Архієпи́скоп Філаре́т (в миру Андрій Костянтинович Лінчевський; 22 липня 1873 — 27 листопада 1937) — архієрей Українського екзархату Російської православної церкви, архієпископ Волинський і Житомирський.

Очолював Черкаську, Вінницьку, Уманську та Волинську кафедри.

Біографія

Юність Андрій Костянтинович Лінчевський народився 22 липня 1873 року у селі Подорожнє Чигиринського повіту Київської губернії у сім'ї псаломщика.

У 1895 році закінчив Київську духовну семінарію. 6 травня 1897 року Митрополитом Київським і Галицьким Іоанникиєм рукопокладений у священика до Покровської церкви с. Великих Гадомець Бердичівського повіту У 1914 році закінчив Київську духовну академію зі ступенем кандидата богослов'я.

Початок служіння

6 травня 1897 висвячений у сан ієрея і призначений законовчителем Церковно-парафіяльних шкіл. З 1914 до 1920 року був викладачем в духовних семінаріях.

З 1922 до 1923 року був парафіяльним священиком.

Архієрейське служіння 2 грудня 1923 хіротонізований в єпископа Черкаського і Чигиринського, вікарія Київської єпархії.

У 1926 році заарештований у Харкові. З 1926 до 1928 знаходився у засланні в Кудимкарі.

З 13 травня 1932 по 1933 рік — архієпископ Вінницький.

З 27 березня 1934 року — архієпископ Уманський.

З 23 жовтня 1934 року — архієпископ Волинський і Житомирський.

12 червня 1937 року заарештований Київським УНКВС. Звинувачувався за статтею 54-10. 20 листопада 1937 року засуджений до розстрілу. 27 листопада того ж року розстріляний.

Примітки

Посилання

Див. також Український екзархат Єпископат Українського екзархату Черкаська єпархія Українського екзархату Вінницька єпархія Українського екзархату Волинська єпархія Українського екзархату

Сайти Филарет (Линчевский) Филарет (Линчевский Андрей Константинович)

Література Гордієнко Д. С. Проблема часу заснування Софії Київської в дослідженні Андрія Лінчевського // Софія Київська у новітніх дослідженнях. Колективна монографія. — К., 2018. — С. 45–53 Акты Святейшего Тихона, Патриарха Московского и всея России, позднейшие документы и переписка о каноническом преемстве высшей церковной власти, 1917—1943: Сб. в 2-х частях/ Сост. М. Е. Губонин. М., 1994. С.445,996 ГА РФ. Ф.6343. Оп.1. Д.263. Л.89. Журнал Московской Патриархии. 1932, № 9-1-, с. 9. Мануил (Лемешевский В. В.), митр. Русские православные иерархи периода с 1893 по 1965 гг. (включительно). Erlangen, 1979—1989. Т.6. С.431-432. Польский М., протопресв. Новые мученики Российские. М., 1994. Репр. воспр. изд. 1949—1957гг. (Джорданвилль). Ч.2. С.93-94,319. Списки архиереев 1897—1944 гг. Патриарха Алексия, с. 21, 118. ФАМ I, № 263, с. 21. ФМП № 71, с. 29. ФПС I, № 185, с. 7, IV, с. 8, V, № 197. Цыпин В., прот. История Русской Церкви, 1917—1997. Т.9. М., 1997. С.250, 768. F. Heyer, Die orthodoxe Kirche 118, 119, 125. Regel'son 555: 1937 verhaftet. J.M. Cunningham, A vanquished Hope 189.