Святополк-Четвертинські, або Четвертинські — руський (український) князівський рід, що походив від Турово-Пінських або Волинських (удільних) Рюриковичів, відомий з кінця 14 століття (кн. Олександр Четвертинський, 1388).
Історія У 15 — 16 столітті відокремилися 2 лінії роду Святополк-Четвертинських: на Старій Четвертні й на Новій Четвертні. У 16 ст. Святополк-Четвертинські володіли великими маєтками в Україні (Волинь, Брацлавщина) та у Білорусі. Згодом деякі їх гілки прийняли католицьку віру, але більшість і перед тим, і пізніше залишалася православними й ревними оборонцями прав православної церкви, а дехто був високим її достойникам, зокрема Гедеон. Святополк-Четвертинські заснували чоловічий і жіночий монастирі та друкарню у Старій Четвертні й монастир у Новій Четвертні.
Відомі представники У XV-XVI Столітті Князь Олександр Четвертинський, † бл. 1450 І* A1. Князь Іван, 1446 A2. Князь Юрій A3. Князь Михайло, його нащадки — родина Сокольських B1. Князь Федір, 1488 C1. Князь Василь, дворянин королівський, 1502 D1. Князь Данило, 1539 D2. Князь Матвій, дворянин королівський, 1548; 1-й шлюб: Марухна Лагодовська; 2-й шлюб: Євдоксія Вагановська E1. [1-й шлюб] Князь Януш, ( 1570), син Матвія Васильовича, дружина — Богдана Василівна Семашко; без нащадків E2. [2-й шлюб] Княгиня Анна, † бл. 1581; дружина князя Януша Збаразького († 1608) C2. Князь Семен C3. Князь Федір; одр. з Оленою Хрептовичівною (1529) D1. Князь Михайло, 1542 D2. Князь Іван; одр. з Мариною Киселицею (1560) E1. Князь Петро E2. Князь Теодор E3. Князь Дмитро E4. Князь Остафій (Євстафій), 1570; нащадки — див. ТУТ D3. Князь Василь, 1542 D4. Княгиня Огреня D5. Княгиня Богдана; одр. з Войною, князем Воронецьким C4. Княгиня Богдана; одр. з Іваном Андрійовичем, підскарбієм дворським (1528) C5. Князь Андрій, 1528; одр. з Мариною Свищовською D1. Князь Василь, 1560 D2. Князь Лев, 1560 D3. Князь Яків, лісничий пінський; одр. з Ганною Горайнівною (1570) E1. Княгиня Маруша; одр. з N Рогозинським E2. Княгиня Магдалена; одр. з N Яревським E3. Княгиня Катерина; одр. з N Злобіною E4. Княгиня Євдоксія; одр. з N Ордзіним E5. Княгиня Настася; одр. з N Хриницьким E6. Княгиня Зофія; одр. з N Прошицьким D4. Князь Яцек, 1569 E1. Князь Стефан, підкоморій брацлавський, 1625; 1-й шлюб: Анна Бокіївна; 2-й шлюб: Анна Микулинська; 3-й шлюб: Катерина з Лешнєва E2. Князь Федір; одр. з Марушею Микулинською (1630) E3. Княгиня Анна; одр. з N Страдомським B2. Князь Юрій C1. Князь Вацлав C2. Княгиня Ганна; одр. з N Оношком C3. Княгиня Федка; одр. з Богданом Хрептовичем B3. Князь Михайло Михайлович Четвертинський на Соколі C1. Князь Василь Сокольський († 1528); NN Василівна Хребтовичівна, внучка Пашка Дахновича D1. Князь Андрій Васильович Сокольський (1528, † 1528/1541) D2. Князь Юрій Васильович Сокольський (1554,1559) D3. Князь Максим Васильович Сокольський з Хлопнева (1541, † бл.1580); одр. з Олександрою-Іриною E1. Князь Василь Максимович Сокольський († після 1583) E2. Княжна Марина Максимівна Сокольська; одр. з Матвієм Лонцьким E3. Княжна Софія Максимівна Сокольська; одр. з Балцером Мартишевским D4. Князь Остафія Васильович Сокольський († бл.1579); одр. з княгинею Опранією Федорівною з Борятинських D5. Княжна Марія Василівна Сокольська († після 1546); одр. з Іриком Лукавським C2. Князь Солтан Сокольський (1509, † 1544); Волинський хорунжий (бл. 1529–1544 рр.); одр. з Оленою Коптовною D1. Князь Василь Солтанович Сокольський († 1568); одр. з Анною Іванівною Монтовтівною D2. Князь Марко Солтанович