіль «Вірус кохання» Ю. Бобошка і В. Данилевича), Маруся («Роман Міжгір'я» П. Т. Ластівки за І. Ле), Женя («Ціною любові» Корнієнка), Дуся («Я завжди усміхаюсь» Я. Сегеля), Бібі («Чортове плем'я» Т. Мухтарова) та інші.
Фільмографія — «Бур'ян» — епізод — «Прощавайте, фараони!» — Ульяна — «Знайди свій дім» — епізод — «То чоловік, то жінка» — епізод — «Геній» — епізод
Нагороди 2017 — Берегиня УкраїниЗанюк Л. І, ставши особистістю, жити не заради власного успіху / Лариса Занюк // Волинь-нова. — 2017. — 3 червня. — С. 6. 2023 — Всеукраїнська літературно-мистецька премія «Київська книга року».
Примітки
Джерела Барна В., Моліцька Г., Щербак Л. Приходько Людмила Іванівна // Театральна Тернопільщина. Бібліографічний покажчик // Уклад.: П. К. Медведик, В. Я. Миськів, Н. К. Іванко. — Тернопіль: Підручники і посібники, 2001. — 264 с. Демків, Б. Шукай свою мавку…: Творчий портрет // Ровесник. — 1972. — 15 лют. Органіста, С. Вона бачиіз Тарасової гори. // Волинь-нова. — 2016. — 17 грудня. — С. 6. Занюк Л. І, ставши особистістю, жити не заради власного успіху / Лариса Занюк // Волинь-нова. — 2017. — 3 червня. — С. 6.