Сокольський († 1583); одр. з Магдаленою Яковицькою E1. Князь Стефан (Софроній) Маркович Сокольський († після 1617) E2. Княжна Варвара Марківна Сокольська; одр. зі Стефаном Воронецьким E3. Княжна Олександра Марківна Сокольська; 1-й шлюб: Андрей Загоровский; 2-й шлюб: Криштоф Еловицький, волинський підстолій; 3-й шлюб: Криштоф Шимкович-Шкленський E4. Княжна Марина Марківна Сокольська; одр. з Вацлавом Семашком з Добрятина E5. Княжна Маруша Марківна Сокольська; одр. з Миколаєм Ярмолинским E6. Княжна Богдана-Богумила Марківна Сокольська; одр. з Станіславом Корчминским E7. Княжна Ганна Марківна Сокольська; одр. зі Стефаном Воронецьким D3. Княжна Ганна Солтанівна Сокольська († після 1585); одр. з Василем Борзобогатим-Красенським D4. Княжна Олена Солтанівна Сокольська († після 1569); одр. з князем Іваном Романовичем Друцким-Любецким C3. Князь Юрій Сокольський († 1528, бл.1538) B1. Князь Олександр B2. Князь Юрій, в 1502 році володимирський староста B3. Князь Федір, в 1492 році брацлавський намісник, в 1494 році Звенигородський намісник В4. Кяжна N Сокольська у шлюбі з Матвієм Митьковичем Скуйбедою Угриновським N. Федорівна — дружина Андрія Івановича Лукомського князя Мелешковицького, бабуся Філона Семеновича Кміти-Чорнобильського.
Гілка Старої Четвертні Відоміші Святополк-Четвертинські з лінії на Старій Четвертні, сини князь Остафій, син Андрія Федоровича, і Марини Кисіль князь Григорій Остафійович ( 1651) — підкоморій луцький (1647), брав участь у різних церковних справах, зокрема, у виборах митрополита Петра Могили (1632) й Сильвестра Косова (1647). князь Захарій — староста ратиборський, підсудок луцький, дружина — Регіна Хреницька. князь Григорій (у чернецтві Гедеон) був єпископом луцьким і Митрополитом київським. Двоюрідний брат Григорія-Гедеона — Сергій (Стефан, у чернецтві Сильвестр) — був єпископом могилівським і білоруським (1705—1727). князь Андрій Святополк-Четвертинський — брат Григорія-Гедеона, ротмістр козацької корогви Великого Князівства Руського (1660). Сини Андрія — Юрій і Януш Святополк-Четвертинські пов'язали свою долю з Гетьманщиною. князь Юрій Андрійович ( між 1717 і 1722) — зять колишнього гетьмана Івана Самойловича, московський стольник, належав до противників гетьмана Івана Мазепи, хоч дістав від нього маєтки у Гетьманщині. Завдяки шлюбам своїх дочок він поріднився з Миклашевськими, Скоропадськими й Кондратьєвими (сумський старшинський рід). князь Іван (Януш) Андрійович ( 1728) — полковник російської служби, був одружений з Анною Василівною Кочубей — дочкою генерального судді Василя, яка у першому подружжі була за небожем Івана Мазепи — полковником ніжинським Іваном Обидовським. князь Вацлав князь Стефан ( 1728) князь Гаврило (Ґабріель, 1740), дружина — Брацлавська каштелянка Барбара Стемпковска князь Михайло — адміністратор Острозької ординації. князь Владислав князь Михайло Олександр (19.9.1741—7.7.1796) — найстарший син, хорунжий полку гвардії ВКЛ, в 1768 фліґель-ад'ютант короля, потім ротмістр народової кавалерії, житомирський старостаNieć J. Czetwertyński-Światopełk Felicjan (ur. ok. 1745) // Polski Słownik Biograficzny. — Kraków, 1938. — T. IV/2, zeszyt 17. — S. 361. князь Феліціян Святополк-Четвертинський — Чернігівський каштелян, син Владислава, внук Вацлава, правнук Остафія князь Олександр — барський конфедерат князь Святослав князь Марцін (Мартин), дружина — Малґожата Лєдуховська князь Януш-Юзеф (1805, Плоска, Острозький повіт — 1837, Тарбес, Піренеї) — учасник польського повстання 1831 року.
Гілка Нової Четвертні Визначнішими представниками лінії Святополк-Четвертинських на Новій Четвертні були: князь Яцько, син Андрія, брат Остафія князь Степан Святополк-Четвертинський (народився близько 1575 — помер 1655) — підкоморій Брацлавський, учасник відновлення православної ієрархії 1620 року, один з чільних репрезентантів української православної шляхти, що визнала зверхність Війська Запорозького. Його сини: князь Ілля ( 1640/1641) — ротмістр кварцяного війська, воював у 1620—1630-х років проти козацьких повстанців; князь Микола Степанович--( 1659) Магнат— свояк гетьмана Івана Виговського, був каштеляном Мінським др. Даніела Соломирецька. 1639 р на сеймику у Луцьку було обрано маршалком лицарського кола князь Миколай Адам, дружина — Констанція Косаківська Стефан, дружина — Софія Пепловська Феліціан Стефан (1710--1756). староста дуніжевський.Др Катерина Маріанна Боженець Єловицька князь Януш Томаш (1743—15.9.1813) — королівський шамбелян (камергер), Чернігівський каштелян 1785—1792 Димітр (Дмитро) — польський освітній та громадський діяч, тісно співпрацював з Тадеушем Чацьким. Януш ( Тульчин, 1648), дружина — Софія Чурило, донька Миколая Стефан Констанція — дружина Юзефа Вижицького, певно, мати кс.
Протягом 18 ст. князі Святополк-Четвертинські з цієї лінії обіймали уряди каштелянів і підкоморіїв в Україні й Білорусі. Зокрема, князь Олександр — підкоморій брацлавський († 1769), був видатним діячем Барської конфедерації. Ця гілка князів Святополк-Четвертинських, які стали католиками наприкінці 17 — на початку 18 ст., володіла великими маєтками на Волині й Поділлі до 20 століття.
ХХІ століття Володимир князь Святополк-Четвертинський (1837-1918) Северин Францішек Святополк-Четвертинський (Варшава 18 квітня 1873 – Единбург 19 червня 1945), депутат російської Думи 1906, польського Сейму 1919–1935), в’язень концтаборів Бухенвальд і Освенцим. Софія княгиня Святополк-Четвертинська (1875-1937); вийшла заміж у 1897 році за Владислава графа Замойського. Людвіг князь Святополк-Четвертинський (Варшава 12 січня 1877 - Освенцім 3 травня 1941). У 1906 році одружився в Римі з княжною Розою Радзивіл (1884-1949). Загинув у концтаборі Аушвіц у Польщі. Андрій Святополк-Четвертинський (1911-1939). Розстріляний совєтами разом із дружиною близько 20 вересня 1939 року в Скідельському лісі. Георг (Єжи) Святополк-Четвертинський (1907-1977); одружився з графинею Розою Золтовською (1909-1997). З 1939 по 1946 рік перебував у німецьких і російських тюрмах чи концтаборах. Михайло Святополк-Четвертинський (Варшава, 1938), бельгійський дипломат у Бангладеш, Нігерії, Бразилії, Лівані та Португалії. Олександр Володимир Святополк-Четвертинський (27 грудня 1975), кінорежисер. Він одружився з Крістін Рене Гаррінгтон. Костянтин Святополк-Четвертинський (20 лютого 1978), фотограф. 2012 року одружився з принцесою Паолою Марією Сапігою-Розанською (Лондон, 27 квітня 1983 р.), донькою князя Сапіги-Розанського та принцеси Христини Бурбон-Браганзькою, правнучки імператора Петра II Бразильського.
Четвертинські в літературі Аскольд Четвертинський — головний герой романів Костянтина Матвієнка «Час настав», «Гроза над Славутичем», «Багряні крила», «Добрий шлях»
Див. також Сокольські
Примітки
Джерела
Мицик Ю. А., Томазов В. В. Четвертинські // Polski Słownik Biograficzny. — Kraków : Nakładem Polskiej Akademii Umiejętności, 1938. — T. IV/2, zeszyt 17. — S. 357—368.
Посилання Osoby o nazwisku «Czetwertyński» w Genealogii Potomków Sejmu Wielkiego